Постанова № 12984229, 24.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 листопада 2010 р. № 8/102(05-5-8/32375)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи на рішення від

на постанову

відгосподарського суду міста Києва

29.04.2010

Київського апеляційного господарського суду

14.09.2010

у справі№ 8/102

за позовомЦентрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи

доЗакритого акціонерного товариства "Київське будівельне підприємство № 5"

простягнення 39 792, 40 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаповідомлений, але не з'явився;

- відповідачаАвер'янова Ю.О.;

Згідно з розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Москаленка В.С. від 23.11.2010 №02.02-10/647 розгляд справи №8/102 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Мирошниченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009 Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київське будівельне підприємство № 5" про стягнення 39 792, 40 грн., а саме 18 509, 49 грн. пені та 21 282, 91 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору підряду № 169 від 12.08.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2010 у справі № 8/102 (суддя Катрич В.С.) позов задоволено частково. За рішенням стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Київське будівельне підприємство № 5" на користь Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1000 грн. пені, 1000 грн. штрафу, 20 грн. державного мита та 11, 86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 525, 526, 530, 546, 549, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобов’язань із своєчасного виконання робіт, що згідно з умовами чинного договору є підставою для нарахування штрафу та пені, разом з тим місцевий господарський суд з посиланням на приписи ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені та штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 у справі № 8/102 (колегія суддів у складі: Іваненко Я.Л. –головуючий суддя, судді Євдокимов О.В., Скрипка І.М.) рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2010 у справі № 8/102 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням на приписи статей 612, 614 ЦК України мотивовано вжиттям відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та відсутністю вини останнього у простроченні виконання робіт.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 у справі № 8/102, рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2010 у справі № 8/102 змінити та задовольнити позов в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.08.2008 між Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи (за договором замовник) та Закритим акціонерним товариством “Київське будівельне підприємство № 5” (за договором підрядник) було укладено договір підряду № 169 (надалі - договір).

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов’язаний розпочати роботи на наступний день після перерахування авансу замовником та завершити їх виконання протягом 30 календарних днів з дня підписання договору підряду.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання у строк до 11.09.2008, встановлений п. 3.1 договору, фактично роботи виконані підрядником 28.11.2008.

Пунктами 9.2 та 9.3 договору передбачено, що при затримці або недотриманні термінів виконання робіт за календарним графіком виконання робіт з вини підрядника початку та закінчення виконання робіт згідно з умовами договору підряду, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від ціни договору підряду, що діяла у той період, за який сплачується пеня за кожний день затримки; у разі порушення строків виконання робіт понад 30 календарних днів, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.

У зв'язку з простроченням виконання робіт відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 39 792, 40 грн., що складають 18 509, 49 грн. пені та 21 282, 91 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору підряду № 169 від 12.08.2008.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням приписів статей 525, 526, 530, 546, 549, 611 ЦК України та статті 193 ГК України, беручи до уваги умови договору, встановивши факт невиконанням відповідачем договірних зобов’язань із своєчасного виконання робіт, що згідно з умовами договору є підставою для нарахування штрафу та пені, однак при цьому врахував, що аванс позивач перерахував відповідачу 22.09.2008, тобто після спливу строку виконання робіт за договором, виконання зобов'язання підрядником у повному обсязі, а також те, що порушення зобов'язання відповідачем не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, керуючись приписами частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України та пунктом 3 частини 1 ст. 83 ГПК України правомірно зменшив розмір пені та штрафу.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 1000 грн. пені та 1000 грн. штрафу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та відсутність вини останнього у простроченні виконання робіт, а тому вимоги позивача про стягнення 18 509, 49 грн. пені та 21 282, 91 грн. штрафу є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися із висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у порушенні строків виконання підрядних робіт з огляду на наступне.

В силу ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, п. 3.1 договору встановлено, що підрядник зобов’язаний розпочати роботи на наступний день після перерахування авансу замовником та завершити їх виконання протягом 30 календарних днів з дня підписання договору підряду.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки умовами договору визначено завершення виконання робіт протягом 30 календарних днів з дня підписання договору, то несвоєчасне перерахування позивачем авансу не може звільняти відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач здійснив перерахування авансу 22.09.2008, в той час як роботи відповідачем були виконані 28.11.2008, тобто через два місяці після одержання авансу.

Водночас Вищий господарський суд України погоджується із доводами скаржника щодо неправильного розподілу місцевим господарським судом судових витрат.

Так, пунктом 6.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

З огляду на те, що доводи скаржника щодо невірного розподілу судом першої інстанції судових витрат знайшли своє підтвердження, колегія суддів суду касаційної інстанції, діючи в межах повноважень, наданих їй п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 у справі № 8/102.

Змінити рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2010 у справі № 8/102 в частині стягнення витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнувши з Закритого акціонерного товариства "Київське будівельне підприємство № 5" (02002, м. Київ, вул. Мільчакова,5 оф.8; код 22921893) на користь Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (04073, м. Київ, пр-т, Московський, буд. 8, корп.8; код 23696837) 397, 92 грн. (триста дев'яносто сім грн. 92 коп.) державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2010 у справі № 8/102 залишити без змін.

Головуючий суддя                               Н.М. ГУБЕНКО

Судді           Т.Л. БАРИЦЬКА

                    С.В. МИРОШНИЧЕНКО