Рішення № 12984798, 16.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа № 4/91/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформмаркет”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 4)

до відповідача Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 1099 278,66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача –Дзюбак Л.Б., довіренність №108 від 16.12.2010р.

Від відповідача –не з’явився;

          17.11.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Інформмаркет”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя про стягнення 995 955,66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 р. порушено провадження у справі № 4/91/10, судове засідання призначено на 16.12.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 16.12.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          16.12.2010 р. до початку судового розгляду спору позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 1099 278,66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р. Заяву про збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що після звернення до суду з даним позовом позивачем на адресу відповідача 25.10.2010р. та 29.10.2010р. і 08.11.2010р. та 15.11.2010р. була здійснена поставка товару за договором поставки № 30/01-1, що підтверджується видатковими накладними № РН-0199 від 25.10.2010р. на суму 74480, 64 грн.; № РН-0208 від 29.10.2010р. на суму 19590,60 грн.; № РН-0216 від 08.11.2010р. на суму 1609,44 грн.; № РН-0230 від 15.11.2010р. на суму 7642,32 грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 16.12.2010 р. судом розглянуті позовні вимоги про стягнення 1099 278,66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 615, 625 ЦК України та ст. 193, 222 ГК України і полягають в тому, що 30.01.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 30/01-1, згідно якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити щебеневу продукцію, дизпаливо, бензин А-76, пісок кварцовий, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар. Згідно з п.2.1. договору постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що визначені у договорі та специфікаціях постачальника і які погоджені з покупцем, та можуть бути змінені за домовленістю сторін, та вказані в специфікаціях і додаткових угодах. Згідно п.5.1. Договору, оплата здійснюється з відстрочкою платежу до 30 календарних днів, від дня отримання партії товару. Так на виконання умов договору, відповідно до узгоджених специфікацій, які є невід'ємними додатками договору, позивач, в період з червня 2010р. по листопад 2010 року, здійснив поставку товару передбаченого умовами договору, на загальну суму 1099 278,66 грн. Відповідач, за поставлений товар, розрахувався частково, сплативши грошові кошти в сумі 100 000, 00 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 1099 278,66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р.

          16.12.2010 р. від відповідача судом отримано відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги про стягнення 1099 278,66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р. відповідач визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що несплата суми боргу в добровільному порядку виникла внаслідок того, що у відповідача склались обставини, які ускладнюють погашення боргу перед позивачем, а саме: на даний час замовником - Службою автомобільних доріг у Запорізькій області не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника - ДП «Запорізький облавтодор», тому відповідач не має можливості виплатити заробітну плату за жовтень-листопад 2010 року в сумі З 500 000, 00 грн., сплатити податки до бюджету, розрахуватися з постачальниками матеріалів та виконати інші зобов'язання, в тому числі і перед позивачем. Просить справу розглянути без участі представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.01.2010 р. між ТОВ “Інформмаркет” (позивачем у справі) та ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 30/01-1 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити щебеневу продукцію, дизпаливо, бензин А-76, пісок кварцовий, а відповідач (покупець) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.3 договору загальна сума договору складає 1 5000 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 250000,00 грн.

Згідно з п.2.1. Договору постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що визначені у договорі та специфікаціях постачальника і які погоджені з покупцем, та можуть бути змінені за домовленістю сторін, та вказані в специфікаціях і додаткових угодах.

Пкнктом 5.1. Договору, сторони узгодили, що оплата здійснюється з відстрочкою платежу до 30 календарних днів, від дня отримання партії товару.

Згідно з п. 9.1 договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморазрахунків –до їх повного завершення.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, відповідно до узгоджених специфікацій, які є невід'ємними додатками договору, позивач, в період з червня 2010р. по листопад 2010 року, здійснив поставку товару передбаченого умовами договору.

А саме поставку дизпалива та бензину, згідно:

          - видаткова накладна № РН-0087 від 23.06.2010 року - 28 905, 07 грн.

- видаткова накладна № РН-0089 від 29.06.2010 року - 31 607, 47 грн.

- видаткова накладна № РН-0090 від 29.06.2010 року - 29 110, 42 грн.

- видаткова накладна № РН-0091 від 29.06.2010 року - 29 126, 84 грн.

- видаткова накладна № РН-0092 від 29.06.2010 року - 29 093, 99 грн.

- видаткова накладна № РН-0093 від 29.06.2010 року - 28 905, 07 грн.

- видаткова накладна № РН-0094 від 29.06.2010 року - 34 520, 42 грн.

- видаткова накладна № РН-0095 від 30.06.2010 року - 30 206, 54 грн.

- видаткова накладна № РН-0096 від 01.07.2010 року - 29 184, 35 грн.

- видаткова накладна № РН-0100 від 06.07.2010 року - 28 872, 22 грн.

- видаткова накладна № РН-0101 від 06.07.2010 року - 28 896, 85 грн.

- видаткова накладна № РН-0102 від 06.07.2010 року - 30 253, 43 грн.

- видаткова накладна № РН-0103 від 07.07.2010 року - 29 011, 85 грн.

- видаткова накладна № РН-0104 від 07.07.2010 року - 31 500, 70 грн.

- видаткова накладна № РН-0105 від 08.07.2010 року - 28 557, 44 грн.

- видаткова накладна № РН-0106 від 08.07.2010 року - 32 799, 76 грн.

- видаткова накладна № РН-0107 від 08.07.2010 року - 28 525, 02 грн.

- видаткова накладна № РН-0109 від 09.07.2010 року - 28 322, 36 грн.

- видаткова накладна № РН-0110 від 09.07.2010 року - 14 566, 49 грн.

- видаткова накладна № РН-0118 від 15.07.2010 року - 28 525, 02 грн.

- видаткова накладна № РН-0119 від 15.07.2010 року - 28 525, 02 грн.

- видаткова накладна № РН-0120 від 15.07.2010 року - 28 525, 02 грн.

- видаткова накладна № РН-0123 від 21.07.2010 року - 28 492, 60 грн.

- видаткова накладна № РН-0124 від 21.07.2010 року - 28 557, 44 грн.

- видаткова накладна № РН-0125 від 22.07.2010 року - 28 322, 36 грн.

- видаткова накладна № РН-0126 від 22.07.2010 року - 32 553, 70 грн.

- видаткова накладна № РН-0128 від 23.07.2010 року - 81 011, 36 грн.

- видаткова накладна № РН-0129 від 23.07.2010 року -78 248, 58 грн.

та щебеневої продукції, згідно:

- видаткова накладна № РН-0072 від 14.06.2010 року - 8 468, 40 грн.

- видаткова накладна № РН-0078 від 21.06.2010 року - 6 475, 20 грн.

- видаткова накладна № РН-0088 від 30.06.2010 року - 9 932, 40 грн.

- видаткова накладна № РН-0113 від 07.07.2010 року - 17 397, 60 грн.

- видаткова накладна № РН-0132 від 07.07.2010 року - 39 619, 80 грн.

- видаткова накладна № РН-0138 від 16.08.2010 року - 10 950, 00 грн.

- видаткова накладна № РН-0144 від 25.08.2010 року - 900, 00 грн.

- видаткова накладна № РН-0149 від 31.08.2010 року - 975, 00 грн.

- видаткова накладна № РН-0199 від 25.10.2010 року - 74480, 64 грн.;

- видаткова накладна № РН-0208 від 29.10.2010 року - 19590,60 грн.;

- видаткова накладна № РН-0216 від 08.11.2010 року - 1609,44 грн.;

- видаткова накладна № РН-0230 від 15.11.2010 року - 7642,32 грн.,

а всього на загальну суму 1199278,66 грн.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пкнктом 5.1. Договору, сторони узгодили, що оплата здійснюється з відстрочкою платежу до 30 календарних днів, від дня отримання партії товару.

Тобто, відповідач повинен був здійснити оплату кожної парті отриманого товару протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання такої партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару, отриманого за вказаними видатковими накладними, відповідачем була здійснена частково, на загальну суму 100000, 00 грн.

Решту вартості поставленого товару відповідач на час звернення позивача до суду з даним позовом не оплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

          Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору №30/01-1 від 30.01.2006 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства, зобов’язання по оплаті отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав.

16.12.2010р. позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.11.2010р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”на користь ТОВ “Інформмаркет” в сумі 1 099278,66 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі про що повідомів у своєму відзиві від 16.12.2010 р.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

          На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв’язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь ТОВ “Інформмаркет” 1 099278, 66 грн. основного боргу за договором поставки № 30/01-1 від 30.01.2006 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

          На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 222 ГК України, ст., ст. 525, 526, 625, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, р/р № 26007302000007 в АКБ «Транс банк», м. Запоріжжя, МФО 313991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформмаркет”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 4, код ЄДРПОУ 30242038, р/р № 26002000077182 в ПуАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) 1 099278 (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 66 коп. основного боргу та 10992 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 79 коп. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “21” грудня 2010 р.