Ухвала суду № 1299945, 08.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-21906/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,Усенко Є.А.,Шипуліної Т.М.,

при секретарі Міненко О.М.,

за участю:

представників відповідача Сліденка А.В., Садовської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

на постановугосподарського суду Харківської області від 23 лютого 2006 року

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2006 року

у справі№ АС-13/474-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чугуївська паливна апаратура»

до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2005 року ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» звернулось до Чугуївської ОДПІ у Харківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000852310/0 від 15 серпня 2005 року та № 0000852310/1 від 29 серпня 2005 року з податку на прибуток в сумі 68000, 00 грн.

Заявою від 14 лютого 2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000852310/0 від 15 серпня 2005 року, № 0000852310/1 від 29 серпня 2005 року, № 0000852310/2 від 18 листопада 2006 року, № 0000852310/3 від 20 січня 2006 року про суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 68000, 00 грн. та № 0001302310/2 від 18 листопада 2005 року, № 0001302310/3 від 20 січня 2006 року в сумі 13600, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2006 року позов задоволено.

Визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 0000852310/0 від 15 серпня 2005 року, № 0000852310/1 від 29 серпня 2005 року, № 0000852310/2 від 18 листопада 2005 року та № 0000852310/3 від 20 січня 2006 року про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток за І квартал 2005 року в сумі 68000, 00 грн., № 0001302310/2 від 18 листопада 2005 року та № 0001302310/3 від 20 січня 2006 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 13600, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» 3, 40 грн. судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2006 року постанову господарського суду Харківської області від 23 лютого 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Чугуївська ОДПІ у Харківській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2006 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Чугуївська ОДПІ у Харківській області провела позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивача за період з 01 квітня 2003 року по 31 березня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 997/231/00235938 від 10 серпня 2005 року.

Під час перевірки було встановлено, що підприємство проводило реалізацію готової продукції, товарів, робіт та послуг повязаним особам та покупцям, які не є платниками податку на прибуток, на загальну суму 2 478, 10 тис. грн., тоді як фактична собівартість вищеназваних товарів, робіт та послуг становить 2 927, 7 тис. грн., що на 449, 6 тис. грн. менше від фактичної собівартості, в результаті чого до валових доходів не віднесено за 2004 рік 449, 6 тис. грн., чим порушено підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в акті перевірки було встановлено, що відповідно до розділу ІV Балансу підприємства за січень березень 2005 року «Поточні зобовязання» обліковується заборгованість по заробітній платі в сумі 2 788, 3 тис. грн., в тому числі за 2000 рік в сумі 275, 8 тис. грн., за 2001 рік в сумі 406, 8 тис. грн., за 2002 рік в сумі 1 245, 7 тис. грн., за 2003 рік в сумі 333, 5 тис. грн., за 2004 рік в сумі 250, 2 тис. грн. та за І квартал 2005 рік в сумі 276, 2 тис. грн. Станом на 01 квітня 2005 року ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» не виплатило заробітну плату в сумі 1 928, 3 тис. грн. і відносило цю суму до валових витрат. Крім того, до валових витрат була віднесена сума страхових внесків до фондів державного соціального страхування, нарахована на цю заробітну плату, в розмірі 723, 1 тис. грн.

З посиланням на приписи підпункту 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, підпункту 4.16 п. 4.1 ст. 4, підпункту 12.1.1 п. 12.1, підпункту 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в акті перевірки зроблено висновок про те, що по кредиторській заборгованості підприємства в сумі 2 651, 4 тис. грн. минув строк позовної давності, а тому підприємство в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, повинно було включити до валового доходу цю суму кредиторської заборгованості, що не було ним зроблено і призвело до збільшення скоригованого валового доходу за І квартал 2005 року на 2 651, 4 тис. грн.

В акті перевірки також було зазначено про порушення позивачем підпункту 5.6.1 п. 5.6 та підпункту 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що повязано з тим, що підприємство до складу валових витрат віднесло нараховану, але не виплачену заробітну плату, у звязку з чим було зменшено валові витрати за 2004 рік на 343, 8 тис. грн., в тому числі заробітна плата в сумі 250, 2 тис. грн., сума страхових внесків до фондів соціального страхування, нарахована на заробітну плату, в сумі 93, 6 тис. грн.

15 серпня 2005 року на підставі акту перевірки Чугуївська ОДПІ у Харківській області прийняла податкове повідомлення рішення № 0000852310/0, яким ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» визначила суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 68000, 00 грн. основного платежу.

Вищезазначене податкове повідомлення рішення було узгоджене позивачем в апеляційному порядку, за наслідками якого були прийняті податкове повідомлення рішення № 0000852310/1 від 29 серпня 2005 року, яким ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 68000, 00 грн. основного платежу, податкове повідомлення рішення № 0000852310/2 від 18 листопада 2006 року, яким ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 68000, 00 грн. основного платежу, та податкове повідомлення рішення № 0000852310/3 від 20 січня 2006 року, яким ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 68000, 00 грн. основного платежу.

Крім того, в процесі апеляційного узгодження Чугуївська ОДПІ у Харківській області прийняла податкове повідомлення рішення № 0001302310/2 від 18 листопада 2005 року, яким позивачу визначила на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суму штрафних санкцій в розмірі 13600, 00 грн., та № 0001302310/3 від 20 січня 2006 року, яким позивачу визначила на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суму штрафних санкцій в розмірі 13600, 00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ні в акті перевірки, ні в додатках до нього не вказано на підставі яких документів первинного бухгалтерського обліку були встановлені факти реалізації товарів, робіт та послуг, які саме товари (роботи та послуги) були реалізовані, що суперечить приписам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншим відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Держаної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429. Суди в своїх рішеннях також посилались на те, що в порушення вимог вищезазначеного Порядку в акті перевірки не вказано, які контрагенти позивача є повязаними з ним особами, яким чином їх статус був встановлений і які операції з ними проводились, на які суми. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що в акті перевірки помилково ототожнені ДП «Будівельник» з ТОВ «Будівельник», а ТОВ «Будівельник» з ЗАТ «Добробут», оскільки ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» не є повязаною особою з ТОВ «Добробут» та ДП «Будівельник».

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався також на те, що в акті перевірки не зазначено на підставі яких документів були встановлені факти реалізації товарів фізичним особам, які не є платниками податку на прибуток, яким чином була проведена оплата і як, коли та при яких обставинах було виявлено, що покупці не є субєктами господарювання, що також суперечить приписам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншим відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Держаної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429.

Крім того, суди попередніх інстанцій посилались на те, що в акті перевірки не вказано, яким чином при перевірці були визначені та розраховані звичайні ціни на товари (роботи, послуги), реалізовані своїм контрагентам.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про безпідставність висновків акту перевірки щодо заниження позивачем валового доходу за 2004 рік на суму 449, 6 тис. грн.

Спростовуючи висновки акту перевірки про безпідставне заниження валового доходу за І квартал 2005 року на суму 2 651, 4 тис. грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що аналіз положень підпункту 12.1.1 п. 12.1, підпункту 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що їх застосування передбачає укладання господарського договору (угоди) та не виконання його однієї стороною, а зобовязання щодо сплати податків та обовязкових платежів не відносяться до господарських правовідносин, у звязку з чим висновки акту перевірки в цій частині зроблені при помилковому трактуванні фактичних обставин та приписів чинного законодавства.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки акту перевірки про зменшення валових витрат за 2004 рік на 343, 8 тис. грн., посилався на те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не повязує право на включення до валових витрат сум нарахованої заробітної плати та обовязкових платежів, повязаних з таким нарахуванням, з фактичною їх виплатою.

На підставі вищевикладеного, суди попередніх інстанцій зробили висновок про неправомірність спірних податкових повідомлень рішень та задовольнили позовні вимоги.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, зокрема, поняття позапланової перевірки, обставини, за яких вона проводиться, підстави її проведення та тривалість.

Частиною тринадцятою ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Судами попередній інстанцій було встановлено, що позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» проводилась на підставі постанови прокуратури Харківської області про проведення позапланової документальної перевірки від 06 липня 2005 року у звязку з порушенням кримінальної справи відносно посадових осіб ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 235, ч. 2ст. 364 Кримінального кодексу України.

Таким чином, доводи судів попередній інстанцій відносно того, що у відповідача не було законних підстав для проведення позапланової документальної перевірки є помилковими.

Колегія суддів також не погоджується з висновками судів щодо неправомірності висновків акту перевірки про заниження позивачем валового доходу за 2004 року на суму 449, 6 тис. грн. з огляду на наступне.

В акті перевірки було встановлено, що підприємство проводило реалізацію готової продукції, товарів, робіт та послуг повязаним особам та покупцям, які не є платниками податку на прибуток, на загальну суму 2 478, 10 тис. грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) повязаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно з підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону положення підпункту 7.4.1 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Таким чином, в акті перевірки було зроблено обґрунтований висновок про заниження позивачем валового доходу за 2004 року на 449, 6 тис. грн. При цьому даний висновок акту перевірки був зроблений на підставі бухгалтерських рахунків № 231 «Основне виробництво», № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», № 701 «Доход від реалізації готової продукції», № 702 «Дохід від реалізації товарів», № 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг», книг реалізації товарів (робіт, послуг), податкових накладних на реалізацію, а перелік покупців - повязаних осіб та покупців, які не є платниками податку на прибуток, був визначений в додатку № 2 до акту перевірки, що спростовує доводи судів попередній інстанцій про не відповідність в цій частині акту перевірки вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншим відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Держаної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429.

При цьому колегія суддів також не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно безпідставного коригування відповідачем валових доходів позивача за І квартал 2005 року враховуючи наступне.

Відповідно до положень підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход включає в себе, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно з підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вищезгаданого Закону безповоротна фінансова допомога сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, валовий доход платника податку збільшується у звітному періоді на суму його заборгованості перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. При цьому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено, що підставою виникнення такої заборгованості є лише невиконання господарського договору, а тому під заборгованістю в даному випадку також мається на увазі заборгованість перед фізичними особами працівниками у звязку не виплатою їм заробітної плати та заборгованість перед державними цільовими фондами.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було правомірно збільшено валові доходи позивача за І квартал 2005 року на 2651, 4 тис. грн.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередній інстанцій відносно неправомірності зменшення валових витрат позивача за 2004 рік на 343, 8 тис. грн. враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Таким чином, вищевикладеною нормою чітко передбачено, що до складу валових витрат відносяться саме фактично понесені витрати на оплату праці.

Згідно з підпунктом 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 вищезгаданого Закону до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обовязкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено загальне правило, відповідно до якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, необхідною умовою для включення сум збору на обовязкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування до валових витрат є їх сплата.

Отже, висновки акту перевірки про безпідставне завищення позивачем валових витрат на 343, 8 тис. грн. за 2004 року є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 0000852310/1 від 29 серпня 2005 року, яким ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 68000, 00 грн. основного платежу, податкові повідомлення рішення № 0000852310/2 від 18 листопада 2006 року, № 0000852310/3 від 20 січня 2006 року, прийняті за наслідками апеляційного узгодження, а також податкове повідомлення рішення № 0001302310/2 від 18 листопада 2005 року, яким позивачу визначено на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суму штрафних санкцій в розмірі 13600, 00 грн., податкове повідомлення рішення № 0001302310/3 від 20 січня 2006 року, прийняте за наслідками апеляційного узгодження, є такими, що відповідають вимогам законодавства, а рішення судів попередній інстанції є такими, що прийняті з порушення норм матеріального права та процесуального права.

26 жовтня 2007 року ВАТ «Чугуївський завод паливної апаратури» направило до Вищого адміністративного суду України лист, додавши до нього Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що 30 серпня 2007 року було проведено державну реєстрацію припинення ВАТ «Чугуївська паливна апаратура» у звязку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Харківської області від 23 лютого 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2006 року підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 5. ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2006 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _______ Л.І. Бившева

Судді: _______ М.І. Костенко

_______ Н.Є. Маринчак

_______ Є.А. Усенко

_______ Т.М. Шипуліна