Рішення № 12984613, 06.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2010Справа №2-17/4746-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

До відповідача Науково-виробничого підприємства «Компанія «Деметра»

про стягнення заборгованості за постачання та послуги транспортування природного газу в сумі 2136,31 грн., пені в сумі 117,92 грн., три відсотка річних з простроченої суми в розмірі 10,68 грн., разом на суму 2264,91 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Меркулова А.Н., представник

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за постачання та послуги транспортування природного газу в сумі 2136,31 грн., пені в сумі 117,92 грн., три відсотка річних з простроченої суми в розмірі 10,68 грн., разом на суму 2264,91 грн., у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за Договором № 09-66-ПГ/2010 поставки природного газу від 17 травня 2010 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не з’явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

При цьому необхідно відмітити, що судові засідання відбувались неодноразово, та рекомендована кореспонденція до суду не поверталась, що свідчить про її вручення адресату.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Більш того, про вручення відповідачу рекомендованої кореспонденції про перше засідання суду є поштове повідомлення.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст. 129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору № 09-66-ПГ/2010 поставки природного газу від 17 травня 2010 року Постачальник (ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз») зобов’язується у 2010 році поставити, а Споживач (Науково-виробниче підприємство «Деметра») зобов’язується прийняти та оплатити природний газ (газ) (п. 1.1).

Із системного аналізу умов договору (п. 1.3, п. 6.5) витікає, що за поставлений газ повинна здійснюватись передплата.

Також необхідно відмітити, що згідно п. 11.1 договору відносини щодо поставки газу у травні 2010 року врегульовані на дату укладення договору.

Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, відповідач повинне був здійснити передплату за поставлений у травні газ.

П. 7.2 договору передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за несвоєчасну оплату отриманого газу.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 р. № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 р. «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

Зацікавленою особою також не надано доказів того, що договір є розірваним.

При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, які надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526, ст. 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Отримання відповідачем газу підтверджується актами зняття показань лічильників.

Більш того, відповідачем не надано заперечень щодо отримання природного газу.

Відповідачем також не надано доказів своєчасної оплати заборгованості.

Згідно розрахунку, та з урахуванням позовних вимог заборгованість з основного боргу складає 2136,31 грн.

Річні передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати річні суд підстав не вбачає.

Згідно розрахунку річні підлягають стягненню в сумі 10,68 грн.

Пеня передбачена п. 7.2 договору, та не стягувати пеню суд також підстав не вбачає.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 117,92 грн.

Однак, пеня підлягає стягненню наступним чином:

Згідно розрахунку пеня нарахована за період червень-липень 2010 року.

За період з 01.06.2010 року по 07.06.2010 року (7 днів) ставка НБУ складала 10,25 %. Таким чином, сума пені за вказаний період складає 8,40 грн. (2136,31:365:100Х10,25Х2Х7).

За період з 08.06.2010 року по 07.07.2010 року (30 днів) ставка НБУ складала 9,5 %. Таким чином, сума пені за вказаний період складає 33,36 грн. (2136,31:365:100Х9,5Х2Х30).

За період з 08.07.2010 року по 09.08.2010 року (33 дня) ставка НБУ складала 8,5 %. Таким чином, сума пені за вказаний період складає 32,83 грн. (2136,31:365:100Х8,5Х2Х33).

За період з 10.08.2010 року по 31.08.2010 року (22 дня) ставка НБУ складала 7,75 %. Таким чином, сума пені за вказаний період складає 19,96 грн. (2136,31:365:100Х7,75Х2Х22).

Таким чином, загальна сума пені за період червень-липень 2010 року складає 94,55 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню: заборгованість за постачання та послуги транспортування природного газу складає 2136,31 грн., річні в сумі 10,68 грн., пеня в сумі 94,55 грн.

Відповідачем не представлено доказів погашення заборгованості та санкцій.

Оскільки відповідні докази не надані до прийняття рішення немає підстав їх залучити до справи після прийняття рішення.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги щодо вказаних сум законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Якщо заборгованість сплачується в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 331 від 21 вересня 2010 року на суму 102,00 грн. (з державного мита), та платіжним дорученням № 333 від 21 вересня 2010 року на суму 236,00 грн. (на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог, та складають по державному миту у сумі 100,95 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, яка повинна бути сплачена позивачем та поділено на заявлену суму позову, а саме: (2241,54*102:2264,91=100,95 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 233,56 грн. (стягнута сума помножена на 236, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (2241,54*236:2264,91= 233,56 грн.)).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Науково-виробничого підприємства «Компанія «Деметра» (96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе буд. 86-ж, р/р № 26006260899011 в Кримському РУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код: 25152969) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, м. Сімферополь, вул. Училищна 42-А, р/р № 26007054900922 а КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код: 03348117) заборгованість за постачання та послуги транспортування природного газу в сумі 2136,31 грн., пеню в сумі 94,55 грн., три відсотка річних з простроченої суми в розмірі 10,68 грн.; судові витрати з державного мита в сумі 100,95 грн., та 233,56 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення пені в розмірі 23,37 грн. – у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.