Рішення № 129725230, 25.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2025 року м. Київ № 320/10830/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ту Сі 1" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сі Ту Сі 1" з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ТД/ФС-5 від 19.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, які стали підставою для накладення штрафу згідно такої постанови не відповідають дійсності. Позивач наголошує на тому, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з товариством позивача та функцій бармена не виконував, а тому, висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України та наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП, позивач вважає документально необґрунтованими, а висновки ґрунтуються на припущеннях.

Також, відповідачем не враховані та безпідставно проігноровані пояснення та зміст документів, наданих позивачем,

Крім того, відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 363/4269/22, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, що також підтверджує відсутність трудових відносин між ТОВ «Сі Ту Сі 1» та цією особою, а тому, зміст акту зводиться до припущень відповідача та не може слугувати підставою для накладення стягнення за порушення законодавства про працю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

12.05.2023 до суду від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що оскаржувана постанова є законною та винесена на підставі матеріалів перевірки, в ході проведення якої у ТОВ «Сі Ту Сі 1» 28.11.2022 було встановлено факт використання праці ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин із зазначеним субґєктом господарювання. Перед початком перевірки перевіряючими посадовими особами ДПС проведено контрольну розрахункову операцію, яку обслуговував та проводив розрахунки бармен ОСОБА_1 , та який ознайомлений з результатами проведеної фактичної перевірки, відображеними в акті перевірки та отримав другий примірник акту 28.11.2022, про що він власноруч засвідчив підписом у відповідному розділі акту перевірки.

Також, ОСОБА_1 , у свої поясненнях від 28.11.2022 підтвердив, до займає посаду бармена у ТОВ «Сі Ту Сі 1» з 15.09.2022 та отримує заробітну плату у сумі 6800 грн на місяць. Однак, станом на 28.11.2022 повідомлення про прийняття ОСОБА_1 до органу ДПС за місцем реєстрації не надходило, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413. Крім того, зауважено на тому, що застосування штрафних санкцій стосовно ТОВ «Сі Ту Сі 1» за порушення приписів Кодексу законів про працю України, здійснюється з метою захисту трудових прав працівників.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Міжрегіонального управління були надані копії матеріалів перевірки Головного управління ДПС у Київській (супровідний лист ДПС від 02.12.2022 № 14521/5/10-36-07-08-05) щодо фактичної перевірки ресторану, де здійснює діяльність ТОВ «Сі Ту Сі 1», знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Толокунь, вул. Київська, 43 а, щодо контролю за дотриманням норм законодавства з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати належних податків та зборів до бюджету, в порядку п. п. 75.1.3 п 75.1, ст. 75, п. п. 80.2.7 п. 80.2. ст. 80, п. 82.3. ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Міжрегіональним управлінням отримано та зареєстровано вказані матеріали 09.12.2022.

З матеріалів, надісланих від ДПС вбачається, що в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «Сі Ту Сі 1» 28.11.2022, було встановлено факт використання праці ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин із зазначеним субґєктом господарювання.

Також, 28.11.2022 Головним управлінням ДПС у Київський області за результатами фактичної перевірки ТОВ «Сі Ту Сі 1» (ЄДРПОУ 44366019) було складено акт фактичної перевірки, за змістом якого встановлено проведення розрахункових операцій готівкою без застосування реєстраторів розрахункових операцій (ч. 1 ст. 155-1 КУпАП), щодо чого на ім`я громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення. Також, відображено у акті й те, що до перевірки не надано будь-які документи про оформлення трудових відносин бармена ресторану ОСОБА_1 з ТОВ «Сі Ту Сі 1», що свідчить про можливі порушення трудового та податкового законодавства.

18.01.2023 у приміщенні Центрального міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці, представником позивача, адвокатом Почерняк І.С. було надані відповідні пояснення щодо відсутності складу правопорушення законодавства про працю, яке було б підставою для притягнення позивача до відповідальності та надано копії документів, які підтверджують пояснення

Втім, 01.02.2023 на адресу ТОВ «Сі ТУ Сі 1» надійшла постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ТД/ФС-5 від 19.01.2023, якою на ТОВ «Сі Ту Сі 1» було накладено штраф за порушення законодавства про працю, передбаченого ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 67000,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем не враховані та безпідставно проігноровані пояснення та зміст документів, наданих, та, відповідно, така постанова є безпідставною, незаконною та підлягає скасуванню, що зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5067-VI), в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, визначені правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Статтею 53 Закону № 5067-VI встановлено, що посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством (ч. 1).

За приписами ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 - 7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Тобто, зі змісту Порядку № 509 вбачається можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю. Акт перевірки ДПС, її територіального органу є самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Аналогічне застосування норм права підтримано і Верховним Судом в постанові у справі № 460/3829/20 від 29.09.2022.

Верховний Суд в постанові у справі № 822/1037/18 від 21.08.2020 висловив правову позицію, відповідно до якої відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці, що свідчить про те, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.

Судом досліджено, що під час проведення фактичної перевірки позивача посадовими особами податкової служби встановлено використання праці ОСОБА_1 в якості бармену без оформлення з нею трудових відносин та без подачі повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Товариство з обмеженою діяльністю «Сі Ту Сі 1» зареєстроване та здійснює свою діяльність на території України з 20.07.2021. У трудових відносинах з товариством станом на дату проведення фактичної перевірки і складення акту перебувало 5 осіб (директор, 2 адміністратори, кухар та бухгалтер), що підтверджується довідкою про чисельність працюючих, до числа яких не входить громадянин ОСОБА_1 .

Як і зафіксовано в акті, складеному ГУ ДПС у Київській області при фактичній перевірці контролюючому органу не були надані будь-які документи про оформлення трудових відносин бармена ресторану ОСОБА_1 з ТОВ «Сі Ту Сі 1».

Позивач, у свою чергу, наголошує на тому, що вимога про надання документів на підтвердження таких відносин, які відсутні, є такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, і не враховує фактичних обставин, адже такі документи не могли бути надані, і відповідно їх відсутність в описаних умовах не може слугувати доказом вчинення відповідного порушення.

За адресою, за якою здійснювалася фактична перевірка: Київська обл.. Вишгородський р-н. с. Толокунь. вул. Київська. 43 здійснюють господарську діяльність декілька суб`єктів господарювання, окрім ТОВ «Сі Ту Сі 1», зокрема, ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «М-ВЕЛ». Шляхом опитування вказаних суб`єктів господарювання, представником ТОВ «Сі Ту Сі 1» було встановлено, що 28.11.2022 ОСОБА_1 перебував у приміщені закладу, де проводилася перевірка - АДРЕСА_1 на підставі договору про виконання робіт, укладеного 19.09.2022 між ФОП ОСОБА_3 в якості замовника та ОСОБА_1 , в якості виконавця, що вбачається з наданої до позовної заяви копії цивільно-правового договору № 1, за яким ОСОБА_1 здійснює обслуговування корпоративного заходу 21.10.2022, 08, 09, 10, 11, 28, 29 та 30 листопада 2022 року на умовах цивільно-правового договору, укладеного із ФОП ОСОБА_3 , та відповдноно, в процесі надання послуг міг знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі біля бару ТОВ «Сі Ту Сі 1», доступ до якого фізично не обмежений.

Також, ФОП ОСОБА_3 повідомила ТОВ «Сі Ту Сі 1» про те, що їй не відомо про факт проведення перевірки, а також про те, що стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155 КУпАП, а саме за проведення начебто розрахункової операції готівкою без застосування реєстраторів розрахункових операцій від імені ТОВ «Сі Ту Сі 1».

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до відповідальності за порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, відповідно до якої, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором, працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

Так, характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Тож, основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові у справі № 460/14056/21 від 02.07.2024.

Отже, ситуація, яка склалася під час фактичної перевірки, а саме факт знаходження у відповідному приміщенні ОСОБА_1 , зокрема біля бару, саме по собі не має наслідком настання відповідальності за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Доказів зворотного відповідачем не встановлено та не надано до суду.

Лише посилання на те, що ОСОБА_1 , у свої поясненнях від 28.11.2022 підтвердив, до займає посаду бармена у ТОВ «Сі Ту Сі 1» з 15.09.2022 та отримує заробітну плату у сумі 6800 грн на місяць, не є достатнім для встановлення дійсних обставин та не може бути покладено в основу для притягнення позивача до відповідальності, без надання в сукупності, доказів на підтвердження висновків акта перевірки.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів фактичної перевірки не було долучено належних доказів на підтвердження порушення роботодавцем вимог ст. 24 КЗпП України.

Втім, матеріали справи не містять доказів того, що між ТОВ «Сі Ту Сі 1» та ОСОБА_1 утворювалися трудові правовідносини, а не з іншими суб`єктами господарювання, які працюють на території, де здійснює свою діяльність позивач.

Також, відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 363/4269/22 - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Так, суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, встановив, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 займає посаду бармена та начебто перебуває у трудових відносинах з ТОВ «СіТуСі1». Одночасно з цим, суд виснував, що матеріали справи не містять жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу того, що ця особа відповідно до своїх посадових, функціональних обов`язків здійснює розрахункові операції. Тобто, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «СіТуСі1», а також факт наявності у функціональних обов`язків щодо здійснення розрахункових операцій з продажу товарів. Доказами підтвердження такого факту могли б бути копії трудових договорів, наказів про призначення на роботу, копії посадових інструкцій бармена, копії повідомлень уповноважених органів податкового контролю про прийняття на роботу працівника тощо. Але зазначені документи у матеріалах справи відсутні.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не містять жодного доказу, на основі якого суд мав би можливість зробити безумовні та категоричні висновки щодо наявності у ОСОБА_1 функціональних обов`язків по здійсненню розрахункових операцій, його перебування у трудових відносинах чи в будь-який інший спосіб встановити наявність у нього ознак спеціального суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У той же час, матеріали справи містять письмові заперечення ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що не перебуває у трудових відносинах з ТОВ «СіТуСі1» та не отримує від них заробітної плати. Отже, письмові заперечення підтверджують висновки суду щодо відсутності у нього ознак спеціального суб`єкта правопорушення. Єдиним доказом, що підтверджує факт наявності функціональних обов`язків щодо здійснення розрахункових операцій, є протокол про адміністративне правопорушення. Але протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Протокол не може бути єдиним, однозначним та беззаперечним доказам у справі про адміністративне правопорушення, особливо у випадку, коли його положення суперечать або спростовуються іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки актом перевірки ДПС не зафіксовано факту порушення законодавства про працю, та містяться лише припущення, інші рішення, визначені у п. 2 Порядку № 509, що можуть бути підставами для накладення штрафу відсутні, суд вважає, що штраф не може бути накладено на ТОВ «Сі Ту Сі 1» без доведення тих фактичних обставин, що стали підставою для складення оскаржуваної постанови.

Наведене підтверджує відсутність підстав для накладення на ТОВ «Сі Ту Сі 1» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, оскільки оскаржувана постанова винесена на підставі підставі припущень, що підтверджується доводами цього позову та доданими до нього документами, з огляду на що, постанова Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ТД/ФС-5 від 19.01.2023 є протиправною та підлягає скасуванню судом, позаяк, суд не може приймати до уваги доводи відповідача про наявність порушення, які не підтверджуються документально, що суд міг їх перевірити та дійти висновку про те, що таке дійсно мало місце за результатами проведення фактичної перевірки з дотриманням принципу «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята контролюючим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), а висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не доведені під час розгляду даного спору, а тому, такі обставини не можуть бути покладені в основу постанови про притягнення до відповідальності, тому оскаржувану постанову належить визнати протиправною та скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ту Сі 1" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ТД/ФС-5 від 19.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ту Сі 1" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн (дві тисяячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.