Рішення № 130011547, 04.09.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2025 р. Справа № 120/5732/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулися з адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивачів, пункту 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №5/зм про скасування пункту 28 протоколу засідання Комісії від 21.06.2024 №138/168 та пункт 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №17/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1939 р.н., ОСОБА_1 , 1937 р.н. батьку, матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану сержанта ОСОБА_3 .

З метою скасування вказаних пунктів протоколу та зобов`язання відповідача нараховувати і виплачувати одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю сина ОСОБА_3 на підставі пункту 28 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2024 №138/168, з дати припинення такої виплати, позивачі звернулися до суду із цим позовом.

Ухвалою від 05.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання заяв по суті.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник третьої особи 20.06.2025 подав пояснення щодо позову.

Представник позивача 26.06.2025 подала клопотання про долучення доказів, а саме відповіді Кадрового центру Збройних Сил України. У вказаній відповіді зазначено, що відповідно до Іменного списку загальних втрат особового складу Збройних Сил України, який ведеться у Кадровому центрі Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , облікований як загиблий внаслідок штурмових дій противника біля населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області 29.10.2023.

Загибель військовослужбовця ОСОБА_3 відноситься до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

На момент загибелі військовослужбовець ОСОБА_3 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Сил Територіальної оборони Збройних Сил України.

Крім того, до Іменного списку загальних втрат особового складу Збройних Сил України зміни щодо відомостей стосовно загибелі молодшого сержанта ОСОБА_3 не вносилися.

Відповідач правом заперечити проти позову не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Зокрема, ухвала від 05.05.2025 направлена в електронний кабінет та доставлена відповідачу 06.05.2025, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 73).

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть від 07.11.2023 року серії НОМЕР_2 ).

Згідно з витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії №1890 Масивна крововтрата. Пошкодження стегнової артерії. Наскрізне кульове вогнепальне поранення правого стегна, отримані 29.10.2023 року сержантом ОСОБА_3 , 1971 року народження, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2024, послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 12-17/266Бр/23, виданим 01.11.2023 Харківським обласним бюро судового - медичної експертизи та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 07.11.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Поранення, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 14).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №12-17/266Брт/23 від 01.11.2023 смерть ОСОБА_3 настала внаслідок ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій (а.с. 16).

Згідно з довідкою про причину смерті від 01.11.2023 причиною смерті ОСОБА_3 є наскрізне вогнепальне, кульове поранення правого стегна з переходом на таз (а.с. 17).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №33 сержанта ОСОБА_3 , головного сержанта 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті отриманих поранень (наскрізного кульового поранення під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій) у зв`язку зі смертю з 30.10.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 27).

27.02.2024 позивачі звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю 29.10.2023 сина ОСОБА_3 (заява від 27.02.2024 №1039, заява від 27.02.2024 №1040) (а.с. 28-29).

Батькові та матері загиблого 21 червня 2024 року призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 2/5 частини 15 000000 грн, в сумі 6000000 (шість мільйонів) грн 00 коп у рівних частках кожному (п. 28 витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2024 №138/168) (а.с. 32).

В період з травня 2024 року по грудень 2024 року щомісячно позивачі отримували частину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина, вказане підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 33-37).

Однак, в січні 2025 року виплати припинились.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення № 5/зм від 28.02.2025 про скасування пункту 28 протоколу засідання Комісії від 21.06.2024 №138/168 та прийняте протокольне рішення від 28.02.2025 № 17/в про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги.

З пункту 2 витягу з протоколу Комісії від 28.02.2025 №5/зм встановлено, що згідно з акту службового розслідування по факту загибелі військовослужбовця вх. № 6223 від 30.12.2023 та висновку Комунального закладу охорони здоров`я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" №16/14592-Дм-23 від 09.11.2023 р. встановлено що на момент загибелі сержант ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Допомога була призначена, оскільки даних про перебування загиблого у стані алкогольного сп`яніння на час призначення допомоги не було. Згідно із ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з цим на підставі ст. 16.4 пункт 28 протоколу засідання Комісії від 21.06.2024 №138/168 скасовано.

Згідно з пунктом 5 витягу з протоколу засідання Комісії від 28.02.2025 №17/в, Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №33 від 01.02.2024, ОСОБА_3 , загинув в результаті отриманих поранень (наскрізного кульового поранення під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій). Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Як вбачається з акту службового розслідування командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2023 року та наказу № 655 від 31.10.2023 про проведення службового розслідування, молодший сержант ОСОБА_3 загинув під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, загибель пов`язана із захистом Батьківщини, є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку Комунального закладу здоров`я "Харківське обласне бюро судово - медичних експертиз", у відділенні судово - медичної токсикології КЗОЗ Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи була проведена судово - медична експертиза крові трупа гр-на ОСОБА_3 (№ 266 - Бр), за результатами якої виявлений етиловий спирт в кількості 1,0 проміле.

Позивачі вважають протиправними пункти 2 та 5 Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 за № 5/зм та № 17/в, тому з метою їх скасування та зобов`язання відповідача нараховувати і виплачувати одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю сина ОСОБА_3 , звернулися до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон № 2232-XII).

Згідно зі статтею 41 Закону № 2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до норм ст. 1 Закону № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до положень п. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Відповідно до змісту частини 3 статті 16 Закону № 2011-XII, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Статтею 161 Закону № 2011-XII визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 162 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (ч. 6 ст. 163 Закону № 2011-XII).

Згідно із п. 8, 9 ст. 163 Закону № 2011-XII, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 2011-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Водночас, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Суд зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.

Конституційний Суд України ухвалив рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р (II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.

Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України, громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (II)/2019).

Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р (II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022, Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", положеннями якої оперативно врегулював деякі особливості окремих виплат, в тому числі одноразової грошової допомоги (далі ОГД), зокрема для військовослужбовців, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.

Так, пунктом 1 постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах

Абзацами 1, 2, 7 пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Пунктом 2-1 Постанови КМУ № 168 установлено, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 29 липня 2022 року № 2489-IX (далі - Закон № 2489-IX) статтю 162 Закону № 2011-XII доповнено частиною 3 такого змісту: "Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до пункту п. 1 розділу II Прикінцеві положення Закону № 2489-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п. 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, норма частини 3 статті 162 Закону № 2011-XII, яка передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.

З огляду на зміст наведених норм права, суд підсумовує, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою КМУ № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж це було визначено Постановою КМУ № 975.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2024 року справа № 380/9868/23.

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 (далі Наказ № 45) затверджено новий порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 1 зазначеного Наказу, вказаний Порядок розроблений, зокрема, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" від 7 липня 2022 року № 793 (набрала чинності 19 липня 2022 року).

Крім того, згідно з пунктом 3 Наказу, Порядок № 45 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року (Опубліковано: Офіційний вісник України 2023 року, № 8, сторінка 9, стаття 606, код акта 116462/2023).

Пунктом 1.1 розділу І Порядку № 45 визначено, що цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку № 45 визначено, що одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

За приписами п. 1.4. Прядку № 45, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2024 року у справі № 160/20229/22, з урахуванням правового підходу, визначеного в постанові Верховного Суду від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, дійшов висновку про те, що обставинами, які вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого військовослужбовця на одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, є:

- загибель військовослужбовця під час дії воєнного стану;

- загибель настала внаслідок безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

- загибель військовослужбовця настала під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- або смерть настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних вище обставин у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У межах розгляду цієї справи суд встановив, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді головного сержанта 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.

Згідно із Актом проведення службового розслідування по факту загибелі військовослужбовця 2 стрілецької роти від 30.12.2023, під час переміщення особового складу на позицію СП "НАМІБ" поблизу н.п. Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області 29.10.2023 в результаті потрапляння зведеної групи розвідувального взводу та 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у ворожу вогневу засідку снайпера та АГС-17 загинув головний сержант 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , сержант (посмертно) ОСОБА_3 .

Водночас, у Акті зазначено, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби відносяться: алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння.

Загибель сержанта (посмертно) ОСОБА_3 сталася під час його перебуванні у зоні виконання бойового завдання підрозділом під час переміщення групи військовослужбовців поблизу н.п. Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області. Під час розслідування виявлено факт, що підтверджується документально, перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 18-26).

Суд зауважує, що відповідно до п. 3 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що положення Інструкції №332 не поширюються на військовослужбовців, які отримали травму або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій та такі травми або загибель не підлягають обліку, як нещасні випадки. В розумінні положень Інструкції № 332 нещасний випадок настає в разі виникнення обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, унаслідок чого нанесено шкоду його здоров`ю, зокрема, шкоду від сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), а також утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням.

Із зафіксованих в акті обставин загибелі ОСОБА_3 вставновлено, що його смерть настала саме внаслідок ворожий дій противника під час виконання останнім обов`язків військової служби щодо захисту Батьківщини.

Вказане узгоджується з висновками службового розслідування, де вказано, що факт загибелі сержанта (посмертно) ОСОБА_3 є наслідком обстрілу з боку незаконних збройних формувань, збройних сил російської федерації.

Водночас, наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі-Інструкція №280), яка, серед іншого, визначає облік загальних (безповоротних та тимчасових) втрат особового складу.

Згідно з п. 1, 2 розділу ХІІІ Інструкції № 280 ведення обліку загальних втрат особового складу забезпечується Генеральним штабом. Загальні втрати особового складу складаються з безповоротних та тимчасових втрат. Безповоротні втрати особового складу поділяються серед іншого, бойові безповоротні втрати, до яких належать особи, які загинули під час виконання бойового завдання, від застосування противником зброї (в тому числі зброї масового ураження), померли унаслідок поранення (травми, контузії, каліцтва), хвороби та з інших причин під час бойової обстановки, перебування в полоні (заручниках), загинули унаслідок подій і нещасних випадків під час виконання бойових завдань.

Згідно із долученого до матеріалів справи листа Кадрового центру Збройних Сил України від 30.04.2025 № 388/6075, відповідно до ОСОБА_4 списку загальних втрат особового складу Збройних Сил України, який ведеться у Кадровому центрі Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , облікований як загиблий внаслідок штурмових дій противника біля населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області 29.10.2023.

Загибель військовослужбовця ОСОБА_3 відноситься до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

На момент загибелі військовослужбовець ОСОБА_3 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Сил Територіальної оборони Збройних Сил України.

Також зазначено, що до Іменного списку загальних втрат особового складу Збройних Сил України зміни щодо відомостей стосовно загибелі молодшого сержанта ОСОБА_3 не вносилися.

Відтак, в матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази на підтвердження настання з позивачем нещасного випадку (в розумінні Інструкції № 332), що є підставою для висновку про неможливість застосування у цьому випадку п. 11 розділу ІІ Інструкції №332. Натомість, в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що позивач отримав травму під час захисту Батьківщини, внаслідок якої загинув.

Отже, загибель ОСОБА_3 не є нещасним випадком та не підлягає обліку та фіксації в порядку, визначеному Інструкцією №332.

У Витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум вказано, що відповідно до висновку Комунального закладу здоров`я "Харківське обласне бюро судово - медичних експертиз", у відділенні судово - медичної токсикології КЗОЗ Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи була проведена судово - медична експертиза крові трупа гр-на ОСОБА_3 (№ 266 - Бр), за результатами якої виявлений етиловий спирт в кількості 1,0 проміле.

Щодо вказаного, суд зазначає про таке.

Так, у висновку експерта № 12-17/266Брт/23 Комунального закладу здоров`я "Харківське обласне бюро судово - медичних експертиз", у відділенні судово - медичної токсикології КЗОЗ Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи зазначено, що при судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_3 , 1971 р.н., виявлений етиловий спирт в кількості - 1,0% (на підставі офіційних таблиць, які застосовуються до живих осіб відноситься до алкогольного сп`яніння легкого ступеню). Метиловий, ізопропиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. Примітка: результат експертизи має відносне значення через гнильний стан об`єкту дослідження (а.с. 43-45).

Водночас, на підставі адвокатського запиту від 04.04.2025 судово - медичний експерт ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ДСУ "Вінницьке обласне бюро судово - медичної експертизи" провели незалежне судово - медичне дослідження за наданими завіреними печатями копіями документів та дійшли наступних висновків.

Запитання 1. "Чи міг утворитися виявлений при судово - медичній експертизі крові трупа ОСОБА_3 етиловий спирт у концентрації 1,0% в результаті постмортальних декомпозитивних змін (гнильних процесів)?"

Відповідь: Виявлений під час судово - медичної експертизи у крові трупа ОСОБА_3 етиловий спирт у концентрації 1,0%, прогнозовано утворився внаслідок постмортальних декомпозитивних змін (гнильних процесів), а не внаслідок прижиттєвого вживання алкоголю.

Запитання 2: "Якщо так, який механізм його утворення?"

Відповідь: Відповідно до наукових джерел у галузі судово - медичної токсикології, а також згідно з методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством охорони здоров`я України, утворення етилового спирту в біологічному матеріалі, зокрема у крові, після смерті може відбуватися внаслідок гнилісних (постмортальних) змін.

Запитання 3. "Яке значення отриманих результатів для встановлення прижиттєвого вживання алкоголю та його можливого впливу на причину смерті?"

Відповідь: Виявлений при судово - медичній експертизі крові ОСОБА_3 етиловий спирт не може мати значення для встановлення факту прижиттєвого вживання алкоголю ОСОБА_3 через можливість його утворення внаслідок декомпозитивних (гнильних) процесів в тканинах організму, про що вказано у "Дані лабораторних та додаткових методів дослідження, виконаних у Харківській судово - медичній лабораторії" Висновку експерта № 12-17/266Брт/23.

Отже, зважаючи на медичну наукову літературу, чинні методичні рекомендації МОЗ України, результати судово - токсикологічного дослідження та об`єктивні дані фіксовані у Висновку експерта № 12-17/266Брт/23, виключається метаболічне утворення виявленого у гнилісно зміненій крові ОСОБА_3 етилового спирту, тобто факт прижиттєвого вживання ним алкоголю незадовго до настання його смерті (а.с. 46-55).

Відтак, Висновок експерта № 12-17/266Брт/23 Комунального закладу здоров`я "Харківське обласне бюро судово - медичних експертиз" не містить категоричного твердження про перебування загиблого в стані алкогольного сп`яніння, тому не може слугувати підставою для відмови батькам загиблого у виплаті одноразової грошової допомоги.

При цьому, суд зазначає, що у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а Верховний Суд, за наслідком системного аналізу положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, сформулював правовий висновок про те, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлений пунктом 10 Порядку № 975 обов`язок членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця подати необхідний перелік документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги є обов`язковою умовою для призначення такої допомоги і ґрунтується на необхідності перевірки уповноваженим органом відсутності обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли смерть є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких члени сім`ї померлого, батьки, утриманці позбавляються права на отримання одноразової грошової допомоги.

Подібний висновок також викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 487/4401/16-а, від 12 липня 2019 року у справі № 0840/2850/18 та від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020.

Крім того, Верховний Суд у справі № 120/13997/21-а, зазначив, що у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону № 2011-XII.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що долучені до справи докази підтверджують той факт, що ОСОБА_3 загинув в результаті отриманих поранень (наскрізного кульового поранення під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій), а не в результаті вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерті.

Відтак, пункту 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №5/зм про скасування пункту 28 протоколу засідання Комісії від 21.06.2024 №138/168 та пункт 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №17/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1939 р.н., ОСОБА_1 , 1937 р.н. батьку, матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану сержанта ОСОБА_3 , є протиправними та підлягають скасуванню.

Належним способом захисту прав позивачів є зобов`язання відповідача нараховувати і виплачувати одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю сина ОСОБА_3 на підставі пункту 28 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2024 №138/168, з дати припинення такої виплати.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачами при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункту 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №5/зм про скасування пункту 28 протоколу засідання Комісії від 21.06.2024 №138/168.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №17/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1939 р.н., ОСОБА_1 , 1937 р.н. батьку, матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану сержанта ОСОБА_3 .

Зобов`язати Міністерство оборони України нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю сина ОСОБА_3 на підставі пункту 28 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2024 №138/168, з дати припинення такої виплати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , с. Федорівка, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23522);

Позивач 2: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_4 , с. Федорівка, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23522);

Відповідач: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ - 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168).

Повне судове рішення складено 04.09.2025.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна