Рішення № 12986339, 02.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2010 р. Справа № 10/161

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк", 68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 (адреса для направлення поштової кореспонденції : 36014, м. Полтава, вул. Фрунзе, 2)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 36034, АДРЕСА_1

про стягнення 7 506,14 грн.

Суддя О.В.Ківшик

Представники:

від позивача: Шиян В.О., довіреність № 71 від 12.11.2010 р.;

від відповідача: не з'явилися.

02.12.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 7 506,14 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем укладеного між сторонами 20.11.2006 р. кредитного договору № 00179/Р, з яких: 5 866, 20 грн. основної заборгованості за кредитом, 312, 19 грн. заборгованості по відсотках та 1 327, 75 грн. пені.

Позивач надав суду заяву № 168 від 01.12.2010 р. (вх. № 14681д від 01.12.2010 р.) про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 7 427,88 грн., з яких : 5 866, 20 грн. основної заборгованості за кредитом, 234,09 грн. заборгованості по відсотках та 1 327, 59 грн. пені.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

До вказаної заяви надані докази направлення її копії відповідачу.

Враховуючи те, що вказана заява по суті є зменшенням розміру позовних вимог, суд дану заяву приймає як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам.

Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.

Позивач надав суду клопотання № 167 від 01.12.2010 р. (вх. № 14682д від 01.12.2010 р.) про заміну сторони ВАТ "Морський транспортний банк" її правонаступником ПАТ "МАРФІН БАНК".

До зазначеного клопотання залучено належним чином засвідчену копію Статуту Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК", затвердженогорішенням позачергових загальних зборів акціонерівпротоколом № 36 від 08.07.2010 р.. Відповідно до п. 1.1 Статуту, Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк".

Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" проведено 11.11.2010 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 659362.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарським судом здійснюється заміна цієї сторони її правонаступником. Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, відповідно до цієї статті суд вважає за необхідне замінити позивача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "МАРФІН БАНК".

Відповідач представництво у судове засідання втретє не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, оскільки :

(1) ухвали суду (про порушення провадження у даній справі від 22.09.2010 р., про відкладення розгляду даної справи від 12.10.2010 р. та від 11.11.2010 р.), які були направлені на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (місцем його реєстрації) повернуті до суду з поштовою відміткою на повідомленні "за закінченням терміну зберігання".

(2) відповідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.10.2010 р. серія АД № 729084, місцем реєстрації Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, є адреса: 36034, АДРЕСА_1;

(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу.

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

в с т а н о в и в:

20.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 00179/Р, у відповідності з умовами п. 1.1. якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на суму 68 731,38 грн. на період з 20.11.2006 р. по 19.11.2009 р. під 18% річних за користування кредитом, а позичальник зобов'язувався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами цього договору.

За пунктом 1.3 кредитного договору № 00179/Р видача кредитних коштів позичальнику здійснюється траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід'ємними частинами цього Договору, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку.

У п. 3.2.12 кредитного договору № 00179/Р визначено, що основна заборгованість по кредиту погашається позичальником у відповідності до Графіка погашення заборгованості, але не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п. 1.1 кредитного Договору № 00179/Р.

Згідно вказаного Графіку (а.с. 25) позичальник зобовязувався сплачувати у період 25.12.2006 р. по 25.08.2009 р. по 1 865,00 грн. в рахунок погашення кредиту, у період 25.09.2009 р. по 25.10.2009 р. по 2 442,12 грн. в рахунок погашення кредиту та в термін до 19.11.2009 р. здійснити остаточний розрахунок в розмірі 2 302,13 грн..

У відповідності з п. 3.2.2 кредитного договору № 00179/Р позичальник зобов'язувався сплачувати 18 % відсотків річних за користування кредитом.

Згідно 5.2 кредитного договору № 00179/Р відсотки за користування кредитом нараховуються за фактичний період користування коштами за кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом. Відсотки нараховуються 25 числа кожного місяця фактичного періоду користування кредитом, в день повного (дострокового або із простроченням) погашенням кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту, за період з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту не включаючи день повного погашення)/дати передбаченої для повного погашення кредиту. Відсотки за користування кредитом сплачуються з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту. Після закінчення терміну кредитування, передбаченого п. 1.1 кредитного договору, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту сплачуються не пізніше 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення кредиту.

21.11.2006 р. позичальником було надано письмову заявку № 21/11-06 на видачу кредитних коштів в розмірі 67 000,00 грн. (а.с. 28).

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору № 00179/Р за письмовою заявою позичальник отримав від позивача з позичкового рахунку № 20638712472 на його поточний рахунок № НОМЕР_2 кредитні кошти в розмірі 67 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах меморіальним ордером № 15 від 21.11.2006 р. на суму 67 000,00 грн. (а.с. 30) та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного Договору № 00179/Р.

В порушення умов кредитного договору № 00179/Р відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 61 133,80 грн. та щорічних відсотків в сумі 20 710,07 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача.

За даними позивача заборгованість відповідача по кредитному договору № 00179/Р на момент подання позову складає 6 178,35 грн., з яких : 5 866,20 грн. заборгованість по кредиту та 312,19 грн. заборгованість по відсотках, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості по кредитному договору № 00179/Р.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами (з урахуванням уточнення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача сумі 7 427,88 грн., з яких : 5 866, 20 грн. основної заборгованості за кредитом, 234,09 грн. заборгованості по відсотках та 1 327, 59 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України не сплатив кредитну заборгованість. Заборгованість останнього на момент подання позову складає 6 100,29 грн., з яких : 5 866,20 грн. заборгованість по кредиту та 234,09 грн. (з урахуванням часткової сплати) заборгованість по відсотках за період з 29.08.2007 р. по 14.06.2010 р.. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 866,20 грн. заборгованості по кредиту та 234,09 грн. заборгованості по відсотках підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6.1 кредитного договору № 00179/Р передбачено обовязок позичальника сплатити пеню за кожен день прострочення платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від простроченої суми.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені, відповідно до перерахунку суду, підлягають частковому задоволенню, а саме : в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати основної заборгованості в розмірі 1 268,63 грн. (з урахуванням часткової сплати) за період з 25.08.2007 р. по 10.08.2010 р. (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Стосовно позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 58,96 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати заборгованості по відсоткам, суд дійшов до висновку, що в цій частині вони задоволенню не підлягають як недоведені, оскільки наданий позивачемна вимогу суду детальний розрахунок ціни позову в цій частині не підтверджений розрахунковими (платіжними) документами та не узгоджується з датою виникнення заборгованості відповідача по відсотках згідно 5.2 кредитного договору № 00179/Р. Представники позивача в судовому засіданні не змогли пояснити суду, яким чином обраховувалась пеня в цій частині.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 5 866,20 грн. заборгованості по кредиту, 234,09 грн. (з урахуванням часткової сплати) заборгованості по відсотках за період з 29.08.2007 р. по 14.06.2010 р. та 1 268,63 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати основної заборгованості за період з 25.08.2007 р. по 10.08.2010 р.

Понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в тому числі на відповідача : з оплати державного мита в сумі 100,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,62 грн..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "МАРФІН БАНК".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36034, АДРЕСА_1), ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28), МФО 328168, кореспондентський рахунок № 32003100300 в Управлінні НБУ в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966 - 5 866,20 грн. заборгованості за кредитом, 234,09 грн. заборгованості по відсоткам, 1 268,63 грн. пені, 100,11 грн. витрат зі сплати державного мита та 231,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складене

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.