Рішення № 129743315, 25.08.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/15007/24

Провадження № 2-др/202/69/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

секретаря судового засідання Тарасової К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

03.05.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , який був позивачем при розгляді цивільної справи 202/15007/24 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866) за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 : 77 403, 50 грн. (сімдесят сім тисяч чотириста три) грн. 50 коп. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Заява надійшла через систему «Електронний суд» 03.05.2025 року, а відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному судді, надійшла в провадження судді 05.08.2025 року.

В позовній заяві позивача було заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

В обґрунтування зазначив, що 29.04.2025 року було завершено судовий розгляд справи №202/15007/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУНП в Дніпропетровській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна казначейська служба України (далі по тексту - ДКСУ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Позов задоволений частково. Під час судового розгляду було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно з наданими документами на підтвердження зазначених витрат просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 77 403, 50 грн. (сімдесят сім тисяч чотириста три) грн. 50 коп. за договором про надання правничої допомоги №5/24 від 20.12.2024 року , відповідно до актів виконаних робіт від 21.03.2025 та від 22.04.2025 , прибуткових касових ордерів №15 від 20.12.2024 року на суму 24603,71 грн ., № 01 від 20.02.2025 р. на суму 41700 грн., документів, що підтверджують повноваження представника, накази №4,% по АБ « Саєнко і партнери».

Представником відповідача подані письмові заперечення, в яких проти задоволення заяви заперечувала. Просила суд врахувати те, що позов задоволено частково, що свідчить про обмежений успіх позивача у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог. Надані позивачем документи (акти виконаних робіт, додатки №5, №7) не містять детального опису виконаних робіт, що ускладнює перевірку їх обґрунтованості. Узагальнені формулювання, такі як «підготовка до розгляду справи» чи «збір доказів», не дозволяють оцінити конкретний обсяг часу та зусиль, витрачених адвокатом. Позивач посилається на прибуткові касові ордери (додатки №3, №4, №6) та акти виконаних робіт (додатки №5, №7) для підтвердження витрат, проте акти виконаних робіт не містять деталізації щодо конкретних дій адвоката, їх тривалості та погодинної ставки, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 137 ЦПК України про необхідність подання детального опису робіт. Частина заявлених витрат, зокрема на «підготовку до розгляду справи», могла бути виконана позивачем самостійно або не вимагала значних зусиль з боку адвоката, враховуючи стандартний характер позовних вимог. Крім того, заявлена сума витрат (77 403,50 грн) значно перевищує розмір задоволених позовних вимог (25 000 грн). Така невідповідність суперечить принципу розумності та пропорційності, передбаченому ст. 141 ЦПК України. Позивач зазначає, що поштові витрати та витрати на виготовлення документів відсутні. Це додатково підтверджує, що заявлені 77 403,50 грн стосуються виключно гонорару адвоката, який, як зазначено вище, є неспівмірним розміру наданих послуг.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заяву.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечувала. Вважає заявлені витрати такими , що не відповідають складності справи та не є спів мірними обсягу наданої правничої допомоги.

Представник третьої особи проти задоволення заяви заперечувала, зазначила, що ГУНП не має кошторису та не є самостійною юридичною особою, а тому стягнення з ГУНП унеможливить виконання рішення. Заявлені витрати є необґрунтованими та не спів мірними складності справи та наданим послугам.

Вислухавши осіб, що приймали участь у судовому розгляді, дослідивши заяву, надані докази суд прийшов до наступних висновків.

Судом, 29.04.2025 року було ухвалено судове рішення в зазначеній справі , яким позовні вимоги Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідних казначейських рахунків , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , 20000 гривень ( двадцять тисяч гривень , 00 копійок) в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності та 5000 гривень ( п`ять тисяч гривень , 00 копійок ) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням юридичної ( правничої) допомоги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а всього 25000 гривень ( двадцять п`ять тисяч гривень, 00 копійок).В іншій частині позову - відмовити.

Позовні вимоги задоволені в розмірі 51% від заявлених вимог.

Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо серед іншого , судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів позивачем заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення і така заява подана.

За правилами статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження № 61-9163св22) зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 31 жовтня 2022 року у справі № 236/3503/20-ц (провадження № 61-19531св21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так , на підтвердження понесених судових витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги в цивільному процесі №5/24 від 20 грудня 2024 р , додаток до договору №1 яким сторони договору узгодили порядок встановлення та обчислення розміру гонорару . Так, відповідно до додатку до договору гонорар адвоката складається із 1 виду - основна оплата за надання правничої допомоги , та 2 виду - винагорода за позитивний результата. Так. п. 7 за супроводження та представництво інтересів в цивільному процесі узгодили вартість правничої допомоги за перші 3 місяці - 1600 доларів США. В день укладення клієнт оплатив 24603 грн, що дорівнює 600 доларам США, а1000 доларів має сплатити до 20.02.2024 в еквіваленті до гривні. П.8 додатку - Вартість 2 виду - винагорода за позитивний результат по справі, п.9 - за представництво клієнта більше 3 місяців клієнт 20 числа кожного місяця поспіль ,3 20 квітня 2025 зобов`язаний оплатити 50% від вартості одного місяця основної оплати за перші три місяці - 266,66 доларів США за кожний наступний місяць .

Також на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано відомость про оплату, відповідно до якої погоджено оплату: 1/ 20.12.2024 року - за п.7 договору - 24603,78 грн., 2 / 20.02.2025 року - за п.7 41700 грн.

Відповідно до графіку оплати правничої допомоги , сторони узгодили оплату за п.8 договору 20.04.2025 року - 11099,72 грн .

Відповідно до детального опису обсягу виконаних робіт ( додаток №3 до Протоколу узгодження ціни від 20.12.2024 ) зазначено фіксована форма оплати - 22000 грн та погодинна форма оплати - 26 годин /40000 грн з розрахунку 2000 грн за 1 годину роботи , а всього 74 000 грн.

Додано акти прийому-передачі наданих послуг від 21.03.2025 та 22.04.2025 року , а також наказ про встановлення мінімальних ставок гонорару в адвокатському бюро «Саєнко і партнери», копії платіжних документів про оплату гонорару адвоката на загальну суму 76 699 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Про це наголошує Велика Палата Верховного Суду , а саме, зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення матеріалів справи, підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені в акті виконаних робіт витрати на правничу допомогу у розмірі 77403,50 грн є занадто завищеними .

Ознайомившись з цими доказами, суд вважає, що зустріч з клієнтом ( 1 година), та виготовлення договору про надання правничої допомоги (6 годин), складання детального опису робіт ( 01.20 годин) не є складанням процесуальних документів правового характеру і не відноситься, в розумінні ст.19 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності та не може враховуватись судом в розрахунок понесених витрат на правничу допомогу.

Суд враховує, що справа є типовою з усталеною практикою , розглядалась в спрощеному позовному провадженні в двох судових засіданнях за участю представника, , а тому не потребує великого часу для виконання адвокатом своєї роботи.

Суд вважає, що витрати на консультаційні послуги, правовий аналіз судової практики підготовку позову,підготовка відповіді на відзив , підготовка заяви в порядку ст.182 ЦПК в сумі 22000 грн. не відповідають складності справи та критерію розумності їх розміру.

А тому обґрунтованою сумою для складання позовної заяви та подання її до суду, а також подання інших заяв по суті справи і заяв с процесуальних питань суд вважає суму 10000 гривень.

Відповідно до договору 1 година часу адвоката становить 2000 гривень . Адвокат приймав участь в двох судових засіданням ( 26.02.2025 року - 44 хв., 25.04.2025 - 33 хв.)

Таким чином , виходячи із погодинної оплати зазначеної в договорі та актах виконаних робіт за реально витрачений час в судових засіданнях підлягає стягненню 2566 грн ( 77хв*2000/60 хв).

Таким чином, на думку суду, реальні витрати на правничу допомогу , з урахуванням зазначених вище критеріїв становлять 12566грн .

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позовні вимоги задоволено на 51%від заявлених вимог, тому відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6409 грн. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.

Позивач просить стягнути кошти з відповідача ГУНП за рахунок державного бюджету, але ж суд вважає наступне.

Рішенням Конституційного Суду N 12-рп/2001 від 3 жовтня 2001 року по справі N 1-36/2001 підтримано думку суб`єкта права на конституційне подання та встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на зазначені вище органи державної влади.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України) Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року за № 641/8857/17 вказано, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України).

Що стосується заявлених вимог про стягнення з відповідача завданої шкоди за рахунок коштів Державного бюджету, суд вважає, що суд в праві самостійно визначити порядок стягнення коштів, відповідно до встановленого діючим законодавством безспірного списання коштів з казначейських рахунків за судовим рішенням. Для цього Державна казначейська служба України і залучена як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог , щодо предмету спору.

Керуючись ст. 137,141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідних казначейських рахунків , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам 6409 грн ( шість тисяч чотириста дев`ять гривень, 00 копійок)

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 25.08.2025 року.

Суддя С. І. Доценко