Рішення № 12984928, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/48006.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТНЄФТЬ-УКРНЄФТЄПРОДУКТ» в особі Харківської філії товариства

до                     Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 26448,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Слуцька Є.А. –довіреність б/н від 12.01.2010р.

від відповідача: Купріянко Б.В. –довіреність № 2-6д від 21.12.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»в особі Харківської філії товариства звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 26448,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених договором поставки нафтопродуктів № 114/76-09 від 17 лютого 2009 року не повністю виконав свої зобов’язання за Договором та не повернув надлишково сплачені кошти, заборгувавши позивачу 26448,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 26448,00 грн. – основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –264, 48 грн. –державного мита, 236,00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.11.2010р.

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, у зв’язку з чим судом було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 06.12.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2010р. позов підтримав просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2010р. проти задоволення позову заперечив, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 114/76-09, згідно умов якого (п.1.1) позивач купує у відповідача дизельне пальне.

Відповідно до п. 1.3 Договору кількість, ціна та вартість нафтопродуктів за кожен окремий місяць поставки визначається у доповненнях, підписаних сторонами, які є невід’ємною частиною Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору покупець проводить 100% попередню оплату, шляхом перерахування коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника на підставі даного Договору та Доповнення до нього, по узгодженню з постачальником.

Приймання-передача продукції оформляється актами приймання-передачі на підставі документів на відвантаження наданих відповідачем позивачу (п. 3.6. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було проведено попередню оплату за поставлений товар, однак відповідачем поставку товару в повній мірі не здійснено, внаслідок чого позивачем виникла переплата за поставлений товар на суму 26448,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься претензія позивача від 12.08.2010р. № 690 з вимогою повернути переплату за непоставлений товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»в особі Харківської філії (61016, м. Харків, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 35017161) – 26448 (двадцять шість тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. - боргу, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 48 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко