Постанова № 129774, 18.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.06 р. Справа № 2/274а

10 год. 25 хв. – 11 год. 00 хв. Зала судових засідань– кабінет № 232

м. Донецьк вул. Артема, 157

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Ханової Раїси Федорівни

при секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Закритого акціонерного товариство “Візаві” м. Донецьк

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 1 серпня 2006 року № 0002030823/0/20909/10/15-16-23/5

За участю

представників:

від позивача: Беро А.Л. – за дов. від 30 серпня 2006 року

Жаркова О.Г. – за дов. від 30 серпня 2006 року

від відповідача: Кримчак М.А. – за дов. від 7 серпня 2006 року

Зеленевич Р.Б. – за дов. від 18 вересня 2006 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов (арк. справи 5-8) Закритим акціонерним товариством “Візаві” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 1 серпня 2006 року № 0002030823/0/20909/10/15-16-23/5, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 619 грн. (арк. справи 23).

Представники відповідача у письмових запереченнях від 4 вересня 2006 року (арк. справи 76-78) та під час розгляду справи проти позовних вимог заперечують.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на правомірність коригування ним податкового кредиту березня 2006 року (шляхом його зменшення) згідно розрахунку №18/91 від 9 березня 2006 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 травня 2000 року № 91, виписаного ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” на суму 441 грн. 01 коп., посилаючись на приписи підпункту “б” пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” та дані бухгалтерського обліку підприємства, відповідно до яких податковий кредит за взаємовідносинами із зазначеним контрагентом у зв’язку з отриманням послуг (здійснення попередньої оплати) був сформований у розмірі 441 грн. 01 коп., внаслідок чого вважає підстави здійснення коригування на більшу суму відсутніми.

Відповідач вважає, що розрахунком від 9 березня 2006 року № 18/91 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 травня 2000 року № 91, виписаного ВАТ “Інститут “Донецький будпроект”, визначена сума податкового кредиту у розмірі 1059 грн. 85 коп., внаслідок чого зменшенню податкового кредиту березня 2006 року підлягає сума 1059 грн. 85 коп., а не 441 грн. як здійснив позивач, різниця у розмірі 619 грн. є безпідставно не зменшеною сумою податкового кредиту березня 2006 року. Зазначена сума, на думку відповідача, вплинула на розмір від’ємного значення поточного звітного періоду (березня 2006 року), і як наслідок цього на завищення бюджетного відшкодування квітня 2006 року.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство “Візаві” м. Донецьк є юридичною особою, зареєстроване 18 грудня 1995 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 24068600, знаходиться на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 40378902 від 27 квітня 2005 року (арк. справи 24-47, 50).

В період з 11 по 14 липня 2006 року працівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було здійснено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2006 року, висновки якої викладені в акті від 21 липня 2006 року № 77/15-16-23/5/24068600 (надалі - акт перевірки) (арк. справи 12-19).

На підставі акту перевірки відповідачем згідно з абзацом “б” підпункту 4.2.2 підпункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168-97-ВР прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 1 серпня 2006 року № 0002030823/0/20909/10/15-16-23/5, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 619 грн., у тому числі за квітень 2006 року у розмірі 619 грн. (арк. справи 23).

Правовою підставою зменшення суми бюджетного відшкодування наведені норми підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

З посиланням на вищезазначені норми відповідач у висновках акту перевірки, складеного за результатами виїзної позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства “Візаві” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2006 року (арк. справи 12-19), визначає завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року на 619 грн.

Як вбачається з акту перевірки (арк. справи 17), позивачем завищено податковий кредит у березні на 619 грн. внаслідок неналежного коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди, яке пов’язане з поверненням невикористаного авансу, а саме до податкового кредиту віднесено суму коригування податку на додану вартість у розмірі 441 грн. (розрахунок № 18/91 від 9 березня 2006 року ВАТ “Інститут “Донецький будпроект”) без первинних підтверджуючих документів на вказану суму (арк. справи 15). У наведеному розрахунку визначена сума податку на додану вартість у розмірі 1059 грн. 85 коп., за даними бухгалтерського рахунку позивача 641 “Податковий кредит” 441 грн. 01 коп.

Спірним фактом по даній справі є правомірність зменшення позивачем податкового кредиту березня 2006 року у сумі 441 грн., при визначені у розрахунку коригування 1059 грн. 85 коп.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

9 березня 2006 року ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” здійснив повернення попередньої оплати за проектні роботи згідно договору № 537-1 від 25 квітня 2000 року, у загальній сумі 6359 грн. 10 коп., у тому числі податок на додану вартість у сумі 1059 грн. 80 коп., що посвідчується платіжним документом № 198 (арк. справи 96-103). Зазначене посвідчує наявність підстав для коригування у спірних відносинах. За правилами податкового обліку відповідне коригування оформлюється розрахунком коригування, форма та порядок заповнення якого затверджені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований Міністерством юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Відповідно до зазначеного Порядку контрагентом позивача був складений та наданий позивачу 9 березня 2006 року розрахунок № 18\91 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 травня 2000 року № 91 за договором від 25 квітня 2000 року № 537-1 (арк. справи 51). Графами 12 та 13 розрахунку визначене зменшення податкового зобов’язання продавця – 1059 грн. 85 коп., та зменшення податкового кредиту покупця – 1059 грн. 85 коп., – 441 грн. 01 коп.

Порядок здійснення зазначеного коригування відбувається за правилами підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якої якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

У межах спірних відносин спірною між сторонами є правомірність застосування норм визначених у підпункті “б”, аналіз якої передбачає умови зменшення податкового кредиту податкового періоду в межах якого відбувся перерахунок. До зазначених умов належать: наявність статусу платника податку на додану вартість у позивача (як отримувача послуг) на дату проведення коригування та доведення того, що податковий кредит був збільшений у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг). Суд зазначає що зменшення податкових зобов’язань постачальником на суму податку на додану вартість визначену у коригуючому розрахунку не завжди буде співпадати із сумою, на яку може зменшити податковий кредит отримувач, оскільки він може придбавати товари (роботи, послуги), суми податку за якими до податкового кредиту не включаються (підпункти 7.4.2,7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”) або включаються частково (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7цього ж Закону).

Як вбачається з календарного плану до договору на створення науково–технічної продукції № 537-1 від 25 квітня 2000 року, укладеного позивачем як замовником з ВАТ “Інститут “Донецькій будпроект” як виконавцем (арк. справи 104),до складу проектних робіт включені як роботи, податок на додану вартість за якими підлягає включенню до податкового кредиту (позиція 2.4 календарного плану), так і роботи, за якими податок на додану вартість не підлягає включенню до податкового кредиту (позиція календарного плану 1.3).

Позивач на підставі розрахунку коригування від 9 березня 2006 року № 19/81 зменшив податковий кредит березня 2006 року, включивши дані зазначеного розрахунку до реєстру отриманих накладних, ведення якого здійснюється ним відповідно до Порядку ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 244 від 30 червня 2005 року (зареєстрований Міністерством юстиції України 18 липня 2005 року за № 770/11050). З даних зазначеного реєстру вбачається (арк. справи 67), що загальна сума, включаючи податок на додану вартість, за придбані товари (роботи, послуги) з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% складає – 2646 грн. 06 коп., вартість без податку на додану вартість - 2 205 грн. 05 коп., сума податку на додану вартість - 441 грн. 01 коп. Саме дані зазначеного реєстру формують дані податкової декларації. Жодних зауважень на порядок заповнення та суми, визначені позицією 28 Реєстру придбання податкових накладних за березень 2006 року податковий орган, як у акті перевірки так і під час розгляду справи не навів. Відповідач взагалі не звернув увагу на дані, зазначені у реєстрі.

Суд приймає посилання позивача на дані бухгалтерського обліку як підставу своїх вимог, наведених в обґрунтування правомірності зменшення податкового кредиту березня 2006 року у сумі 441 грн. 01 коп., з огляду на вищенаведене.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-14 від 16 липня 1999 року фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 3 статті 9 вищенаведеного Закону передбачено, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 141 від 1 липня 1997 року (зареєстрований Міністерством юстиції України 4 серпня 1997 року за № 284/2088). Пунктом 2 зазначеної Інструкції визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання з податку на додану вартість звітного періоду згідно із законодавством (далі – податковий кредит з податку на додану вартість), за наявності митних декларацій або податкових накладних відображається за дебетом субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за податком на додану вартість” у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 ”Податковий кредит” – у тому числі у випадках здійснення попередньої оплати (до придбання) матеріальних цінностей, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, які придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

По кредиту рахунку № 644 “Податковий кредит” станом на 1 березня 2006 року за взаємовідносинами з контрагентом ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” рахувалась сума 441 грн. 01 коп., що підтверджується даними по рахунку (арк.. справи 105-111). Зазначене підтверджує, що саме ця сума припадала на вартість робіт, які придбавались з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, і при здійсненні попередньої оплати саме ця сума віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати виключення всієї суми податку на додану вартість, визначеної у коригуючому розрахунку зі складу податкового кредиту березня 2006 року, і як наслідок цього зменшення бюджетного відшкодування квітня 2006 року на 619 грн.

Спір стався внаслідок неповного врахування відповідачем під час здійснення перевірки всіх обставин, які впливають на правомірність коригування (зменшення) податкового кредиту поточного податкового періоду.

Заперечуючи проти позову, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, чим порушений пункт 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства “Візаві” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 1 серпня 2006 року № 0002030823/0/20909/10/15-16-23/5, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 619 грн. задовольнити повністю.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 1 серпня 2006 року № 0002030823/0/20909/10/15-16-23/5.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Візаві” м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 26а, рахунок № 26005301745682/980 у філії ”ГУ ПІБ у Донецькій області” м. Донецьк, МФО 334635 ЄДРПОУ 24068600) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 18 вересня 2006 року в присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ханова Р.Ф.

вик. Бахар

3056723

Надруковано 3 примірники :

1 – у справу

2 – позивачу

3 - відповідачу