Ухвала суду № 130004053, 02.09.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 вересня 2025 р.Справа № 120/17185/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про про зміну способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 11.01.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2023 року № ХЛ63484.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 24.08.2023 року № ХЛ63484, з врахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум пенсії.

11.08.2025 стягувачем в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України подано до суду заяву про зміну способу виконання судового рішення.

Просить змінити спосіб і порядок виконання рішення від 11.01.2024 року у справі №120/17185/23 із зобов`язання на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 241421,61 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2025 заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі призначено на 21.08.2025.

21.08.2025 призначена до розгляду заява була знята з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, що підтверджується довідкою складеною секретарем судового засідання.

Наступне судове засіданні призначено 02.09.2025.

В судове засідання, призначене на 02.09.2025, ані стягувач, ані боржник не з`явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення повідомлені належним чином. Поряд із цим, матеріали справи містять заяви сторін про розгляд заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі без їх участі.

Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Зважаючи на приписи частини 2 статті 378 КАС України, а також з огляду на подані стягувачем та боржником заяви суд дійшов висновку розгляд заяви про зміну способу виконання судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина третя статті 378 КАС України).

Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Так, з`ясовані в ході розгляду поданої заяви обставини свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії обумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат.

Відтак, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і в такий спосіб як зобов`язання виплатити позивачеві пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча і за певних умов (такими умовами є здійснення належного фінансування на виплату заборгованості з Державного бюджету України).

Тобто, зміна способу виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат позивачу.

Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року по справі №281/1820/14-а та у постанові від 16.05.2018 року по справі №556/2609/14-а.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про зміну способу виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №120/17185/23 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМультян Марина Бондівна