Рішення № 12984783, 17.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.10 Справа № 39/238-10-21/298/10

Суддя

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19017842)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК –ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, будинок 30, код ЄДРПОУ 24618454)

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15 814 929 грн. 32 коп.

                                                                                Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача - не з’явився

від відповідача –не з’явився

                                                   СУТНІСТЬ СПОРУ:

30.09.2010 р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № З/К-гр від 25.03.2009 року в розмірі 15814929 грн. 32 коп. В позовній заяві, зазначена адреса відповідача: м. Синельникове, Дніпропетровської області. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2010 року позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 39/238-10.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2010 р. №39/238-10, справу за територіальною підсудністю направлено до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 01.11.2010 р. суддя Черкаський В.І., розглянувши ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2010 р. № 39/238-10 про направлення за підсудністю справи прийняв справу № 39/238-10 до свого провадження, присвоїв справі № 39/238-10-21/298/10, призначив до розгляду в засіданні на 17.11.2010 року.

У судове засідання 17.11.2010 р. відповідач представників не направив, вимог суду не виконав.

Ухвалою від 17.11.2010 р. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 02.12.2010 р.

01.12.2010 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення засідання у зв’язку з неможливістю прибуття представника позивача у засідання та його участі 02.12.2010 р. у засіданні ВГСУ по справі № 14/44/08.

02.12.2010 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 21/293/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК –ЛТД”.

Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду у засіданні 02.12.2010 р.

В судове засідання 02.12.2010 р. представники сторін повторно не з’явилися, вимоги суду не виконали, витребуванні матеріали суду не надали без поважних причин.

          Клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 21/293/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК –ЛТД” залишено судом без задоволення, оскільки не надано документальних доказів в підтвердження даного клопотання.

В зв’язку з неявкою представників сторін, судове засідання ухвалою від 02.12.2010 р., відкладалось на 16.12.2010 р.

В судовому засіданні 16.12.2010 р., для перерахунку наданих представником позивача розрахунків, оголошувалась перерва до 17.12.2010 р.

Ухвали суду на адреси сторін направлялись в установленому законом порядку.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судове засідання, продовжене 17.12.2010 р., представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання 17.11.2010 р. велось із застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідно наданого представником позивача клопотання від 16.12.2010 р. подальше ведення судового засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 17.12.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд

          ВСТАНОВИВ

25.03.2009 року між сторонами по справі укладений кредитний договір № 3/К-гр (далі за текстом-договір).

У відповідності із ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно п. 1.1. договору, позивач надає відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом –кредит, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору.

Надання кредиту буде здійснюватися в повному обсязі або окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - “транш”, а у сукупності - “транші” (1.1.4. договору).

Позивачем було надано відповідачу кредит на загальну суму 14 158 988,79 грн., сплатою відсотків: по траншу 2 983 225,37 грн. - у розмірі 26% річних, по траншу 2 397 530,00 грн. з 19.10.2009 р. по 31.01.2010 р. - у розмірі 24,5% річних, з 01.02.2010 р. - у розмірі 26% річних, по траншу 8 778 223,42 грн. - з 19.10.2009 р. по 31.01.2010 р. - у розмірі 24,5% річних, з 01.02.2010 р. -у розмірі 26% річних, терміном повернення кредиту 08 листопада 2011 року (з урахуванням внесених змін).

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами: № 138747 від 31.03.2009 р. (на суму 2983225,37 грн.), № 1666520 від 24.12.2009 р. (на суму 6175763,42 грн.), № 1181361 від 19.10.2009 р. (на суму 2397530,00 грн.), № 1760691 від 25.12.2009 р. (2602470 грн.).

Повернення кредиту відповідач повинен здійснювати відповідно до графіку, зазначеного в п. 2.2. Кредитного договору (з урахуванням внесених Додатковою угодою № 8 до Кредитного договору змін), тобто починаючи з 08.01.2010 року по 08.11.2011 року.

Відповідно до норм ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов п. п. 2.11, 2.11.1. договору, позивач має право призупинити надання траншів/ кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за цим Договором у повному обсязі у разі, зокрема, наявності простроченої протягом більше 5 банківських днів заборгованості за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими цим договором.

Сторонами також в п. 4.5 договору було погоджено, що позивач має право у разі невиконання відповідачем будь-якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а відповідач зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані позивачем у письмовій вимозі.

Згідно п. 2.7.1 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених договором № 8 про внесення змін) відповідач зобов'язаний сплачувати проценти за місяць відповідно до п. 2.6 цього договору, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по своєчасній сплаті кредиту та відсотків протягом більше ніж 5 банківських днів, у позивача настало право вимагати від відповідача повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідач порушив вимоги умов п. 2.11. кредитного договору, а саме: не виконуються в обумовлені строки зобов'язання щодо погашення кредиту відповідно до графіку погашення та сплаті щомісячно відсотків і комісії, передбачені кредитним договором.

Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13040717 грн. 79 коп. за кредитом, 2170911 грн. 34 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом (розрахунок додається до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Крім того, нормами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

11.08.2010 року на адресу відповідача було надіслано лист з вимогою до відповідача до 18.08.2010 року сплатити кредит в повному обсязі за Кредитним договором, сплатити відсотки за фактичний час користування кредитом, штрафні санкції за невиконання умов Кредитного договору та інфляційні збитки.

Відповідач добровільно в семиденний строк не виконав вимоги Банку, в результаті чого Банк змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за кредитним договором, доказів її погашення не надав, вимоги позивача про стягнення 13040717 грн. 79 коп. за кредитом та 2170911 грн. 34 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 375626 грн. 03 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 223500 грн. 27 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Як визначено в статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Крім того, статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до норм ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є грошова сума (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплату процентів та комісій, визначених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначених в п. 1.1.3 цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними позивачем.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно проведеного перерахунку, з урахуванням вимог зазначеного Закону, суми пені, які підлягають стягненню складають 136051 грн. 67 коп. - за несвоєчасне погашення кредиту та 80850 грн. 56 коп. - за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту. В решті пред’явлених до стягнення сум пені слід відмовити, як заявлені необґрунтовано.

Позивач звернувся з вимогою до відповідача про стягнення інфляційних збитки за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 3133,13 грн. та 1040,76 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення відсотків.

Як передбачено п. 4.6 договору, у разі прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення...

Якщо зобов’язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, у т.ч. передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Захист цивільних прав здійснюється, в тому числі, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів, передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України відносяться річні та втрати від інфляції.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитки за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 3133,13 грн. та 1040,76 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення відсотків обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, державне мито покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК –ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, будинок 30, код ЄДРПОУ 24618454) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19017842) суму 13040717 (тринадцять мільйонів сорок тисяч сімсот сімнадцять) грн. 79 коп. заборгованість за кредитом, 2170911 (два мільйона сто сімдесят тисяч дев’ятсот одинадцять ) грн. 34 коп. заборгованість за відсотками,136051 (сто тридцять шість тисяч п’ятдесят одна) грн. 67 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 80850 грн. (вісімдесят тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 56 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, 3133 (три тисячі сто тридцять три) грн. 13 коп. втрат від інфляції за кредитом, 1040 (одна тисяча сорок) грн. 76 коп. втрат від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом, суму 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат на державне мито, суму 230 (двісті тридцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

дата складання повного рішення –17.12.2010