Рішення № 129866278, 29.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 рокуСправа №160/14387/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу) ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 08.07.2023 (наступного дня після звільнення з військової служби) відповідно до пункту «в» частини першої статті 50 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років з 19.12.2023 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ). Позивач не погодився з датою призначення пенсії 19.12.2023 та вважаючи, що пенсія має бути призначена з 08.07.2023, тобто з дня, наступного за звільненням з військової служби, звернувся до пенсійного органу з відповідним зверненням. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.04.2025 №18969-9238/B-01/8-0400/25 повідомлено, що на підставі особистої заяви від 03.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено подання від 23.09.2024 за №10174 та матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, які направлено на адресу пенсійного органу листом від 18.12.2024 за №7/32535/4. Отже пенсію ОСОБА_1 за вислугу років призначено за минулий час з 19.12.2023, тобто за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу. Вважаю такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 10.06.2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник заперечує проти задоволення позову та зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ. На підставі особистої заяви від 03.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено подання від 23.09.2024 за № 10174 та матеріали для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , які направлено на адресу Головного управління листом від 18.12.2024 за №7/32535/4. Відтак, позивачу з 19.12.2023 призначено пенсію за вислугу років за минулий час (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд продовжив строк розгляду справи на 30 днів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ з 19.12.2023.

На підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 03.09.2024, ІНФОРМАЦІЯ_2 було оформлено подання від 23.09.2024 за № 10174 та матеріали для призначення пенсії за вислугу років із зазначенням відомостей станом на дату звільнення позивача 07.07.2023.

Вищезазначені документи ІНФОРМАЦІЯ_3 направив до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області 18.12.2024 №7/32535/4.

Пенсійний орган розглянув подані ІНФОРМАЦІЯ_3 документи стосовно призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , врахував приписи статті 50 Закону № 2262-ХІ, та призначив пенсію за вислугу років з 19.12.2023.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Отже, спір між сторонами виник з підстав відмови в призначенні пенсії з більш раннього періоду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист є її конституційним правом.

Згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в тому числі в податковій міліції є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до положень ст. 48 Закону № 2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Відповідно до п. «б» частини першої ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до положень п. «в» частини першої ст. 50 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту «б» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України № 2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) (враховуючи, що спірним періодом є 08.07.2023 року, судом при ухваленні рішенні врахована редакція Порядку на цю дату).

Відповідно до п. 2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Згідно п. 11 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом). У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз`яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

За приписами розділу ІІІ Порядку № 3-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії. Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів. У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженим органом (структурним підрозділом) до органу, що призначає пенсію, мають бути завірені цим уповноваженим органом (структурним підрозділом) або органом, в якому особа проходила військову службу (службу), в установленому порядку.

Із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що пенсія призначається з дня виникнення права на пенсію, а при несвоєчасному зверненні, не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №499, сержанта військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_2 звільнено у запас; 07.07.2023 виключено зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення.

Так, за приписами п. «в» частини першої ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, позивач набув право на пенсію з наступного дня після звільнення зі служби з 08.07.2023.

Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок пенсійного органу на призначення відповідного виду пенсії не є безумовним та виникає після волевиявлення особи на призначення відповідного виду пенсії.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Законодавцем встановлено певний порядок призначення пенсій, зокрема, Міністерства оборони України. Так, відповідно до п. 2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років подається військовослужбовцем, звільненим зі служби до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів за останнім місцем служби.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 03.09.2024 позивач подав заяву про призначення пенсії за вислугу років до пенсійного органу через ІНФОРМАЦІЯ_3 , як уповноважений орган, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, за останнім місцем служби.

ІНФОРМАЦІЯ_3 оформив та 18.12.2024 направив пенсійному органу матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 . Внаслідок розгляду органом ПФУ отриманих матеріалів, з урахуванням приписів статті 50 Закону №2262-ХІ, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років за минулий час, при несвоєчасному зверненні з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 19.12.2023.

Суд зауважує, що належною та достатньою підставою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ у межах спірних правовідносин є заява позивача від 03.09.2024 року.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин вимог пункту «б» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ, оскільки звернення із заявою про призначення пенсії від 03.09.2024 при звільненні зі служби 07.07.2023, не може вважатися своєчасним зверненням за призначенням пенсії.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що через несвоєчасне звернення позивача до уповноваженого органу, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, за останнім місцем служби, пенсія за минулий час призначається відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону №2262-ХІІ, з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Разом з тим, суд зауважує, що за приписами частин першої-другої розділу ІІІ Порядку № 3-1, уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії. Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів. У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що матеріли необхідні для призначення пенсії були направлені уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_3 до пенсійного органу лише 18.12.2024, попри те, що заява позивача про призначення пенсії була подана 03.09.2024. Таким чином, з незалежних від позивача причин, ІНФОРМАЦІЯ_3 порушив 10-денний термін для оформлення та направлення до пенсійного органу документів про призначення пенсії на строк понад 3 місяці.

При цьому, у межах спірних правовідносин, заява позивача від 03.09.2024 є належною та достатньою підставою для призначення пенсії.

Так, з урахуванням несвоєчасного звернення позивача до уповноваженого органу, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, за останнім місцем служби, пенсія за минулий час призначається відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону №2262-ХІІ, з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 03.09.2023 року.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підводячи підсумок викладеному, виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на призначення пенсії буде визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу) ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 03.09.2023 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 15.08.2025 по 28.08.2025 у відпустці, рішення складено - 29.08.2025.

Керуючись ст. ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу) ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 03.09.2023 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець