Ухвала суду № 1299976, 06.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-23790/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 06.02.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. у справі № АС-03/567-05

за позовом Науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту промислових гідроприводів та гідроавтоматики у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача Тернівський М. Ю.,

відповідача не зявились,

встановив:

Науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом промислових гідроприводів та гідроавтоматики у формі товариства з обмеженою відповідальністюподано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 06.07.2005р. № 0001622305/0/8905 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 9007 грн., в т. ч. 7506 грн. основного платежу та 1501 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0001632305/0/8906 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 36000 грн., в т. ч. 24000 грн. основного платежу та 12000 грн. штрафних (фінансових) санкцій, від 02.11.2005р. № 0002462305/2/13876 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 750 грн. 80 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.02.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. у справі № АС-03/567-05 позов задоволено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що в періоді, який перевірявся, позивач здійснював операції як співвиконавець державного завдання з дослідно-конструкторських робіт за укладеними з ВАТ “ХТЗ ім. С. Орджонікідзе” та Мінпромполітики договорами; джерелом фінансування зазначених робіт є Державний бюджет України; умови звільнення від оподаткування податком на додану вартість та застосування порядку оподаткування податком на прибуток підприємств виконуваних підприємством науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо оплати їх за рахунок держбюджету повністю виконано; застосування пільги щодо звільнення від оподаткування спірних операцій та зменшення податкового кредиту по податку на додану вартість здійснено правомірно.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у звязку з тим, що оплата виконаних позивачем робіт здійснена опосередковано, а не безпосередньо з Державного бюджету України через органи Державного казначейства.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу без змін як таких, що прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень зазначено акт від 04.07.2005р. № 3623/25614370 комплексної документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків та інших платежів за період з 01.04.2004р. по 01.04.2005р., пп. “б” пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на 01.01.2005р.) база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Звільняються від оподаткування операції з: оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України (пп. 5.1.22. п. 5.1. ст. 5 цього Закону).

Датою виникнення податкових зобовязань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед таким бюджетом (пп. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 вказаного Закону).

У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є обєктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (пп. пп. 7.4.2., 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону).

Відповідно до пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед таким бюджетом (пп. 11.3.5. п. 11.3. ст. 11 цього Закону).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені та підтверджені матеріалами справи факти виконання позивачем науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, їх оплати за рахунок Державного бюджету України за кодом програмної класифікації видатків бюджету КГЖВ 2601160 “Державна підтримка вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” та кодом економічної класифікації видатків бюджету КЕКВ 1170 “Дослідження і розробки, державні програми” через спеціальний банківський рахунок цільового використання, що не заборонено чинним законодавством та правомірне застосування при цьому порядків оподаткування таких робіт податками на прибуток та на додану вартість.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 06.02.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. у справі № АС-03/567-05 без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.