Рішення № 12984989, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/464-55/34210.12.10 За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів "Гаражне підприємство №2" АТ Холдингової компанії "Київміськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Сервіс-7"

третя особа          Акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд»

про визнання правочину недійсним

Суддя Ягічева Н.І.

Представники:

Від позивача           Удалов Т.Г.(директор)

Від відповідача не з’явився;

Від третьої особи          не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним правочину з передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 з балансу Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2” Акціонерного товариства Холдингової компанії “Київміськбуд” на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”, як такого, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7” повернути на баланс Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2” Акціонерного товариства Холдингової компанії “Київміськбуд” багатоповерховий гараж по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва, отриманий за актом прийому-передачі від 15.05.2007.

До прийняття Рішення по суті спору ДП «Гаражне підприємство №2» подало уточнення позовних вимог, в яких просило визнати недійсним правочин з передачі гаража-18, Осокорки -9, по вул. Руденко, 6а у Дарницькому районі міста Києва від 15.05.2007р. з балансу ДП «Гаражне підприємство №2 на баланс ТОВ «Парк-Сервіс -7», як такий, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; зобов’язання ТОВ «Парк Сервіс-7»повернути на баланс ДП «Гаражне підприємство №2»гараж-18, Осокорки -9, по вул.Л. Руденко, 6-а у Дарницькому районі міста Києва, отриманий згідно протоколу загальних зборів власників гаражних боксів у багатоповерховому гаражі по вул. Л. Руденко, 6-а від 17.04.2007р. №1, рішення від 18.04.2007р. №18/1 про передачу багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а на баланс ТОВ «Парк-Сервіс-7»для експлуатації та обслуговування; акту прийому-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі міста Києва від 15.05.2007р.; авізо від 15.05.2007р. №106.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) від 17.03.2010р. позов задоволено повністю. Суд визнав недійсним правочин з передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі міста Києва від 15.05.2007р. з балансу ДП «Гаражне підприємство №2»на баланс ТОВ «Парк-Сервіс -7», зобов’язав ТОВ «Парк-Сервіс-7»повернути на баланс ДП «Гаражне підприємство №2»багатоповерховий гараж по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі міста Києва, що отриманий за актом прийому-передачі від 15.05.2007р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. апеляційну скаргу ТОВ «Парк-Сервіс-7»задоволено повністю, рішення господарського суду міста Києва скасовано та прийняте нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010р. касаційну скаргу Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів «Гаражне підприємство №2»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. у справі №50/464 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не визначили правову підставу відображення спірного нерухомого майна на балансі ТОВ «Парк-Сервіс -7», не з’ясували правову природу правочину вчиненого між ДП «Гаражне підприємство №2»та ТОВ «Парк Сервіс-7», у якій формі його було вчинено, не встановили чи виникли права й обов’язки у сторін, зокрема у ТОВ «Парк-Сервіс-7», тобто судами не було досліджено питання чи був взагалі укладений між сторонами правочин щодо нерухомості майна. Окрім того, суд апеляційної інстанції відмовляючи у позові не вказав на якій правовій підставі спірне майно рахується за ТОВ «Парк-Сервіс-7».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2010 справу прийнято до свого провадження суддею Ягічевою Н.І., присвоєно №50/456-55/342.

Через канцелярію суду 04.11.2010р. на виконання ухвали суду Відповідач надав Пояснення та Клопотання, просив провадження у справі №50/464-55/342 припинити на підставі п.1 ст.80ГПК України, у зв’язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду.

26.11.2010р. Позивач у судовому засіданні надав Пояснення, якими зазначив, що між Позивачем та Відповідачем не було укладено жодного договору щодо передачі функції управління майном, яке знаходиться на балансі Позивача. Таким чином, у Відповідача відсутні правові підстави для утримання Майна (багатоповерховий гараж по вул. Л. Руденко, 6а) на балансі.

10.12.2010 в судове засідання прибув директор позивача, дав пояснення по справі.

Представники Відповідача та Третьої особи в судове засідання 10.12.2010р. не з’явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини з урахуванням висновків Постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2010р. у справі №50/464, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва серії НП № 010001014 про право власності на нежилі приміщення Головного управління житлового господарства та майна міста Києва Київської міської державної адміністрації, власником нежилих приміщень площею 539,700 кв.м. по вул. Лариси Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва (далі майно, спірне майно) є Акціонерне товариство Холдингова компанія “Київміськбуд”.

Будівництво вказаного нерухомого майна здійснювалося AT ХК “Київміськбуд”. Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.01.1997 № 27, затвердженого розпорядженням Харківської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.01.1997 № 046, нерухоме майно, що є предметом спору було введено в експлуатацію. У вказаному гаражі знаходяться бокси, контрольно-пропускний пункт, магазин автозапчастин, пости огляду автомобілів, бухгалтерія, службові приміщення, кабінет директора, кімната обслуговування персоналу, технічні приміщення, трансформаторні підстанції, під'їзні шляхи, електромережі, системи вентилювання повітря, водопостачання та водовідведення тощо.

Право власності Акціонерного товариства Холдингова компанія “Київміськбуд” на вищевказані приміщення підтверджується також листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, в якому зазначено:

«за адресою вул. Л. Руденко, 6-а на праві власності зареєстрована частина нежитлових приміщень площею 539,7 м2 за Акціонерним товариством Холдингова компанія „Київміськбуд" на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської держадміністрації 11.02.1998. Дублікат свідоцтва перереєстровано 22.07.1999.»

Судом встановлено, що на підставі Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію гаража на ділянці 18, в IX мікрорайоні ж/м “Осокорки - Північні” (завірена копія в матеріалах справи), та згідно авізо від 13.06.2001 №106 (завірена копія в матеріалах справи), для забезпечення обслуговування та утримання гаража, на баланс Дочірнього підприємства “Гаражне підприємство №2”акціонерного товариства холдінгова компанія “Київміськбуд”, було передано гараж на ділянці 18, в IX мікрорайоні ж/м “Осокорки - Північні” (м.Київ, вул.Л.Руденко, 6-а), за інвентарною вартістю 4098018,00 грн., в тому числі, обладнання 82354,00 грн.

Дочірнє підприємство “Гаражне підприємство №2” Акціонерного товариства Холдингова компанія “Київміськбуд”, підтвердило, що прийняло на баланс гараж на ділянці 18, в IX мікрорайоні ж/м “Осокорки - Північні”(м.Київ, вул.Л.Руденко, 6-а), за інвентарною вартістю 4098018,00 грн., в тому числі, обладнання 82354,00 грн., що складається з трансформаторних підстанцій, під'їзних шляхів, електромереж, систем вентилювання повітря, водопостачання та водовідведення тощо(завірена копія в матеріалах справи).

В подальшому загальними зборами власників гаражних боксів прийняті рішення про зміну експлуатаційної організації та передачу підземних паркінгів, гаражів та автостоянок іншій організації - TOB “Парк Сервіс-7”.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення від 18.04.2007 за актом приймання-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-а у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 та згідно авізо №106 від 15.05.2007 майно було передано TOB “Парк Сервіс-7”. Станом на день розгляду справи користувачем всіх комунікацій, допоміжних приміщень, під'їзних шляхів тощо є TOB “Парк Сервіс-7”.

Судом встановлено, що передача ДП “ГП №2”AT ХК “Київміськбуд” підземних паркінгів, гаражів та автостоянок з усіма комунікаціями, що розташовані в м. Києві за адресою: вул. Лариси Руденко, 6-А TOB “Парк Сервіс-7”є протиправною у зв’язку з наступним:

Власником частини даного нерухомого майна є AT ХК “Київміськбуд” і право розпорядження власним нерухомим майном є його виключною компетенцією.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується, що будь-яких рішень щодо передачі даного майна з балансу ДП “ГП № 2”AT ХК “Київміськбуд” на баланс будь-якої третьої особи власником не приймалось, на підписання документів щодо такої передачі жодна особа не уповноважувалась.

AT ХК “Київміськбуд” здійснювало відчуження гаражів за адресою: м. Київ, вул. Л.Руденко, 6-а, як індивідуально визначеного нерухомого майна фізичним особам та організаціям. При цьому, гаражі не входять до складу нерухомого майна, що є предметом даного спору. Кожен власник гаражного боксу має окреме свідоцтво про право власності на гараж.

Отже, суд приходить до висновку, що даний спір жодним чином не стосується прав і обов’язків власників гаражів.

Суд наголошує, що для вирішення питання щодо зміни експлуатуючої організації власникам гаражних боксів необхідно було створити юридичну особу з окремою організаційно-правовою формою власності (наприклад, гаражний кооператив), передати до статутного фонду цієї особи власне майно. Після чого дана організація мала би право на звернення до AT ХК “Київміськбуд” з ініціативою щодо зміни експлуатуючої організації.

Однак з матеріалів справи та з пояснень представника третьої особи вбачається, що до AT ХК “Київміськбуд”, як до власника частини нерухомого майна, що розташоване в м. Києві за адресою: вул. Лариси Руденко, 6-А TOB “Парк Сервіс-7” жодних пропозиції щодо зміни експлуатуючої організації не надходило.

Отже, оскільки власником вищезазначеного майна та комунікацій є AT ХК “Київміськбуд”, а право розпорядження нерухомим майном є його виключною компетенцією, передача даного майна з балансу Позивача на баланс Відповідача без його згоди є грубим порушенням вимог чинного в Україні законодавства.

Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено права та обов’язки балансоутримувача. Так, серед іншого передбачено, зокрема такі права здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; здійснювати господарську діяльність у порядку визначеному законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.ст. 2, 4 Закону України “Про власність” право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування –це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 91 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В даному випадку позивач є балансоутримувачем майна переданого йому власником, а отже має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження даним майном.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем і Відповідачем не було укладено жодного договору щодо передачі функцій управління майном (багатоповерховий гараж по вул.Л.Руденко, 6-а), яке знаходиться на балансі Позивача.

В зв’язку з чим позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”(код ЄДРПОУ: 34881773, вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01010) повернути на баланс Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2” Акціонерного товариства Холдингової компанії “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ: 24081902, пр. Г.Гонгадзе, 20-в, кв. 635, м. Київ, 04215) багатоповерховий гараж по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва, що отриманий за актом прийому-передачі від 15.05.2007 підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу вимоги Позивача про визнання недійсним правочину з передачі гаража-18, Осокорки -9, по вул. Л.Руденко, 6-а у Дарницькому районі міста Києва від 15.05.2007р. з балансу ДП «Гаражне підприємство №2»на баланс ТОВ «Парк-Сервіс -7», як такий, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, суд відмовляє у її задоволенні з огляду на наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Таким чином, угоди мають вольовий характер, який виявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обов’язки з метою досягнення правового результату.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухому речі, обмеження цих прав, їх виконання, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов’язків за угодою, є виконанням угоди.

Таке виконання угоди може оформлюватися окремими документами, складеними сторонами за угодою (накладною, актом прийому-передачі майна та іншими документами), які не породжують самостійних прав чи обов’язків, а є лише технічною фіксацією виконання умов угоди, тобто документуванням особи своїх дій з реалізації набутих прав і прийнятих обов’язків.

Сукупність документів, а саме: протокол загальних зборів власників гаражних боксів у багатоповерховому гаражі по вул. Л.Руденко, 6-а у Дарницькому районі м.Києва від 17.04.2007р. №1, рішення від 18.04.2007р. №18/1 про передачу багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-а на баланс ТОВ «Парк сервіс-7»для експлуатації та обслуговування; акт прийому-передачі багатоповерхового гаража від 15.05.2007р.; авізо від 15.05.2007р. №106, яким було зараховано до основних фондів відповідача спірне майно, не породжують жодних прав та обов’язків, характерних для правочину як виду зобов’язання. Ні в акті прийому-передачі, ні в жодному документі не зафіксовано які права та обов’язки виникають між сторонами і до якого інституту договірних зобов’язань вони характерні.

Суд доходить до висновку, що вказані документи, не визначають факт наявності правочину (його укладання сторонами), тому позовні вимоги про визнання правочину з передачі з балансу позивача на баланс відповідача майна, не можуть бути визнані недійсними з підстав, визначених позивачем під час звернення до суду.

Суд вважає заперечення Відповідача необґрунтованими з огляду на наступне:

Відповідач вважає, що рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі №16/65 за позовом АТ ХК “Київміськбуд” до ДП “ГП №2”АТ ХК “Київміськбуд”, було визнано правомірною дію позивача з передачі відповідачеві багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-а.

Частиною 2 статті 35 ГПК України, визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Але з тексту рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі №16/65 випливає, що суд не досліджував питання законності передачі майна від позивача до відповідача, судом лише встановлено, що ДП “ГП №2”АТ ХК “Київміськбуд” є юридичною особою, має відокремлене майно, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові і немайнові права, нести обов'язки.

Вказані факти позивачем не заперечуються. Таким чином, факти, встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі №16/65 не мають значення для розгляду даної справи по суті.

Крім того, відповідач у своєму відзиві вказує, що рішення про заміну експлуатуючої організації з позивача на відповідача прийняли власники гаражних боксів багатоповерхового гаража по вул.Л.Руденко, 6-а у Дарницькому районі м. Києва, яких налічується 350 осіб, що знайшло відображення в протоколі №1 від 17.04.2007.

Проте, судом уже встановлено той факт, що власники гаражних боксів не мали права приймати рішення щодо передачі майна (обладнання, що складається з трансформаторних підстанцій, під'їзних шляхів, електромереж, систем вентилювання повітря, водопостачання та водовідведення тощо), що належить на праві власності АТ ХК “Київміськбуд” з балансу позивача на баланс відповідача без згоди даного товариства. Таке рішення власників гаражних боксів за своєю правовою природою є нікчемним і не несе жодних юридичних наслідків.

На думку відповідача до участі у справі необхідно залучити власників гаражних боксів. При цьому, як на підставу своїх доводів відповідач посилається на постанову Верховного Суду України від 15.04.2003 N 3/264 (03/133), згідно з якою суд дійшов висновку, що засновниками ЗАТ "Оболонь" є як юридичні так і фізичні особи, які до участі в справі не залучені. Згідно із ст. 26 ЦПК України при об'єднанні кількох пов'язаних між собою вимог, одні з яких підвідомчі районному (міському), а інші - господарському суду, всі вони підлягають розглядові районним (міським) судом.

Саме тому, відповідач вважає, що дана справа не підвідомча господарському суду.

Натомість, власники гаражів не є засновниками, ані позивача, ані відповідача. Крім того, вони не є співвласниками майна, що передано з балансу позивача на баланс відповідача.

Власники гаражів володіють, користуються та розпоряджаються індивідуально визначеним нерухомим майном. При цьому, гаражі не входять до складу Майна, що є предметом даного спору. Кожен власник гаражного боксу має окреме свідоцтво про право власності на гараж.

Отже, даний спір жодним чином не стосується прав і обов'язків власників гаражів, а тому їх залучення до участі у даній справі не вплине на їх права та обов’язки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”(код ЄДРПОУ: 34881773, вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01010) повернути на баланс Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2” Акціонерного товариства Холдингової компанії “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ: 24081902, пр. Г.Гонгадзе, 20-в, кв. 635, м. Київ, 04215) багатоповерховий гараж по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва, що отриманий за актом прийому-передачі від 15.05.2007.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7” (код ЄДРПОУ: 34881773, вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01010) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2” Акціонерного товариства Холдингової компанії “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ: 24081902, пр. Г.Гонгадзе, 20-в, кв. 635, м. Київ, 04215) 85,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 20.12.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя                     Н.І. Ягічева