Рішення № 129784400, 10.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 рокуСправа №160/12239/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/12239/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, вулиця Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

29.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати нарахованої за період перебування на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1989 року та виплаченої у липні 1989 року у розмірі 1873,05 крб, відповідно до частини першоїстатті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"починаючи з 21.05.2018, оформленого рішенням від 28.02.2025 №912040819658;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування участі чоловіка у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при обчисленні пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати нарахованої за період перебування на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1989 року та виплаченої у липні 1989 року у розмірі 1873,05 крб, відповідно до частини першоїстатті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"починаючи з 21.05.2018 року.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 21.05.2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20.02.2025 вона звернулась до відповідача із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області № від 28.02.2025 №912040819658 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника, у зв`язку з ненаданням документа про перебування її на утриманні чоловіка та експертного висновку про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням та зазначає, що вимогист.36 Закону №1058-ІVповністю були виконані, а відповідач всупереч Порядку № 22-1 не встановив право на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, а тому вона була змушена звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

За приписами частини шостоїстатті 162 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмоїстатті 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.07.1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_2 від 03.07.1992. Після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 11.09.2012.

Судом встановлено що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 21.05.2018 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до нормЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно матеріалів справи, 03.09.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на інший вид пенсії.

За принципом екстериторіальності заяву та додані до неї документи було розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, рішенням якого від 20.09.2024 №912040819658 відмовлено у проведенні перерахунку з наступних причин.

Для перерахунку пенсії ОСОБА_1 були надані наступні документи: заява, паспорт, РНОКПП, трудова книжка, свідоцтво про шлюб, диплом про навчання, витяг з реєстру страхувальників, трудова книжка серії НОМЕР_4 .

Відповідно до п.3 ст.26 Закону №1058 визначено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 не менше 15-16 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 21.05.2018. За розглядом наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового страхування встановлено, що заявниця на дату звернення 03.09.2024 має страховий стаж 16 років 7 місяців 14 днів та досягла віку 64 роки 09 місяців 12 днів, тому відповідно до ст. 26 Закону №1058 право на призначення пенсії за віком заявниця матите у віці 65 років.

Враховуючи викладене, відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії Перехід на інший вид пенсії Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю правових підстав для проведення такого виду перерахунку.

Згідно матеріалів справи, 20.02.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

За принципом екстериторіальності заяву та додані до неї документи було розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, рішенням якого від 28.02.2025 №912040819658 відмовлено у проведенні перерахунку з наступних причин.

Заявницею не надано свідоцтва про смерть годувальника, експертного висновку причинного зв`язку смерті (інвалідності) годувальника, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, довідки про спільне проживання на день смерті годувальника. До заяви долучено архівну довідку Державного галузевого архіву Міністерства оборони України від 02.08.2002 №2776 про періоди роботи годувальника без заначення населених пунктів та зон забруднення, посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС III категорії №108516 годувальника. Враховуючи викладене, відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки заявницею не надано всіх необхідних документів та відсутністю права та підстав для проведення даного виду перерахунку.

Вважаючи неправомірним рішення пенсійного органу від 28.02.2025 №912040819658, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначаєЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV(далі-Закон № 1058-ІV) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч.3ст.4 Закону № 1058-ІV).

Статтею 8 Закону № 1058-ІVпередбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

За змістом ч.1ст.9 Закону № 1058-ІVвідповідно до цьогоЗаконуза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1ст.10 Закону № 1058-ІVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.1ст.36 Закону № 1058-ІVпенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другійстатті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно доЗакону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними, визначаються відповідно до ч.2 ст.36 Закону, а саме:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Частиною 3статті 36 Закону № 1058-ІVвизначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1ст.37 Закону № 1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Судом проаналізовано зміст статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

З аналізу вказаної норми судом не встановлено заборону на переведення дружини померлого учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС у випадку наявності у померлого чоловіка посвідчення категорії 2.

Суд зазначає, що вказана норма містить уточнення щодо переліку документів, які мають надаватись членом сім`ї для призначення пенсії по втраті годувальника.

Зокрема, серед таких документів для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, не потрібно подавати докази причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В той час як для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 2 потрібно подання до органу пенсійного фонду експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до пункту 2.3 Порядку № 22-1.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженимпостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року за №22-1та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок), п.2.3 розділу II визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника надаються такі документи, померлого годувальника, зокрема:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) відомості про місце проживання;

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника);

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника стала відсутність документів, що засвідчують факт перебування на утримані та експертного висновку про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС .

Згідно із пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 03.07.1992 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, про що відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 11.09.2012 вчинено відповідний актовий запис №6279.

Відповідно до паспорту позивачки НОМЕР_5 від 11.05.1999 місце реєстрації: АДРЕСА_2 з 06.04.1990.

Довідок про реєстрацію місця проживання позивачки та її чоловіка ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Документів на підтвердження зареєстрованого місця проживання померлого ОСОБА_2 позивачем до суду не надано.

На підтвердження обґрунтованості підстав для призначення пенсії у разі втрати годувальника позивачем було надано довідку від 04.06.2018 №222, яка видана військовою частиною НОМЕР_6 , відповідно до якої на момент смерті її чоловіка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вона була на утриманні чоловіка.

Однак, суд звертає увагу, що вказана довідка не може бути доказом перебування позивача на утриманні ОСОБА_2 , оскільки п.2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 чітко визначено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документа про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогамистатті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Якщо такі документи неможливо надати, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюють у судовому порядку.

Проте, позивачем не було надано таких документів.

Також, суд звертає увагу, що позивачкою не надано до суду та матеріали справи не містять експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника)

За матеріалами архівної пенсійної справи за життя годувальник не мав встановленої групи інвалідності. До заяви та наданих документів від 09.02.2024 для перерахунку пенсії позивачкою не було долучено висновок МСЕК годувальника з причинним зв`язком інвалідності з Чорнобильською катастрофою, виданого йому за життя. Тобто годувальник не був за життя визнаний особою з інвалідністю, що пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, звертаючись за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, позивач не надала документи, які підтверджують перебування її на утриманні померлого годувальника, та експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим рішення пенсійного органу про відсутність підстав для призначення відповідного виду пенсії, викладений у спірному рішенні від 28.02.2025 №912040819658, суд визнає правомірним.

Отже, не підлягають також задоволенню і похідні вимоги ОСОБА_1 по зобов`язанню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведення перерахунку та виплати пенсії, виходячи із заробітної плати нарахованої за період перебування на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1989 року та виплаченої у липні 1989 року у розмірі 1873,05 крб, відповідно до частини першоїстатті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"починаючи з 21.05.2018 року.

Суд роз`яснює, що позивач не позбавлена права у судовому порядку встановити факт перебування на утриманні померлого годувальника або отримати документи, за місцем проживання, що підтверджують такий факт, та отримати експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і повторно звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідною заявою про призначення пенсії по втраті годувальника з відповідним пакетом документів.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст.9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, питання про відшкодування судових витрат у цій адміністративній справі не вирішується відповідно дост.139 КАС України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8,9,72,77,132,139,241 - 246,250,262, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, вулиця Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 10.07.2025.

Суддя О.В. Царікова