Ухвала суду № 130003973, 04.09.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 вересня 2025 р.Справа № 120/8251/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 19.02.2024, окрім іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення з 28.10.2022 по 31.01.2023 із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, а також провести виплату грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум та здійснити перерахунок його грошового забезпечення з 01.02.2023 по 11.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні за повні 34 роки календарної служби, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 35 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 рішення залишено без змін.

Виконавчі листи у справі не видавались.

Разом із тим, 23.07.2025 позивачем подано заяву про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України. Позивач зазначив, що 26.05.2025 звернувся із заявою про добровільне виконання судового рішення. Однак жодної відповіді на вказане звернення позивач не отримав.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, а не його обов`язком.

Таким чином, оскільки позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю і ненадання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, той факт, що під час прийняття судом рішення від 19.02.2024 не встановлено обов`язку відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна