Ухвала суду № 129787274, 21.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

21 серпня 2025 року Справа № 520/12475/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Трегуба О.О.,

представника відповідача - Мартиненко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області в особі Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомості майна внаслідок бойових дій, терактів, диверсій, спричинених збройною агресією визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 19.11.2024 №1243 "Про затвердження рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про відмову в наданні компенсації за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 (заява № ЗВ- 22.10.2024 144903 від 22.10.2024)».

- зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (заява № ЗВ- 22.10.2024 144903 від 22.10.2024) про надання компенсації на відновлення об`єкта нерухомого майна (житлового будинку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за цією заявою з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Ухвалою суду від 20.05.2025 року зазначена позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовом.

В обґрунтування заяви, представник позивача зазначив, що вперше звернувся до суду з позовом 12.05.2025, проте внаслідок недоліків позовної заяви ухвалою суду від 15.05.2025 позовну заяву - повернуто. Разом з тим, оскільки повторно позивач звернувся до суду 16.05.2025, просить суд визнати причини пропуску поважними та поновити процесуальний строк.

Суд, зважаючи на предмет спору та характер спірних правовідносин, питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішив розглянути в межах судового засідання.

Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд адміністративної справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Від представника Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до суду надійшли заперечення щодо поновлення пропущеного строку, які містили також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заперечень, відповідач зазначив, що заява про поновлення строків для звернення до суду, подана представником позивача в якості додатка до заяви про усунення недоліків фактично не підлягає розгляду, то вона вважається неподаною. Окрім того, відповідачем зазначено, що позивачем було застосовано механізм досудового врегулювання спору, відтак строк звернення до суду складає три місяці.

Суд дослідивши матеріали справи та доводи сторін, при вирішенні питань про поновлення строку звернення до суду та залишення позовної без розгляду виходив з такого.

Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21, підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення №1845/0/15-21, процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику..

Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до 5.4 Положення №1845/0/15-21, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Згідно з пункту 26 Положення №1845/0/15-21, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до пункт 27 Положення №1845/0/15-21, до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною 7 статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну системута/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).

Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Приписами пп.12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Водночас, згідно п. 12.15 Положення № 41, ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

З матеріалів справи встановлено, що позовну заяву подано адвокатом через підсистему «Електронний суд», а відповідно на неї накладено кваліфікований електронний підпис. В свою чергу, на підтвердження повноважень долучно копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1258546, який видано 12.05.2025.

Також суд звертає увагу, що цифрова копія ордеру, додана на підтвердження повноважень представника позивача, при поданні позовної заяви також містила фізичний підпис адвоката та керівника адвокатського об`єднання, наявна наразі в матеріалах справи, на підставі чого судом особу представника та його повноваження були встановлені на етапі первинного опрацювання матеріалів справи при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Цифровий підпис є рівносильним фізичному тож, оскільки заяву, додатком до якої є ордер підписано електронним підписом, то і ордер, в силу вищевказаних вимог вважається підписаним адвокатом.

Окрім того, суд зазначає, що позивач був присутнім у судовому засіданні та підтримав заяву про поновлення процесуального строку.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача, щодо неналежного підтвердження повноважень представника позивача є безпідставними.

Відповідно до статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення №2, за результатами розгляду заяви позивача №ВЗ-22.10.2024-144903 від 22.10.2024, прийняте 12.11.2024.

Відповідно до положень частин 2, 4 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд, надаючи оцінку запереченням відповідача, звертає увагу, що звернення позивача до Харківської військової адміністрації за роз`ясненням рішення від 12.11.2024 №2 комісії Белюдівської селищної ради не є досудовим врегулюванням спору, оскільки відповідно до положень статті 11 ЗУ "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів надання публічних послуг, пов`язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.

Відтак, посилання представника відповідача на положення пунктів 17 - 17-1 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна затверджено постановою КМУ від 30 травня 2023 року №600, щодо досудового урегулювання позивачем спору є безпідставним, оскільки Законом відповідна процедура не передбачена.

За таких обставин, тримісячний строк звернення до суду за позовом, передбачений частиною 4 статті 122 КАС України для спорів з досудовим урегулюванням, до спірних правовідносин в межах даної справи не застосовується. Тому звертаючись до суду за оскарженням рішення Комісії, відповідно до статті 11 Закону 2923-IX, позивач мав керуватись шестимісячним строком передбаченим статтею 122 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вперше звернувся до суду, через свого представника, 12.05.2025 тобто в межах шестимісячного строку, разом з тим, як вбачається зі змісту ухвали від 15.05.2025 у справі №520/11882/25 позов було повернуто у зв`язку з виявленими недоліками позовної заяви.

Представник позивача повторно звернувся до суду 16.05.2025.

Суд, вирішуючи питання про поновлення процесуального строку та визнання поважними причин пропуску такого строку, зазначає таке.

Як зазначив Верховний Суд у своєму висновку викладеному у постанові від 28.04.2020 у справі № 460/2864/18, вирішуючи питання про визнання причин пропуску строку поважними, необхідно також враховувати, що позов поданий повторно (без зволікань або у межах розумного строку), а первинний позов був поданий у строки, установлені КАС України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції, правило встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи («Іліан проти Туреччини» (llhan v. Turkey), заява № 22277/93).

Оцінюючи вказані у поданій позивачем заяві про поновлення строку звернення до суду доводи, а також долучені докази, суд вважає, що тривалість пропущеного позивачем строку не є суттєвою, окрім такий пропуск мав поважні причини (позовна заява перебувала на розгляді іншого судді), а повторне подання позову відбулось без зволікань або у межах розумного строку.

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку є поважними, а зазначені відповідачем підстави для залишення позовної заяви без розгляду не знайшли свого підтвердження, тому наявні підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2025 року.

Суддя Мельников Р.В.