Рішення № 130003931, 05.09.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 р. Справа № 120/6684/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

15.05.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Могилів-Подільської міської ради щодо оскарження дій відповідача при розгляді запиту на публічну інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 24.04.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом про надання сканованих копій актів дарування та договорів благодійних пожертв транспортних засобів, які були безоплатно передані у комунальну власність з 24.02.2022, із зазначенням їх цільового призначення. У відповіді від 30.04.2025 надано загальні відомості без доданих документів і без конкретної інформації по суті запиту.

Таким чином, позивач вважає, що йому було фактично відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

04.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що відповідь на інформаційний запит позивача містила посилання на чинне законодавство та порядок оприлюднення інформації, а запитувана інформація або містить персональні дані фізичних осіб, які можуть бути надані лише за їх згодою, або ж не є "готовою" публічною інформацією у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не підлягає створенню на вимогу запитувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 24.04.2025 позивач, скориставшись онлайн-сервісом платформи "Доступ до правди" (https://dostup.org.ua/), звернувся до Могилів-Подільської міської ради із запитом на отримання публічної інформації. У своєму запиті, з посиланням на статті 1, 13, 19 та 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач просив надати:

- скановані копії актів дарування та договорів благодійних пожертв транспортних засобів (автобусів, легкових автомобілів), які були безоплатно передані у комунальну власність Могилів-Подільської міської ради у період з 24.02.2022 до дати надання відповіді;

- інформацію щодо цільового призначення зазначених транспортних засобів.

При цьому позивач окремо зазначив, що персональні дані дарувальників можуть бути приховані відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".

30.04.2025 виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради надіслав відповідь за № 11-13/53-із, у якій зазначив, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, на офіційних вебсайтах, на єдиному державному вебпорталі відкритих даних, на інформаційних стендах або будь-яким іншим способом; навів положення щодо благодійної допомоги з посиланням на Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та повідомив про цільове призначення транспортних засобів, які були безоплатно прийняті до комунальної власності.

Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ? на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі ? Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено, головним чином, Законом України від 13 січня 2011 року "Про доступ до публічної інформації" (далі ? Закон № 2939-VI).

Метою цього Закону є надання запитувачам доступу до відкритої, конкретної інформації, інтерес до якої з боку запитувача є легітимним, зважаючи на мету запитувача, природу запитуваної інформації, роль запитувача та перевагу його інтересу в отриманні цієї інформації над інтересом в обмеженні доступу до неї. Така інформація може стосуватись особистих прав/обов`язків запитувача, а також інших осіб / подій, якщо інтерес до такої інформації пов`язаний з професійною, журналістською, громадською діяльністю запитувача тощо.

Згідно із статтею 1, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI публічна інформація ? це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

запитувачі інформації ? фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

розпорядники інформації ? суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень ? органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI).

Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI).

За статтею 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (частина перша статті 22 Закону №2939-VI).

Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою (пункт 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ), тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав для обмеження у доступі до публічної інформації, встановлені шляхом застосування "трискладового тесту", передбаченого частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI.

Аналогічний за змістом висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 9901/105/20.

Отже, вказані положення закону вимагають від розпорядника публічної інформації надати повну та достовірну інформацію на запит, який йому адресований. При цьому відмова в задоволенні запиту можлива лише з виключних підстав, передбачених частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VІ.

Частина 2 статті 22 Закону № 2939-VI визначає, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Таким чином, положеннями вказаного Закону перебачено лише дві можливі дії (рішення) суб`єкта-розпорядника інформації, якому надійшов відповідний запит:

- прийняття запиту на інформацію, його розгляд і надання відповіді;

- відмова у задоволенні такого запиту із викладом відповідних мотивів.

У постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/390/21 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні, тобто раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз`яснення тощо. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти. Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідала критеріям "відображеності та задокументованості") і знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Також у рішенні в справі "Угорський Гельсінський комітет проти Угорщини" (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11, п. 46) Велика Палата Європейського суду з прав людини (далі » ЄСПЛ) узагальнила практику Суду у справах стосовно доступу до публічної інформації та виокремила такі чотири порогові критерії, відповідно до яких обмеження доступу до інформації може оцінюватися як втручання у реалізацію свободи вираження поглядів: 1) мета запиту на інформацію (розкриття інформації повинно надати доступ до питань, що становлять суспільний інтерес і тим самим забезпечити участь в управлінні державними справами); 2) характер запитуваної інформації (інформація повинна становити предмет загального суспільного інтересу); 3) роль запитувача інформації у її наступній передачі громадськості; 4) стан готовності та доступності запитуваної інформації (критерій дозволяє оцінити, чи може відмова в наданні інформації вважатись втручанням у свободу отримувати та передавати інформацію).

Крім того, ЄСПЛ у справі "Бубон проти рф" (заява № 63898/09, п. 41, 44) наголосив, що при вирішенні питання порушення статті 10 Конвенції у разі оскарження дій розпорядника інформації Суд має встановити, чи у цій справі відповідні національні органи володіли інформацією, про яку запитував заявник. Суд у цій справі також наголосив на тому, що запитувана інформація має бути готовою і доступною і не потребувати обробки та узагальнення.

Отже, запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститися, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №9901/925/18 та у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 420/27593/21.

Як встановлено судом під час розгляду справи, у своєму запиті до Могилів-Подільської міської ради, з посиланням на статті 1, 13, 19 та 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач просив надати йому наступні публічну інформацію, розпорядником якої є відповідач, а саме скановані копії актів дарування та договорів благодійних пожертв транспортних засобів (автобусів, легкових автомобілів), які були безоплатно передані у комунальну власність Могилів-Подільської міської ради у період з 24.02.2022 до дати надання відповіді та інформацію щодо цільового призначення зазначених транспортних засобів. Водночас позивач просив приховати персональні дані дарувальників на виконання вимог Закону України "Про захист персональних даних".

Суд погоджується з тим, що запитувана позивачем інформація є публічною інформацією у розумінні статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки:

- вона відображає діяльність суб`єкта владних повноважень ? органу місцевого самоврядування, який приймає рішення про набуття у комунальну власність транспортних засобів;

- вона створена у процесі виконання відповідачем своїх повноважень і знаходиться у його володінні;

- вона не потребує створення, а вже існує у вигляді належним чином оформлених договорів та актів приймання-передачі;

- вона становить суспільний інтерес, зокрема з огляду на безоплатність передачі майна до комунальної власності та використання цього майна для публічних потреб громади.

Твердження відповідача про те, що запитувані документи не є "готовою" інформацією та не підлягають створенню, є юридично хибним, оскільки позивач не просив створити нову інформацію, а лише надати копії вже наявних документів, які повинні зберігатися в органі місцевого самоврядування як правовстановлюючі документи щодо майна комунальної форми власності. Відповідно до ст. 22 Закону № 2939-VI ненадання копій таких документів є формою відмови у доступі до публічної інформації, що має бути належно обґрунтовано, чого однак зроблено не було.

Аргументи відповідача щодо наявності персональних даних фізичних осіб у запитуваних документах також не є правомірною підставою для відмови у наданні запитуваної інформації, оскільки:

- по-перше, позивач прямо зазначив у запиті про згоду на приховування персональних даних дарувальників, що узгоджується з ч. 7 ст. 6 Закону № 2939-VI;

- по-друге, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" інформація про передачу фізичною особою комунального майна не є інформацією з обмеженим доступом;

- по-третє, згідно з роз`ясненнями, наведеними, зокрема, у постанові Пленуму ВАСУ № 10 від 26.09.2016, забороняється обмежувати доступ до публічної інформації лише на тій підставі, що вона містить персональні дані, якщо така інформація стосується здійснення особою публічних повноважень або використання публічного ресурсу.

Також суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідь відповідача від 30.04.2025 є формальною, містить загальні формулювання щодо шляхів оприлюднення інформації та посилання на норми чинного законодавствта і фактично за своїм змістом є свідченням намагання відповідача усунутися від виконання свого обов`язку, як розпорядника інформації, надати запитану позивачем інформацію у неправомірний спосіб та без наведення законних підстав для цього.

У практиці ЄСПЛ склався уже усталений підхід, що доступ до публічної інформації охороняється статтею 10 Конвенції.

Так, зокрема, у рішенні "Угорське об`єднання громадських свобод проти Угорщини" (Tarsasag a Szabadsagjogokert v. Hungary, заява № 37374/05, п. 26), ЄСПЛ зазначив, що Суд нещодавно наблизився до ширшого розуміння поняття "свобода одержувати інформацію» і відповідно до визнання права на доступ до інформації". ЄСПЛ також підкреслив, що запитана інформація була вже готова і могла бути надана, відтак, перешкоджаючи наданню публічної інформації, держава Угорщина вчинила порушення статті 10 Конвенції.

У свою чергу, положеннями статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені, зокрема, до суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Водночас суд враховує, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов`язків згідно із законодавством України. Для того щоб встановити факт бездіяльності суб`єкта владних повноважень, необхідно в першу чергу визначити, які дії відповідно до закону він мав вжити, і не вжив, чи яке рішення мав прийняти, і не прийняв. Тільки після цього може йти мова про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно конкретної особи.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, які доводять фактичне ненадання відповідачем відповіді на запити позивача по суті поставлених ним питань, що свідчить про неналежний розгляд поданого ОСОБА_1 запиту на інформацію у розумінні Закону № 2939-VI, беручи до уваги наявність визначеного цим Законом вичерпного переліку підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію, а також встановлену судом наявність запитуваної позивачем інформації у володінні відповідача, її готовність і доступність, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Могилів-Подільської міської ради, яка полягає у неналежному розгляді запиту позивача.

При цьому суд наголошує, що об`єктом судового захисту у цій справі є право позивача на отримання публічної інформації у визначений ним спосіб.

Відтак, оскільки спірна відповідь не містить саме відмови у наданні інформації, то вимога про визнання протиправними дій відповідача, що виявилися у ненаданні позивачу сканованих копії актів дарування та договорів благодійних пожертв транспортних засобів (автобуси, легкові автомобілі), які було безоплатно прийнято у комунальну власність Могилів-Подільською міською радою Вінницької області від 24.02.2022 до моменту надання відповіді, при цьому не висвітлюючи (попередньо приховавши) персональні дані осіб які надали транспортні засоби (автобуси, легкові автомобілі) на підставі актів дарування та договорів благодійної пожертви ? задоволенню не підлягає.

Разом з тим, на підставі норм ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визначити, що належним та ефективний способом судового захисту позивача при вирішенні цієї справи є зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача від 24.04.2025 та надати відповідь щодо запитуваної в ньому інформації, керуючись положеннями Закону № 2939-VI.

За змістом ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Могилів-Подільської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 інформації на запит, поданий 24.04.2025.

Зобов`язати Могилів-Подільську міську раду з урахуванням правової оцінки, надної судом у цьому рішенні, повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 24.04.2025.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Могилів-Подільська міська рада (код ЄДРПОУ 26340549, місцезнаходження: площа Шевченка, буд. 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000).

Повне рішення суду складено 05.09.2025.

Суддя Сало Павло Ігорович