Рішення № 129725013, 25.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 серпня 2025 року Справа № 280/5216/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 19.12.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести починаючи з 19.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що відповідно до приписів частини 2статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Проте, пенсія позивача не була проіндексована на підставіпостанов Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022 №118, від 24.03.2023 №168, від 24.02.2024 №185 тавід 25.02.2025 №209, чим порушено права та законні інтереси позивача. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

03.07.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що що пенсія позивачу обчислена вже із застосуванням показника середнього заробітку по Україні за 2017-2019 роки7763,17 грн. Відповідач зазначає, що пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства згідно з наявними в пенсійній справі документами. Позивачу були встановлені відповідні підвищення: з 01.07.2021 - в розмірі 100,00 гривень, з 01.03.2022 - в розмірі 135,00 гривень, з 01.03.2023 - в розмірі 100,00 гривень, з 01.03.2024 - в розмірі 100,00 гривень. Відповідач звертав увагу, щоПостанови КМУ від 01.04.2020 №251, від 22.02.2021 №127, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024 , № 209 від 25.02.2025 та Порядок №124 є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому відповідач зобов`язаний був їх застосувати. Тому, відповідач не вчиняв протиправних дій та не порушив право позивача на належне пенсійне, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних.

Ухвалою суду від 25.08.2025 провадження у справі закрито в частині позовних вимог за період з 19.12.2024 по 30.05.2025.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачу з 05.06.2020 призначена пенсія за віком відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для обчислення розміру пенсійної виплати відповідачем врахований показник середньої заробітної плати, з якої сплачені страховані внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

З 01.03.2022, на виконання пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", до пенсії позивача установлена щомісячна доплата у розмірі 135,00 грн.

З 01.03.2023, на виконання пункту 6постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", до пенсії позивача установлена щомісячна доплата у розмірі 100,00 грн.

З 01.03.2024, на виконання пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", пенсія позивача перерахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 7 994,47 грн (7 405,03 грн х 1,0796).

З 01.03.2025 на виконання пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році"пенсія позивача перерахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 8 913,83 грн (7 994,47 грн х 1,115).

Позивач вважаючи, що має право на проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який застосовується при обчисленні її пенсії (за 2017 -2019 роки) на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115, звернулась через представника до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у перерахунку пенсії, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначаєЗакон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення"(надалі - Закон №1282-XII).

Відповідно достатті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зіст. 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення, згідно зістаттею 4 Закону №1282-XII, є факт коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2ст. 9 Закону №1282-XII).

У зв`язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнятоЗакон України №2040-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства", яким частину 5статті 2 Закону №1282-XIIвикладено у новій редакції.

Так, частиною п`ятоюстатті 2 Закону №1282-XIIв редакціїЗакону №2040-ІХвизначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другоїстатті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаєЗакон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(надалі - Закон №1058-IV).

Преамбулою названого Законузакріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону України.

Відповідно до ч. 2ст. 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(надалі - Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно доЗакону №1058-IVта розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 41розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеногозаконом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №124, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З метою забезпечення у 2021 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив, що відповідні перерахунки пенсі мають проводитись з наступних дат та з урахуванням таких розмірів коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:

з 01.03.2021 1,11 згідно з постановою №127;

з 01.03.2022 1,14 згідно з постановою №118;

з 01.03.2023 1,197 згідно із постановою №168;

з 01.03.2024 1, 0796 згідно із постановою №185;

з 01.03.2025 1, 115 згідно із постановою №209.

Відповідно до обставин справи, що розглядається, позивач з 2020 року перебуває на обліку в ГУПФ як отримувач пенсії за віком відповідно доЗакону №1058-IV.

Відповідач у 2021-2023 роках не здійснював індексацію пенсії позивача відповідно до вимогстатті 42 Закону №1058-IV, натомість установив щомісячну доплату до пенсії у розмірі 100,00 грн у 2021, 2023 роках та 135,00 грн у 2022 році. Свою відмову у проведенні індексації пенсії відповідач обґрунтовує тим, що для обчислення пенсії позивача у 2020 році враховано показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який є більшим ніж той, що визначений Порядком №124 (зокрема, у 2021 році - 5426,60 грн, у 2022 році - 6186,32 грн, у 2023 році - 7405,03 грн).

З 01.03.2024 відповідач на виконання пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185здійснив перерахунок (індексацію) пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,0796).

З 01.03.2025 відповідач на виконання пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209здійснив перерахунок (індексацію) пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 8913,83 грн (7994,47 грн х 1,115).

Спірним у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для індексації пенсії позивача у 2021-2025 роках та, у разі їх наявності, визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до ч. 2ст. 42 Закону №1058-IV: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019 - 2025 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.

Згідно з ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно доЗакону №1058-IV, були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена заЗаконом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

За висновком Верховного Суду, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другоїстатті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно достатті 7 Закону №1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отож, як за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч. 2ст. 42 Закону №1058-IVположень п. 5 Порядку №124 є протиправним.

За таких обставин абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другоюстатті 42 Закону №1058-IV, тобто під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положеннямЗакону №1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24, від 30.04.2025 у справі №440/9779/24, від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24.

Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, суд констатує власний висновок про те, що з метою забезпечення у 2021-2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2021 році - 1,11 згідно з постановою №127, у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185, у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209.

Таким чином індексація пенсій у 2021-2025 роках мала проводитись відповідно до постанов №№ 127, 118, 168, 185, 209, Порядку №124 та з урахуванням приписів ч. 2ст. 42 Закону №1058-IVшляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії з послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

З огляду на з`ясовані обставини справи та відповідні їм правовідносини суд дійшов висновку про те, що ГУПФ, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другоїстатті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому у 2021 - 2023 роках щомісячну доплату до пенсії у розмірі: з 01.03.2021 - 100,00 грн, з 01.03.2022 - 135,00 грн, з 01.03.2023 - 100,00 грн замість застосування коефіцієнта збільшення у 2021 році - 1,11, у 2022 році - 1,14, у 2023 році - 1,197 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (7763,17 грн), діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, не відповідає вимогам частини другоїстатті 42 Закону №1058-IVта вищенаведеній позиції Верховного Суду застосування відповідачем під час індексації пенсії позивача з 01.03.2024 показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 7405,03 грн, а з 01.03.2025 - 7994,47 грн.

При цьому суд виходить з того, що за висновком Верховного Суду під час індексацій пенсій у 2021-2025 роках пенсійний орган мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії.

У спірних відносинах пенсія за віком позивачу у 2020 році обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

А тому й індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала проводитись з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, тобто 7763,17 грн, шляхом його послідовного множення на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 без застосування коефіцієнта збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.06.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, коефіцієнту індексації у розмірі: "1,11" відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127; "1,14"відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; "1,197"відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; "1,0796"відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.06.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, коефіцієнту індексації у розмірі "1,115" відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.08.2025.

Суддя А.В. Сіпака