Рішення № 129827715, 29.08.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7553/24

Провадження № 2/361/4629/24

29.08.2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді ГізатуліноїН.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі АТ «ПУМБ», Банк) через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 22 серпня 2020 року №2001666204501 та видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3 000 грн, який пізніше було збільшено до 42 424 грн.

Відповідач не виконує кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Узв`язку з чим станом на 04 червня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 60437,31грн, з яких: 37112,16 грн заборгованість за кредитом; 23325,15 грн заборгованість за процентами; 0 грн заборгованість за комісією.

Банк направив письмову вимогу відповідачу, однак у наданий строк заборгованість ним погашена не була.

Вважає, що строки позовної давності дотримано, оскільки хоча кредитний договір укладено між сторонами 22 серпня 2020 року, однак відповідач погашав кредитну заборгованість та користувався і здійснював платежі кредитною карткою, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по його рахунку.

На підставі викладеного, АТ «ПУМБ» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 60437,31 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2024року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як вбачається із Довідок про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача, його представника копія зазначеної ухвали доставлена 12 серпня 2024 року.

Копія ухвали суду доставлена до Електронного кабінету відповідача 12 серпня 2024року, а його представнику 21 серпня 2024 року.

Адвокат Мехедок Т.С. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву.

Повідомила суд, що ОСОБА_1 не проживає за адресою своєї реєстрації, оскільки злипня 2022 року перебуває у Республіці Німечинна.

21 серпня 2024 року вона через систему «Електронний суд» подала клопотання про ознайомлення з матеріалами даної справи та заяву про вступ у справу, як представник ОСОБА_1 .

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. ч. 1, 4, 6 ст. 127 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про поновлення строку на подачу відзиву ОСОБА_1 .

Щодо фактичних обставин справи, на підставі яких між сторонами виникли спірні правовідносини адвокат Мехедок Т.С. зазначила, що ОСОБА_1 не отримував від Банку письмову вимогу від 05 червня 2024 року вих. № 44.2.2/325 про виконання зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості, оскільки перебуває закордоном.

22 серпня 2020 року між AT «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, шляхом підписання Заяви № 2001666204501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якої погоджено умови кредитування та встановлений кредитний ліміт в розмірі 3000 грн.

У подальшому розмір кредитного ліміту Банком неодноразово змінювався, що підтверджується наданою Банком довідкою про збільшення кредитного ліміту. Востаннє 03березня 2022 року Банком за власного ініціативою без відома відповідача було збільшено розмір кредитного ліміту до 42 424 грн.

Тобто Банк, фактично нав`язав відповідачеві умови, які не відповідають його внутрішній волі.

Крім цього, зауважувала, що на підтвердження своїх вимог до позову Банк долучив копію Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, в редакції з 12 серпня 2020року, підписану лише Банком, при цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме цю Публічну пропозицію розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву на приєднання до договору.

Отже, позивачем не доведено правомірність Банку одноособово змінювати клієнту кредитний ліміт.

Вважає, що доводи позивача про те, що відповідач погодився з тим, що підписана ним Заява на приєднання складає між ним і банком договір, не відповідають дійсності, так як позивачем не надано суду Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка б була підписана відповідачем при підписанні Заяви на приєднання.

Відповідно до Заяви на приєднання строк кредитування 12 місяців та зі спливом сказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень із будь-якої із сторін. Строк дії кредитної карти № НОМЕР_1 до 07/22.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і досі.

У зв`язку з вказаними подіями, відповідач змушений був виїхати разом із сім`єю закордон.

Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, а сам лист може бути використано як її підтвердження.

Таким чином, ОСОБА_1 через форс-мажорні обставши не мав змоги з`явитися до Банку та подати свої заперечення проти продовження дії кредитного договору. Звертає увагу суду, що строк дії кредитної карти також закінчився у липні 2022 року під час перебування вже відповідача за кордоном. А заборгованість за вказаним кредитним договором Банк умисно продовжував нараховувати і далі.

Крім того, вважаємо за необхідне зазначити, що перебуваючи за кордоном, відповідач не мав змоги, навіть бажаючи того, поповнювати вищевказаний гривневий картковий рахунок, оскільки сама картка є неактивною, а отже відсутня можливість проведення відповідачем жодних трансакцій.

Враховуючи викладене, вважає, що АТ «ПУМБ» належним чином не доведені позовні вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Представник позивача Шумілова Н.І. через систему Електронний суд направила відповідь на відзив, у якому зазначила, що про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, зазначених у відзиві з огляду на наступне.

22 серпня 2020 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредиту. Підтвердженням надання йому кредиту є: заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001666204501 від 22серпня 2020 року, яка була ним підписана та паспорт споживчого кредиту від 22серпня 2020 року, який також був ним підписаний. Банк належним чином виконав свої зобов`язання.

Підписанням заяви відповідач підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами користуванням платіжною карткою ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватися.

Тобто, Відповідач, підписавши Заяву, погодився з її умовами. Жодних заперечень щодо умов Заяви Відповідач Банку не висловлював.

Протягом дії договору Відповідач користувався кредитними коштами неодноразово здійснював операції покупки через POS-термінал, отримував готівкові кошти, що підтверджується Випискою з особового рахунку.

Щодо форс мажорних обставин, зазначає, що відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування, при виникненні форс-мажорних обставин Банк та/або Клієнт повинні проінформувати один одного протягом 2 (двох) календарних днів у будь-який доступний спосіб. Інформація повинна містити дані про характер обставин, а також причинний зв`язок між такими обставинами та невиконанням Банком або Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором (п. 7.2).

Невиконання зобов`язання, зазначеного в п. 7.2 Розділу І Договору, позбавляє Банк або Клієнта, що знаходиться під впливом обставин непереборної сили, права посилатися на такі обставини як на підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором (п. 7.3).

Згідно п. 7.4 Договору звільнення зобов`язаної сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання будь-якого її зобов`язання за Договором не веде до звільнення цієї сторони від виконання нею всіх інших її зобов`язань, які Сторони не визнали такими, що неможливо виконати згідно Договору.

Відповідач не надає суду доказів дотримання згаданих вище положень Договору, а тому, посилання на форс мажорні обставини є безпідставним

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21.

Тобто, існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання вконкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не звертався до Банку в порядку, визначеному вищевказаним п. 4.1.5. Договору та не висловлював свою незгоду зі збільшенням йому кредитного ліміту.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (вредакції, що діяла на момент укладення договору) споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору . Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов`язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Звідкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди.

Звертає увагу на той факт, що з моменту укладення кредитного договору відповідач жодного разу не звертався до банку із заявами чи повідомленнями про відкликання згоди на укладення договорів.

Вважає, що відповідач вводить суд в оману щодо дійсних обставин при укладенні договору, адже кредитні договори укладено за зверненням до банку самим відповідачем заявами-офертами про укладення кредитного договору та надання кредиту для побутових потреб у кредит. Банк лише акцептував таку пропозицію відповідача на умовах, викладених та власноручно підписаних самим відповідачем за змістом заяви (оферти).

Отже, поведінка відповідача є недобросовісною та спрямована на нанесення позивачу збитків через неналежне виконання ним договорів та сплати заборгованості.

Зазначила, що направлення Банком відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту свідчить про дотримання кредитором вимог Закону і не позбавляє суд права вирішити позов по суті заявлених вимог за умови, що на час ухвалення рішення минув строк для виконання вимоги і вона не втратила чинності.

Відповідач за змістом відзиву на позов посилається на те, що є сумніви щодо направлення позивачем вимоги про погашення заборгованості, посилаючись на те, що він не перебуває в Україні, про те він офіційно не повідомляв банк про зміну місця та країни проживання.

На підставі викладеного, просила суд відхилити доводи відповідача за змістом відзиву як безпідставні та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Подібна за змістом відповідь на відзив, також через систему «Електронний суд» направлена представником позивача ОСОБА_2 .

Наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2025 року № 5с-к прізвище судді « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 » у зв`язку з укладенням шлюбу.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному табезпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їмправовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися назасадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що 22 серпня 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписав заяву №2001666204501 наприєднання до Договору комплексного банківського обслуговування , відповідно до умов якої на його ім`я Банк відкрив поточний рахунок угривнях, надав йому кредитну картку НОМЕР_2 , із кредитним лімітом урозмірі 3000 грн.

Підписуючи заяву ОСОБА_1 підтвердив, що у повному обсязі ознайомлений ізінформацією про умови кредитування.

Крім того, власноручним підписом ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився ізпаспортом споживного кредиту.

У матеріалах справи міститься копія Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 12серпня 2020 року), затверджена рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 818 від 11серпня 2020 року.

Так, АТ «ПУМБ» відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) оголошує публічну пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою надання банківських послуг. Пропозиція розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.

Акцепт цієї Публічної пропозиції (приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою надання банківських послуг) здійснюється фізичними особами у місцях надання Банком послуг на підставі ст. 634 ЦК України шляхом оформлення Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою надання банківських послуг за умови подання документів і відомостей, необхідних для з`ясування особи, суті діяльності та фінансового стану. Приєднання фізичних осіб до Договору свідчить про повне і безумовне прийняття Публічної пропозиції Банку на укладення Договору в цілому.

Ця Публічна пропозиція, «Умови (параметри) Вкладів» (Додаток № 1), «Умови надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та«Автоматичного овердрафту» (Додаток № 2), «Умови надання та обслуговування «Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок «Урозстрочку» (Додаток № 3), «Умовах надання та обслуговування «Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок «Сплачуйте частинами», що застосовуються для Кредитних карток, які оформлюються одночасно зі Споживчим кредитом на оплату товару, робіт, послуг» (Додаток №4), Тарифи Банку, а також оформлені Клієнтами Заяви на приєднання до Договору разом складають єдиний документ Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів\відомостей необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору (п. 2.2.1 Публічної пропозиції).

Дата набрання чинності Договору визначається заявою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або заявою на приєднання Договору. Місцем укладення Договору є місцезнаходження Банку (відділення або іншого місця надання Банком послуг), в якому оформлюється заява на приєднання до Договору (п. 2.2.2 Публічної пропозиції).

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Відповідно до п. 5.1.7. передбачено, що клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, що передбачені договором.

Крім того, відповідно до умов Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.

Згідно з п. 4.3.6.4. ч. 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву.

Як вбачається із довідки про збільшення кредитного ліміту за договором від 22 серпня 2020року №2001666204501, боржник ОСОБА_1 , кредитний ліміт 22 серпня 2020року встановлений у розмірі 3000 грн, кредитний ліміт збільшено 17 листопада 2020року до 7500 грн, 19 березня 2021 року до 12500 грн, 20 квітня 2021 року до 27500грн, 19 травня 2021 року до 37500грн, 15 червня 2021 року до 38900грн, 21липня 2021 року до 48900грн, 13 січня 2022 року до 50000грн, зменшений до 37424грн, а 03 березня 2022року збільшений до 42424 грн.

Станом на 04 червня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 серпня 2020 року №2001666204501 становить 60437,31грн, з них: 37112,16грн заборгованість за кредитом; 23325,15 грн заборгованість за відсотками; 0 грн заборгованість за комісією, що підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідно до наданої АТ «ПУМБ» виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з22серпня 2020 року до 04 червня 2024 року встановлено отримання та користування кредитними коштами.

05 червня 2024 року за Вх. № КНО-44.2.2/325 Банк направив ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості у розмірі 60437,31 UAH, за договором № 2001666204501 (рахунок IBAN НОМЕР_3 ) на суму 60437,31 грн протягом тридцяти днів змоменту отримання листа, однак, вимога залишена без виконання.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений уписьмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, улистах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, щовчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, таумови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048цього Кодексу.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідно до умов договору у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернув, розмір заборгованості не спростував, а позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків.

Суд вважає, що викладені у відзиві заперечення щодо позовних вимог є необгрунтованими, враховуючи наступне.

Щодо обставин непереборної сили

Визначення обставин непереборної сили надається у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 вказаного Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

До надзвичайних можна зарахувати такі обставини, настання яких сторони не очікують за звичайного перебігу справ, і настання яких добросовісна та розумна сторона не могла очікувати та передбачити навіть, якби проявила достатньої міри обачливість. Невідворотними ж є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належної міри обачливості та застосування розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Тобто ключовою умовою є те, що форс-мажор робить неможливим виконання зобов`язання у принципі, незалежно від тих зусиль і матеріальних витрат, яких сторона зазнала чи могла зазнати, а не лише таким, що викликає складнощі або є економічно невигідним.

Суд зазначає, що форс-мажор (переклад з французької мовив вища сила) це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов`язання.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва (далі ТПП).

Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та п. 3.1 Регламенту, засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі також Регламент ТПП) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно із п.3.3. Регламенту ТПП, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі Сертифікат) документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП).

Суд наголошує, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки, насамперед, для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.

Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення.

У Принципах європейського договірного права (ст. 8.108 (3), присвячена питанням форс-мажору) указано, що сторона, яка не виконує зобов`язання, має впевнитися в тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання інша сторона отримала впродовж розумного строку після того, як сторона, яка не виконує, дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

Згідно з ст. 79 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, яка набула чинності для України з01лютого 1991року, визначено, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов`язань, якщо доведе, що воно було зумовлене перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати взяття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Сторона, яка не виконує свого зобов`язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність виконання. Якщо інша сторона не отримала повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов`язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх зобов`язань.

Згідно з положеннями ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільнена від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії рф проти України.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено, та який діє до цих пір.

Виходячи з викладених норм, відповідач зобов`язаний був повідомити позивача про неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, протягом семи робочих днів від початку настання дії таких обставин.

Однак, будь-яких доказів такого повідомлення позивача, відповідач не надає.

При цьому суд звертає увагу, що з виписки по банківському рахунку відповідача станом на 04 червня 2024 року вбачається наявність у нього заборгованості перед банком, у тому числі до зазначених обставин непереборної сили.

28 лютого 2022 року Торгово промислова палата України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, утім такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань.

Тобто, головним є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Щоб засвідчити форс-мажорні обставини стороні необхідно звернутися до Торгово-промислової палати, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання. Утім відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати).

У матеріалах справи відсутній сертифікат (довідка), виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за вказаним договором.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності та відмови у задоволенні позову у повному обсязі, покликаючись на введення воєнного стану в Україні та введення спеціального режиму перебування в окремих районах міста, відповідач стверджує, що ці обставини (форс-мажорні) зумовили неможливість виконання умов договору.

Разом з тим, одне лише передбачене законом віднесення воєнного стану до форс-мажорних обставин, не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання взятих зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зауважує, що відповідачем не подано до суду жодного доказу, який би свідчив про неможливість виконання умов укладеного договору.

Відтак, твердження відповідача про те, що не виконання зобов`язань по кредитному договору сталося з причин настання форс-мажорних обставин в період з 24 лютого 2022року є необґрунтованим.

Щодо нарахованих відсотків та зміну кредитного ліміту

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зауважував, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За загальним правилом, договір як універсальний регулятор приватних відносин, єпідставою для встановлення (зміни чи припинення) приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін.

Суд встановив, що 22 серпня 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписав заяву №2001666204501 наприєднання до Договору комплексного банківського обслуговування , відповідно до умов якої Банк відкрив на його ім`я поточний рахунок у гривнях, надав кредитну картку із кредитним лімітом у розмірі 3000 грн.

Підписуючи заяву ОСОБА_1 підтвердив, що у повному обсязі ознайомлений ізінформацією про умови кредитування.

За час користування банківськими послугами кредитний ліміт відповідача змінювався 17листопада 2020року до 7500 грн, 19 березня 2021 року до 12500 грн, 20 квітня 2021року до 27500грн, 19 травня 2021 року до 37500грн, 15 червня 2021 року до 38900грн, 21липня 2021 року до 48900грн, 13 січня 2022 року до 50000грн, зменшений до 37424грн, а 03 березня 2022 року збільшений до 42424 грн.

Згідно з п. 4.3.6.4. ч. 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву.

Протягом 2020 2021 року Банк неодноразово збільшував кредитний ліміт позичальника, який заперечень щодо збільшення кредитного ліміту не висловлював увизначеному договором порядку.

Як вбачається із виписки по рахунку відповідач активно користувався кредитними коштами, вносив платежі на погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, до лютого 2022 року відповідач користувався кредитними коштами тавиконував умови кредитного договору від 22 серпня 2020 року №2001666204501.

Враховуючи викладене, посилання представника відповідача про те, що він погодився зтим, що підписана ним Заява на приєднання складає між ним і банком договір, невідповідають дійсності, за відсутності Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка ббула підписана відповідачем при підписанні Заяви на приєднання, не узгоджуються із принципами добросовісності.

Суд зауважує, що факт перебування відповідача за кордоном не звільняє його відобов`язку повертати кредитні кошти, адже кредитний договір залишається чинним, а боргові зобов`язання не анулюються через зміну місця проживання.

Суд відхиляє, також посилання представника відповідача на судову практику Верховного Суду щодо роздруківки публічної пропозиції, оскільки правовідносини уцій справі та зазначених не є тотожними.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

АТ «ПУМБ» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18 липня 2024 року № 242.

Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір урозмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 283 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість усумі 60437(шістдесят тисяч чотириста тридцять сім) гривень 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зісплати судового збору у сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 ,адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 29 серпня 2025 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна