Рішення № 129857926, 01.09.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1904/25

Номер провадження 2/728/698/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

28.07.2025 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що Позивач на підставі договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024 набув право вимоги до Відповідача про стягнення заборгованості на суму 31612.50 грн. за договором позики №76155516 від 27.12.2023, укладеним Відповідачем з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Оскільки Відповідач взяті на себе обов`язки по сплаті кредиту не виконує, Позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з Відповідача кредитну заборгованість в сумі 31612.50 грн., а також понесені судові витрати.

Згідно з ухвалою від 29.07.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 01.09.2025.

Сторони у судове засідання не з`явилися. При цьому, представник Позивача у позовній заяві та у окремо поданій заяві просить справу розглядати без його участі; Відповідач також надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що позов не визнає; відзиву на позов не подав.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.12.2023 Відповідач уклав з ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76155516, на умовах якого отримав позику в сумі 9000.00 грн. строком на 30 днів, тобто до 25.01.2025, з фіксованою базовою процентною ставкою 2.5% в день, зниженою процентною ставкою 0.875%, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2.70% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1779.83%, орієнтовна загальна вартість позики 11362.50 грн. (а.с.9-14).

Підписавши вказаний Договір та додаток до нього у виді Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит із зазначенням персональних даних та рахунку для перерахування кредитних коштів НОМЕР_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором КJnb4wsqq9, а також Паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором vilALe7R9r, Відповідач підтвердив, що до моменту підписання вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті Товариства та зобов`язався повернути позику, та сплатити проценти (а.с.11, 12, 14).

Згідно з листом АТ «ТАСКОМБАНК» від 26.03.2025, 27.12.2023 було здійснено переказ коштів в сумі 9000.00 грн.; відправник ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», картка отримувача НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , договір №76155516 (а.с.29).

Із розрахунку заборгованості за Договором №76155516 від 27.12.2023 вбачається, що заборгованість Відповідача перед ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕАГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 22.05.2024 становить 31612.50 грн., з яких: 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 22612.50 (двадцять дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 50 коп. заборгованість за відсотками (а.с.25-27).

22.05.2024 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕАГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Позивачем був укладений договір факторингу №01.02-14/24, згідно з яким права грошової вимоги клієнта за договорами позики до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі договорів позики та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за договорами позики за плату були передані Позивачу (а.с.30-39).

Виходячи з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024, Відповідач, як боржник, до якого Позивач набув право вимоги, у реєстрі не зазначений (а.с.40).

Разом з тим, до позовної заяви додано витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-93/24 від 22.05.2024,виконаний представникомПозивача,з якоговбачається,що Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №76155516 від 27.12.2023 на суму 31612.50 грн., яка складає 9000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22612.50 грн. - заборгованість по процентам за користування (а.с.42).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач є юридичною особою, основним видом діяльності якої є 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (а.с.53).

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У силу статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Так, у підтвердження викладених у позовній заяві обставин та обгрунтованості позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від27.12.2023№76155516 в сумі 31612.50.00 грн. суду надано договір факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024 та реєстр боржників до вказаного договору.

Однак,відомості проВідповідача,як боржника,до якогоПозивач набувправо вимогиза договоромфакторингу №01.02-14/24від 22.05.2024,у доданомудо договоруреєстрі відсутні (а.с.40).

Отже, доказів того, що Позивач на підставі договору факторингу, на який він посилається у позовній заяві і який додає у підтвердження своїх позовних вимог, набув право вимоги до Відповідача, суду не надано.

Натомість, до позовної заяви додано витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-93/24 від 22.05.2024, однак самого договору матеріали позову не містять і у позовній заяві про вказаний договір факторингу інформація відсутня.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

У даному випадку додані до позовної заяви докази не підтверджують обставин, які викладені у обгрунтування позовних вимог та не вказують на наявність підстав для задоволення позову, оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 81, 247, 259, 265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У позові ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Позивач ТОВАРИСТВО з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела,6, ідентифікаційний код юридичної особи 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацькогорайонного суду Н.В.Лобода