Рішення № 12984622, 09.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2010Справа №2-18/5192-2010 За позовом Приватного підприємства «Іман», м. Саки (96500, м. Саки, вул. Курортна, 25, кв.59)

До відповідача Військової частини А 1100, смт. Новофедорівка (96574, Сакський район, смт. Новофедорівка)

Про стягнення 11 223, 33 грн. заборгованості

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Дробязко Т.А. головний бухгалтер, довіреність від 12.11.2010 р.; Дровненков О. М. директор, паспорт НОМЕР_1, виданий 19.03.1996 р. Сакським МВВС в АР Крим;

Від відповідача Марковський Ол. Вол. представник, дов. від 11.08.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Іман», м. Саки позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Військової частини А 1100, смт. Новофедорівка відповідача, в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 11223, 33 грн., суму інфляції 2310 грн., 3% річних у розмірі 625 грн., пені 1343 грн., на загальну суму 15501, 00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статі 222, 229 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що позивач надав відповідачу згідно договору № 28 від 03.11.2008 р. послуги по ремонту системи опалення ескадрильної будівлі. Разом було виконано робіт на загальну суму 62801,93 грн. Однак відповідачем було сплачено лише суму 49515,60 грн.

17.11.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав письмовий відзив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства «Іман» до військової частини А 1100 у повному обсязі, посилаючись на безпідставність таких позовних вимог.

Суд залучив наданий відповідачем відзив на позовну заяву до матеріалів даної справи.

29.11.2010 р. у судовому засіданні позивач надав суду Заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу у розмірі 11223, 33 грн.

Суд прийняв надану заяву до свого розгляду.

У судове засідання, яке відбулося 29.11.2010 року, суд у порядку ст. 30 ГПК України викликав директора ПП «Іман» ОСОБА_1., який надав суду пояснення по справі.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався, а також по справі судом була оголошена перерва з 15.11.2010 року по 17.11.2010 року у порядку ст. 77 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, ОСОБА_1., суд

В С Т А Н О В И В :

14.11.2010 року між позивачем Приватним Підприємством «Іман» як підрядником та відповідачем військовою частиною А 1100 як замовником був укладений договір № 28 на капітальний ремонт системи опалення ескадрильної будівлі, згідно п.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт по капітальному ремонту системи опалення ескадрильної будівлі.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 2 договору № 28 від 14.11.2008 року обєктом будівництва є ескадрильна будівля за генпланом № 52 на аеродромі. Адреса розташування обєкта: смт. Новофедорівка, Сакського району АР Крим (аеродром Саки).

Основні параметри обєкта будівництва (техніко-економічні показники): будівля № 52 одноповерхова, загальною площею 302 кв. м, будівельний обєм 2400 куб. м.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ст. 844 Цивільного Кодексу України основним способом визначення ціни договору є кошторис.

Частиною 2 ст. 321 Господарського Кодексу України передбачено, що вартість робіт по договору підряду може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису.

Згідно пункту 3 договору № 28 склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід ємною частиною договору.

У пункті 8 Договору визначено, що договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід ємною частиною договору, є п р и б л и з н о ю і складає 68035,20 грн., в тому числі сума, яка підлягає поверненню замовнику (за надані матеріали) і складає 18519, 60 грн.

Сторонами у пункті 9 договору передбачено, що у разі необхідності виконання додаткових робіт уточнення договірної ціни буде здійснюватися із урахуванням п.25, а у разі зростання цін на ресурси п. 26 Загальних умов.

Пунктом 13 договору № 28 зафіксовано сторонами, що уточнення приблизної договірної ціни буде здійснюватися по мірі виконання робіт за фактичними витратами підрядника.

У разі появи обставин, що зумовлюють необхідність перевищення приблизної договірної ціни понад 40 в і д с о т к і в, підрядник протягом 3 днів з дня появи цих обставин повідомить замовника і приступить до виконання робіт лише після одержання відповідного дозволу на продовження робіт. Якщо підрядник не зробить цього, він буде зобовязаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами по договору була узгоджена договірна ціна (а/с 26 - 27, 79 - 80), яка загалом складає 71512,80 грн.: 68035, 20 + 23010, 00 грн. 18519, 60 грн. (вартість матеріалів) 1012, 80 грн.

На виконання умов такого договору між його сторонами буди підписані Акти прийомки виконаних робіт по формі КБ-2 за листопад , грудень 2008 року (а/с 30-33, 36-46) та Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 за той же період.

Ні яких зауважень відносно виконаних робіт підрядником з боку замовника на момент складання вище перелічених документів письмово не було заявлено.

Як вбачається з тексту таких документів, загальна вартість робіт, які фактично були виконані позивачем як підрядником , складає 62801, 93 грн.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

До теперішнього часу відповідач як замовник лише частково оплатив суму заборгованості підряднику у розмірі 49515. 60 грн., в звязку з чим остаток заборгованості з врахуванням Акту контрольного обміру робіт від 16.11.2009 року (а/с 48) складає 11223, 33 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що діяльності, в силу яких зобов'язана утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак в порушення встановлених умов Договору підряду № 28 відповідач так і не виконав в повному обсязі прийнятті на себе зобовязання по договору у частині повної оплати за виконанні позивачем підрядні роботи, в звязку з чим за відповідачем створилася заборгованість у розмірі 11223. 33 грн., доказів сплати якої відповідач суду так і не надав.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 11223, 33 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та нормами законодавства України, в звязку з чім підлягають задоволенню.

Що стосується різних екземплярів договорів № 28 , які надали суду позивач та відповідач, та які містяться у матеріалах даної справи, то судом у процесі розгляду справи встановлено, виходячи з пояснень сторін, що дійсно сторони при укладанні такого договору підписали його екземпляри як на українській, так і російській мові; в звязку з тим, що такі варіанти договору № 28 були підписані не в один день, тому в них стоять різні дати, але по суті це один і той же договір на капітальний ремонт системи опалення ескадрильної будівлі за одним номером 28, ні яких інших договорів підряду на такий обєкт між сторонами не укладалося; на виконання такого договору між сторонами підписані Акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2 та Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3; обсяги таких підрядних робіт були перевірені Західним регіональним КРВ Міністерства Оборони України (а/с 48).

Судові витрати у порядку ст. 49 ГПК України суд відносить на відповідача.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити наступне:

Згідно п. 6 листа Вищого Господарського суду України від 13.08.2008 року № 01 8/482 зазначено, що факт зменшення ціни позову обовязково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до пункту 4.2 Розяснень Вищого Арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України» доведено, що якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, держав не мито у цій частині не повертається.

При розгляді даної справи позивач у процесі її розгляду фактично зменшив розмір своїх позовних вимог у частині стягнення суми основної заборгованості, про що судом зазначалося у ухвалі про прийняття Заяви про уточнення (фактичне зменшення) позовних вимог, а також остаточно відображено судом в описовій частині даного рішення по справі.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена суддею у судовому засіданні 09.12.2010 року.

Повний текст рішення підписаний суддею 10.12.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. - ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 1100, смт. Новофедорівка (96574, Сакський район, смт. Новофедорівка; ОКПО 24981416) на користь Приватного підприємства «Іман», м. Саки (96500, м. Саки, вул. Курортна, 25, кв.59; ОКПО 31203251) 11223, 33 грн. заборгованості, 112, 23 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.