Рішення № 12986628, 09.12.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2010 р.           Справа № 11/67. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Чагорське” с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області До товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд Сервіс” с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області

Про стягнення заборгованості в сумі 48 751 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача –Бабій В.В. –головний бухгалтер (дов. від 18.08.2010р.)

від відповідача –Козак Н.Я. –представник (дор. від 15.10.2010р.), Бобуль Т.В. директор

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чагорське” с. Чагор Глибоцького район Чернівецької області звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд Сервіс” про стягнення заборгованості в сумі 48 751 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір № 15 від 01.06.2009 року, згідно якого позивач надав відповідачу право розмістити на його (позивача) території жилі вагони і техніку, а останній зобов’язався сплачувати оренду та кошти за використану електроенергію. Позивач умови договору виконав, відповідач в порушення умов договору кошти не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості за липень –грудень 2009 року в сумі 35804 грн. При цьому позивач також просить стягнути з відповідача 12947,00 грн. боргу за отриманий товар згідно накладної від 11.09.2009 року №40.

Відповідач у відзиві на позов вимоги позивача визнає лише в сумі 12947,25 грн. В частині стягнення іншої суми проти вимог ТОВ “Чагорське” заперечує, посилаючись при цьому на те, що протягом вересня –грудня 2009 року жилі вагони і техніку на території позивача не розміщував.

Ухвалою суду від 25.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.09.2010 року.

Ухвалою суду від 08.09.2010 року розгляд справи відкладено на 22.09.2010 року в зв’язку з нез’явленням представника відповідача.

В судовому засіданні 22.09.2010 року за клопотанням сторін оголошено перерву до 06.10.2010 року.

Ухвалою суду від 06.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 18.10.2010 року за клопотанням відповідача, а ухвалою від 18.10.2010 року - на 25.10.2010 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернівецької області від 25.10.2010 року справу передано до провадження судді Ніколаєва М.І.

Ухвалою суду від 25.10.2010 року розгляд справи відкладено на 16.11.2010 року.

У судовому засіданні 16.11.2010 року оголошено перерву до 19.11.2010 року.

Ухвалою суду від 19.11.2010 року розгляд справи відкладено на 02.12.2010 року.

У судовому засіданні 02.12.2010 року оголошено перерву до 09.12.2010 року.

09.12.2010 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, з якій просить стягнути з відповідача 48 751 грн., у тому числі 12947,00 грн. боргу за накладною №40 від 01.09.2009 року та 35804 грн. боргу за договором № 15 від 01.06.2009 року. Подана заява приймається судом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку №ЯИ 550463 позивач є власником земельної ділянки площею 5,3900 га, що знаходиться в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області.

01.06.2009 року між ТОВ «Чагорське»(власник) та ТОВ “Техно-Буд Сервіс” (замовник) укладено договір №15 (далі - договір №15) , відповідно до якого власник надає замовнику право на розміщення на території свого господарства жилих вагонів і техніки.

Відповідно до пункту 1.3 договору №15 право на розміщення жилих вагонів та техніки надається після підписання даного договору.

Пунктом 2 договору №15 передбачено, що щомісячна плата за розміщення жилих вагонів складає 6000 грн., при цьому порядок розрахунків безготівковий, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок власника згідно виставленого рахунку на протязі 15 днів з моменту його отримання (пункт 2.3 договору №15).

Крім того, згідно пункту 2.2 договору №15 оплата за спожиту електроенергію здійснюється відповідно до показників лічильника.

Відповідно до пункту 4.1 договору №15 він набуває сили з моменту підписання і діє до 31.12.2009 року. При цьому якщо на день закінчення терміну дії договору жодна із сторін не отримала від іншої сторони заяви про його розірвання, договір пролонгується на наступний рік на тих самих умовах.

Згідно пункту 7.2 договору №15 всі зміни та доповнення до даного договору або його дострокове розірвання будуть дійсними при умові, що вони виконані у письмовій формі і підписані представниками сторін.

Як встановлено судовим слуханням, дія договору №15 автоматично пролонгована на 2010 рік.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №15 від 16.11.2010 року у зв’язку з відсутністю необхідності у розміщенні на території власника жилих вагонів та техніки сторони домовились про розірвання договору №15 від 01.06.2009 року. Згідно пункту 3 додаткової угоди зобов’язання сторін за договором №15 припиняються з часу набрання чинності цією угодою. Станом на момент вирішення спору доказів недійсності договору №15 з моменту його вчинення сторонами суду не надано.

Як вбачається з акту звірки станом на 31.10.2010 року та одностороннього акту звірки позивача від 09.08.2010 року заборгованість з плати за розміщення жилих вагонів і техніки за червень (згідно рахунку №20 від 09.06.2009 року), липень (згідно рахунку №24 від 06.07.2009 року) та серпень 2009 року (згідно рахунку №25 від 03.08.2009 року) у відповідача відсутня.

01.09.2009 року позивач виставив відповідачу рахунок №31 за розміщення на території свого господарства жилих вагонів і техніки за вересень 2009 року на суму 6000 грн. та 210 грн. за спожиту електроенергію в серпні 2009 року. Представник відповідача факт отримання рахунку у відзиві на позов не заперечує.

01.10.2009 року позивач виставив відповідачу рахунок №37 на суму 1008 грн. спожитої електроенергії протягом вересня 2009 року. Представник відповідача факт отримання рахунку у відзиві на позов не заперечує.

01.10.2009 року позивач виставив відповідачу рахунок №36 за розміщення дільниці ББХ-Міст за липень - серпень 2009 року на суму 3000 грн. та 15860 грн. за спожиту дільницею ББХ-Міст електроенергію. Представник відповідача факт отримання рахунку у відзиві на позов не заперечує.

02.08.2010 року позивач виставив відповідачу рахунок №25 за розміщення на території свого господарства жилих вагонів і техніки за вересень –грудень 2009 року на суму 24000 грн. Як вбачається з повідомлення про вручення №10464451 відповідач 11.08.2010 року рахунок отримав.

Як встановлено судовим слуханням відповідач, в порушення умов договору, плату за розміщення на території господарства позивача жилих вагонів і техніки протягом дії договорів в повному обсязі не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості за вересень –грудень 2009 року у сумі 24000 грн.

Також 29.09.2009 року представник відповідача, на підставі довіреності №ТБС-000092 від 24.09.2009 року, отримав від позивача згідно накладної №40 геосетку-Арматекс на суму 32947,25 грн.

09.08.2010 року позивач надіслав відповідачу претензією із вимогою про сплату заборгованості за договором №15 та накладною №40 від 29.09.2009 року в сумі 48751,00 грн., яка залишена останнім без відповіді. Проте, як вбачається з актів звірки взаємних розрахунків, відповідачем оплачено 20000 грн. боргу за поставлений товар, а відтак сума боргу на момент вирішення спору становить 12947 грн., що визнається сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідача, який у повному обсязі не оплатив у встановлений законом строк поставлену продукцію, виник борг у сумі 12947 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а як зазначалося вище, відповідач плату за розміщення на території господарства позивача жилих вагонів і техніки своєчасно і у повному обсязі не сплачував, а тому з нього слід стягнути 36947,00 грн., у тому числі 24000 грн. боргу за договором №15 за вересень –грудень 2009 року та 12947 грн. боргу за поставлену на підставі накладної №40 від 29.09.2009 року продукцію.

В частині стягнення 4586 грн. слід відмовити виходячи з того, що рахунок №36 безпідставно виставлений відповідачу за розміщення та споживання електричної енергії дільницею ББХ-Міст, а не за розміщення на території свого господарства жилих вагонів і техніки ТОВ “Техно-Буд Сервіс”. При цьому позивач не довів, що дільниця ББХ-Міст є структурним підрозділом відповідача чи належить йому, а відтак не довів правомірності виставлення таких рахунків саме відповідачу.

В частині стягнення 1218 грн. боргу за спожиту електричну енергію згідно рахунків №31 та №37 слід відмовити, оскільки позивач, в порушення пункту 2.2 договору №15, яким передбачено, що оплата за спожиту електроенергію здійснюється відповідно до показів лічильника, на надав суду доказів зняття показників лічильника, на підставі яких виставлено вищевказані рахунки та можна підтвердити кількість спожитої відповідачем електроенергії.

Крім того, в частині стягнення 6000 грн. боргу за розміщення на території господарства позивача жилих вагонів і техніки слід також відмовити, оскільки позивач помилково на підставі рахунків №25 та №31 двічі заявив вимогу про стягнення з відповідача плати за розміщення жилих вагонів і техніки за вересень 2009 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відтак безпідставними визнаються посилання відповідача на те, що останній протягом вересня –грудня 2009 року жилі вагони і техніку на території позивача не розміщував, адже в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України ТОВ “Техно-Буд Сервіс” жодних доказів того, що воно не користувалося спірною територією та доказів повідомлення позивача про відсутність необхідності у розміщенні на території позивача жилих вагонів та техніки суду не надано. Натомість, як встановлено судовим слуханням, договір № 15 розірвано лише 16.11.2010 року.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати пропорційно задоволеним витратам віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд Сервіс” с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, вул. Приміська, 1 / корпус А, код 34864234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Чагорське” с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, вул. Горького, 38 код 30812896) - 36947,00 грн. боргу, 369,47 грн. державного мита та 178,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 11804 грн. відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 10.12.2010 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв