Ухвала суду № 129815959, 28.08.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/823/25

Провадження № 2-з/535/8/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року с-ще Котельва

Котелевський районнийсуд Полтавської області ускладі:

головуючого судді Мальцева С.О.,

з участю секретаря Білик Н.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

установив:

27.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, а саме просить :

Зупинити стягнення коштів (аліментів) на підставі виконавчого документу - судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області від 14.04.2020 року у справі № 535/276/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, за період з 10.04.2020 року по 31.07.2025 року, який перебуває на примусовому виконанні у старшого державного виконавця Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. , виконавче провадження № 78686437 - до моменту набрання рішенням законної сили.

Скасувати постанови державного виконавця про арешт коштів та арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78686437.

Свою заяву мотивує тим, що у провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про скасування заборгованості по аліментам за минулий період та перебування на утриманні осіб у зазначений період. На день його звернення із заявою до суду проводиться стягнення заборгованості із його заробітної плати на підставі постанови приватного виконавця.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктами 2 та 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є позов до ОСОБА_2 про скасування заборгованості по аліментам за минулий період та перебування на утриманні осіб у зазначений період. На день його звернення із заявою до суду проводиться стягнення заборгованості із його заробітної плати на підставі постанови приватного виконавця, оскільки позивач вважає, є неправомірним вимога стягувача в частині заборгованості, так як суму заборгованості повністю заперечує та не визнає.

У зв`язку з цим, заявник звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, просив зупинити примусове стягнення.

Відповідно до статті 37 та 38 Закону України «Про виконавче провадження`містять вичерпний перелік підстав обов`язкового та можливого зупинення державним виконавцем виконавчого провадження,

Так, відповідно до ст. 37 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадку зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Про такі ж подібні види забезпечення позову йдеться в пунктах 5, 6 ст. 150 ЦПК України.

Тобто, при застосуванні або Закону України «Про виконавче провадження», або ст.150 ЦПК України наступають ті самі правові наслідки, які перешкоджають подальшому вчиненню дій з виконавчого провадження.

Ураховуючі вищевикладені норми права, суддя дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині зупинення стягнення коштів (аліментів) на підставі виконавчого документу .

Щодо вимоги скасування постанови державного виконавця про арешт коштів та арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78686437, то судом установлено наступне:

Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема на майно (кошти) боржника.

У відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець наділений повноваженнями накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника, та звертати на такі кошти стягнення.

Виконавець може накладати арешт на будь-які кошти боржника, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Ураховуючи викладене суд не вбачає законних підстав для задоволення виду забезпечення позову шляхом скасування постанови державного виконавця про арешт коштів та арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78686437.

Керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України , суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити стягнення коштів (аліментів) на підставі виконавчого документу - судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області від 14.04.2020 року у справі № 535/276/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, за період з 10.04.2020 року по 31.07.2025 року, який перебуває на примусовому виконанні у старшого державного виконавця Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. , виконавче провадження № 78686437.

У частині виду забезпечення позову шляхом скасування постанови державного виконавця про арешт коштів та арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78686437 - відмовити.

Надіслати ухвалу про забезпечення позову старшому державному виконавцю Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. ( с-ще. Котельва Полтавської області вул. Полтавський шлях, 235).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: С.О. Мальцев