Ухвала суду № 129861702, 01.09.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9263/25

Провадження №: 2/752/5925/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без розгляду

01.09.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.

секретаря судового засідання - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам надано строк для подання заяв по суті спору.

30 травня 2025 року до суду надійшло клопотання вх. № 34810 відповідача ОСОБА_1 про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідач бажає надати свої пояснення у судовому засіданні.

02 червня 2025 року до суду надійшло клопотання вх. № 34833 відповідача ОСОБА_2 про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідач бажає надати свої пояснення у судовому засіданні.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2025 року клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у судовому засіданні з викликом сторін - задоволено. Постановлено перейти від розгляду даної цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Призначено справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового розгляду на 23 липня 2025 року на 11 год. 00 хв.

23 липня 2025 року у судовому засіданні був присутній представник позивача - Рясков Д. О.; для вирішення питання про можливість укладання між сторонами мирової угоди розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2025 року на 10:00 год.

25 серпня 2025 року представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 01 вересня 2025 року на 11:00 год.

01 вересня 2025 року представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про час і дату розгляду справи був повідомлений в електронний кабінет, про що свідчить довідка суду про доставку електронного документу. Позивач про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Згідно з частиною третьою статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з пунктом 3 частиною першою статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2021 року у справі №675/1998/19 зазначив, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи».

Згідно з частиною шостою статті 11 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини сьомої статті 11 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Позивач - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС» та отримав повістку про розгляд справи як 25 серпня 2025 року о 10:00 год., так і 01 вересня 2025 року об 11:00 год., про що свідчать довідки суду про доставку електронного документу.

Однак представник позивача у судові засідання не з`явився, будь-яких клопотань та заяв про причини неявки чи про розгляд справи без його участі суду не надіслав.

Отже, неявка в судові засідання представника позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призводить до безпідставного затягування розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що представник позивача, будучи належним чином повідомлений про час, день і місце судових засідань, повторно не з`явився до суду, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, а його нез`явлення до суду є перешкодою для розгляду справи, оскільки не вирішеним лишилося питання про можливість укладання мирової угоди між сторонами.

Приймаючи до уваги розумність строків розгляду справи, суд приходить про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 44, 130, 257, 260, 294, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з зазначеними у позовній заяві вимогами.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 01 вересня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук