Ухвала суду № 129847581, 21.08.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13880/25

Провадження № 2-аво/161/4/25

У Х В А Л А

21 серпня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк адміністративну справу № 161/13880/25 за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою. Просить суд виправити суму судового збору в рішенні по справі № 161/13880/25 605,60 гривень на 1211,20 гривень.

Суд, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення допущеної в рішенні суду описки з власної ініціативи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Судом встановлено, і це вбачається із письмових матеріалів справи, що рішенням суду від 24 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови задоволено повністю.

Скасовано постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради від 05 липня 2025 року серії MVA №2517040, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_1 , що вона просить виправити описку щодо розміру судового збору, стягнутого з відповідача за наслідками розподілу судом судових витрат з 605,60 гривень на 1 211,20 гривень.

Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в гривневому еквіваленті становить 605,60 гривень.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судом при ухваленні рішення в адміністративній справі № 161/13880/25 було здійснено розподіл судових витрат по сплаті судового збору у відповідності до положень чинного законодавства.

Сплата позивачем судового збору в розмірі більшому, ніж встановлено законом має наслідком право позивача звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору, однак, не стягнення надміру сплаченого судового збору з відповідача.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про виправлення описки в рішенні суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Ковтуненко