Рішення № 12985216, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/18214.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 10 878,98 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:Шевченко Ю.В. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 14.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10878,98 грн. (8405,95 грн. основного боргу, 850,19 грн. пені, 84,06 грн. штрафу, 1036,35 грн. 25% річних, 502,43 грн. інфляційних збитків) заборгованості за договором купівлі-продажу № 343 від 12.03.2009р., 108,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати товару відповідно до договору купівлі-продажу № 343 від 12.03.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2010р. порушено провадження у справі № 57/182 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010р. відкладено розгляд справи № 57/182 на 14.12.2010р.

14.12.2010р. представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 29.11.2010р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою, вказаною у витязі, була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бухта ізобілія" та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу № 343 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Продавець (ТОВ "Бухта ізобілія") зобовязувався продати, а Відповідач (Покупець) купити товар в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних, які є невідємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору в період з 14.07.2009р. по 04.11.2009р. ТОВ "Бухта ізобілія" передало, а Відповідач - ФОП ОСОБА_1 отримав товар на загальну суму 9976,57 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № БИ-013325 від 14.07.2009р. на суму 1720,39 грн.;

- видаткова накладна № БИ-014389 від 18.07.2009р. на суму 2002,68 грн.;

- видаткова накладна № БИ-016772 від 31.07.2009р. на суму 146,88 грн.;

- видаткова накладна № БИ-016827 від 03.08.2009р. на суму 1589,34 грн.;

- видаткова накладна № БИ-018834 від 18.08.2009р. на суму 161,64 грн.;

- видаткова накладна № БИ-019456 від 21.08.2009р. на суму 409,20 грн.;

- видаткова накладна № БИ-024888 від 06.10.2009р. на суму 491,40 грн.;

- видаткова накладна № БИ-024889 від 06.10.2009р. на суму 310,14 грн.;

- видаткова накладна № БИ-025042 від 07.10.2009р. на суму 159,42 грн.;

- видаткова накладна № БИ-027014 від 26.10.2009р. на суму 590,28 грн.;

- видаткова накладна № БИ-027118 від 27.10.2009р. на суму 756,84 грн.;

- видаткова накладна № БИ-027647 від 30.10.2009р. на суму 739,26 грн.;

- видаткова накладна № БИ-028021 від 04.11.2009р. на суму 899,10 грн.

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 повернув ТОВ "Бухта ізобілія" товар на загальну суму 1511,94 грн., що підтверджується накладними на повернення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору Відповідач (Покупець) зобовязувався оплачувати поставлений товар не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту передачі товару.

Проте, Відповідач - ФОП ОСОБА_1 поставлений ТОВ "Бухта ізобілія" товар не оплатив.

23 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бухта ізобілія" та Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" був укладений договір уступки вимоги (цесії) № 48, відповідно до умов якого Цедент (ТОВ "Бухта ізобілія") передав Цесіонарієві (Позивачеві), а Цесіонарій (Позивач) набув право вимоги, належне Цедентові (ТОВ "Бухта ізобілія"), і став кредитором за Договором купівлі-продажу № 343 від 12.03.2009р., укладеним між Цедентом (ТОВ "Бухта ізобілія") та Боржником (ФОП ОСОБА_1).

На момент укладення Договору уступки вимоги (цесії) № 48 від 23.07.2010р. основна заборгованість Боржника (ФОП ОСОБА_1) перед Цедентом (ТОВ "Бухта ізобілія") складала 8405,95 грн.

26 липня 2010 року Позивач надіслав Відповідачу лист, в якому повідомив про укладення вищевказаного Договору уступки вимоги (цесії) № 48 від 23.07.2010р. та просив оплатити заборгованість за Договором купівлі-продажу № 343 від 12.03.2009р. в розмірі 8405,95 грн.

Проте, вищевказаний лист залишений Відповідачем без відповіді та задоволення.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 8405,95 грн. - заборгованості за договором купівлі-продажу № 343 від 12.03.2009р.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України: Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 8405,95 грн. Відповідач - ФОП ОСОБА_1 не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 8405,95 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з позовними вимогами, за порушення виконання грошового зобовязання Позивач просив стягнути з Відповідача пеню в розмірі 850,19 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну оплату товару Відповідач (Покупець) сплачує Позивачу (Продавцю) пеню за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 850,19 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 84,06 грн. штрафу.

Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку, коли прострочення виконання зобовязання Відповідачем (Покупцем) перевищує 30 календарних днів, Відповідач (Покупець) зобовязаний сплатити Позивачу (Продавцю) штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобовязання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання понад 30 календарних днів, з нього, підлягає стягненню штраф в розмірі 84,06 грн.

Згідно з позовними вимогами Позивач просив стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та 25% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.3. Договору Відповідач (Покупець), що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу Позивача (Продавця) зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 відсотків річних від простроченої суми.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 1036,35 грн. 25% річних та 502,43 грн. збитків від інфляції.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 108,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13; ідентифікаційний код 37044153; р/р 26006239800083 в ПАТ "Кредитпромбанк" в м. Києві, МФО 300863) 8405 (вісім тисяч чотириста пять) грн. 95 коп. основного боргу, 850 (вісімсот пятдесят) грн. 19 коп. пені, 84 (вісімдесят чотири) грн. 06 коп. штрафу, 1036 (одна тисяча тридцять шість) 35 коп. 25% річних та 502 (пятсот дві) грн. 43 коп. збитків від інфляції, 108 (сто вісім) грн. 79 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 20.12.2010р.