Рішення № 129698676, 22.08.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2025 року м. Рівне№460/10081/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Голуб В.А.,

відповідача: представник Степанець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 31.03.2025 № 544817000705-22.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не погоджується з підставами призначення та проведення перевірки. Зокрема зазначає, що як вбачається з наказу Головного управління ДПС у Рівненській області №495-п від 18.02.2025 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ", підставою для його прийняття вказано підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Будь-яких інших відомостей щодо підстав проведення фактичної перевірки позивача контролюючим органом не зазначено, як не наведено і будь-яких відомостей про наявну та/або отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а лише містить інформацію про мету проведення фіктивної перевірки перевірку дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій. Зі змісту наказу Головного управління ДПС у Рівненській області №495-п від 18.02.2025 вбачається, що він містить лише правову підставу (зазначення норми ПК України), проте не містить відомостей про конкретні фактичні підстави призначення фактичної перевірки позивача. На момент винесення наказу №495-п від 18.02.2025 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 " відповідач не мав у своєму розпорядженні інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка б свідчила про можливі порушення позивачем (як платником податків) законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Зазначене вказує на відсутність підстав для призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки позивача.

Вказує також, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за видачу розрахункового документа, який не містить одного з обов`язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку). Законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням реєстратору розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні №13 змісту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач вважає, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку не перешкоджає можливості підтвердити виконання розрахункової операції та встановити її сутність.

Зі змісту акту (довідки) фактичної перевірки від 20.02.2025 вбачається, що незабезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 221893,80 грн. встановлено відповідачем на підставі аналізу фіскальних чеків із Системи обліку даних РРО. Проте відомості цієї інформаційної системи не містять даних про дату випуску в обіг алкогольних напоїв, а також про те, якими саме акцизними марками вони були марковані: тими, що були введені в обіг з 01 липня 2015 року, чи введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом). Натомість з наявних відомостей даних Системи обліку даних РРО (додаток 1 до акту (довідки) перевірки) вбачається, що позивачем для підакцизних товарів забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменуванням товару, ціни товару та обліку його кількості. За наслідками оцінки вказаних обставин, наявні підстави для висновку, що відповідач не довів того, що продані позивачем у вказаний в акті (довідці) фактичної перевірки період підакцизні товари не могли бути марковані марками старого зразку, в той же час законодавство не містить вимоги при продажу алкогольних напоїв за перевірений період друкувати в таких випадках рядок 9 на фіскальному чеку, тобто цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Законодавство України не зобов`язує позивача зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.

Окрім вказаного додаток 1 до акту (довідки) фактичної перевірки, в якому зазначена інформація щодо фіскальних чеків РРО реалізації алкогольних напоїв без зазначення обов`язкових реквізитів цифрового значення штрихового коду МАП, у розумінні ст.73 КАС України не є належним доказом відображення господарських операцій, на підставі яких можливо встановити наявність/відсутність порушень позивачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», адже дані, на які посилається відповідач, які внесені у базу даних Системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. До акту (довідки) фактичної перевірки відповідачем не додано розрахункових документів, які б підтверджували доводи відповідача про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов`язкових реквізитів коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД.

За наведеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, про що подав відзив. В обґрунтування своєї позиції вказує, що якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. В даній справі інформацією, у зв`язку з якою Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято наказ від 18.02.2025 №495-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 » стала підготовлена управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області доповідна записка від 18.02.2025 №715/17-00-07-05-10, зі змісту якої вбачається, що при здійсненні аналізу, на виконання листа ДПС України від 22.06.2023 №14597/7/99-00-07-04-03-07, щодо ризиків у діяльності фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, які перебувають на податковому обліку, провести фактичну перевірку в магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до даних СОД РРО встановлено, що під час продажу алкогольних напоїв на загальну суму 221893,80 грн., в тому числі порушення вчинене вперше 01.01.2022 на суму 109,00 грн. через РРО з фіскальним номером 3000851078 у фіскальних чеках реалізації, які вказані в Додатку 1 до акту фактичної перевірки, не відображено обов`язковий реквізит розрахункового документу, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі- Закон №265), та про що складено акт фактичної перевірки від 20.02.2025, зареєстрованого 21.02.2025 за №3278/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 (бланк 000128).

Розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Таким чином, за результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 31.03.2025 №5448117000705-22, яким за порушення п.1, 2, ст.3 Закону № 265/95- ВР на підставі п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР застосовано штраф у розмірі 337 515,40 грн., а саме: 109,00 грн. (109,00 грн. х 100%) не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв. Відповідальність передбачена п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за порушення вчинене вперше. 221 784,80 грн. не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв, 3152,80 грн. непроведення розрахункових операцій через РРО.

За наведеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 16.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2025.

Ухвалою від 03.07.2025 допущено участь представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

09.07.2025 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою від 18.07.2025 відкладено підготовче засідання до 30.07.2025.

Протокольною ухвалою від 30.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.08.2025.

В судовому засіданні 13.08.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 22.08.2025.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказав, що податкове повідомлення-рішення оскаржується лише в частині застосування штрафних санкцій за не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв. Щодо іншого виявленого порушення - непроведення розрахункових операцій через РРО, за яке застосований штраф в сумі 3152,80 грн. позивач не заперечує.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець, основний вид діяльності 47.25 «Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах» та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

20.02.2025 працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області у відповідності до Наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.02.2025 №495-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 » та направлень від 18.02.2025 №839/Ж3/17-00-07-05-15 та від 18.02.2025 №840/Ж3/17-00-07-05-15, виданих ГДІ відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проведена фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Підставою для проведення перевірки стала доповідна записка управління податкового аудиту від 18.02.2025 №715/17-00-07-05-10, зокрема, що при здійсненні аналізу, на виконання листа ДПС України від 22.06.2023 №14597/7/99-00-07-04-03-07, щодо ризиків у діяльності фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, які перебувають на податковому обліку, провести фактичну перевірку в магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Метою даної перевірки ФОП ОСОБА_1 визначено: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, - згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Перед початком перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для продавця магазину ОСОБА_4 пред`явлено направлення від 18.02.2025 №839/Ж3/17-00-07-05-15 та від 18.02.2025 №840/Ж3/17-00-07-05-15, виданих ГДІ відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вручено копію наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.02.2025 №495-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ».

З акту фактичної перевірки (пп.2.2.20 п.2.2 розділу 2 акту) вбачається:

1) відповідно до даних СОД РРО встановлено, що під час продажу алкогольних напоїв, через РРО з фіскальним номером 3000851078, на загальну суму 221893,80 грн., у фіскальних чеках реалізації, які вказані в Додатку 1 до акту фактичної перевірки з номером бланка 000128, не відображено такий обов`язковий реквізит таких чеків, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер). Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

2) перевіркою встановлено факт непроведення розрахункових операцій через РРО, а саме: на момент перевірки, станом на 20.02.2025р., 16-31 год., в місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти в сумі 3452,80 грн., які згідно з описом наявних купюр і монет від 20.02.2025р., 16-31 год., були отримані за реалізовані товари та належать ФОП ОСОБА_1 , а сума готівкових коштів, яка зазначена в Х-звіті РРО денному, від 20.02.2025р., 16-31 год., становить 300,00 грн. Таким чином, розрахункові операції на загальну суму 3152,80 грн.(3452,80 грн. 300,00 грн.), були проведені без застосування РРО.

Таким чином в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до даних СОД РРО встановлено, що під час продажу алкогольних напоїв на загальну суму 221 893,80 грн., в тому числі порушення вчинене вперше 01.01.2022 на суму 109,00 грн. через РРО з фіскальним номером 3000851078 у фіскальних чеках реалізації, які вказані в Додатку 1 до акту фактичної перевірки, не відображено обов`язковий реквізит розрахункового документу, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі- Закон №265), та про що складено акт фактичної перевірки від 20.02.2025, зареєстрованого 21.02.2025 за №3278/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 (бланк 000128).

Продавець ОСОБА_4 після ознайомлення з актом перевірки відмовилася від його підписання та отримання одного примірника акта перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про що складено акт відмови від підписання та отримання акту фактичної перевірки від 20.02.2025 №309/Ж6/17-00-07-05-18. Таким чином акт перевірки було направлено для Позивача та вручено 10.03.2025.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 31.03.2025 №5448117000705-22, яким за порушення п.1, 2, ст.3 Закону № 265/95- ВР на підставі п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР застосовано штраф у розмірі 337515,40 грн., а саме: 109,00 грн. (109,00 грн. х 100%) не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв; 224937,60 грн. х 150%=337406,40 грн. не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв; 3152,80 грн. непроведення розрахункових операцій через РРО.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення рішення від 31.03.2025 №5448117000705-22, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 26.05.2025 №14980/6/99-00-06-03-02-06, яким ППР від 31.03.2025 №5448117000705-22 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погодився з ППР від 07.03.2025 №4238/17000705- 22 та оскаржив його до суду. В судовому засіданні представник позивача вказав, що позивач оскаржує ППР в частині застосування штрафних санкцій за не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неналежного виконання вимог нормПодаткового кодексу Українищодо процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, при цьому, правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.

Позивач, у позовній заяві вказує на те, щоу контролюючого органу були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки, а саме зазначає, що при здійсненні призначення перевірки контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначенихпідпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК, чого зроблено не було.

Щодо підстав визначених у наказі про проведення перевірки, суд враховує таке.

Згідно із підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК Українифактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульованийстаттею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявностіхоча б однієї з таких підстав, зокрема:(пункт 80.2.2.)у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт80.2 статті 80 ПК Українивиокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:

«У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українипід час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».

Суд звертає увагу, що у наказі Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.02.2025 року №495-п, підстави для проведення фактичноїперевірки «… на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктом 80.8 статті 80, пунктом 82.3 статті 82 Податкового кодексу України…» (а.с.17 том 1).

Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпунктсаме80.2.2 пункту80.2статті80 ПК України.

Як зазначає відповідач, підставою для проведення перевірки стала доповідна записка управління податкового аудиту від 18.02.2025 №715/17-00-07-05-10, зокрема, що на виконання листа ДПС України від 22.06.2023 №14597/7/99-00-07-04-03-07 щодо ризиків у діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Отже суд вважає, що вказаний лист (доповідна записка) в розумінні підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК Україниє інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.

При цьому, зміст питань, які підлягали перевірці, відображено в наказі дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, - згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що перевірка яка проведена контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимогЗакону № 265/95-ВР, Положення № 13 відповідає предмету, встановленому підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9909/23 (постанова від 26 березня 2024 року).

Враховуючи висновки Верховного Суду та приписи частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить до висновку, що оскільки в наказі вказано, що підставою для призначення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі обіг товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є підпункт80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а у наказі відносно позивача чітко вказано підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, доводи позивача про недотримання контролюючим органом вимогПК України, які пред`являються до наказу про проведення фактичної перевірки, є помилковими.

Щодо встановлених порушень за результатами проведеної фактичної перевірки, суд зазначає таке (тут надається оцінка лише тим порушенням, в частині яких позивач оскаржує ППР).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні штрафні санкції застосовані за порушення вимог пунктів 1, 2статті 3 Закону України №265/95-ВРта на підставі пункту 1статті 17 Закону України № 265/95-ВР.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаютьсяЗаконом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2, 11статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно визначень, наведених устатті 2 Закону № 265/95-ВР:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Пунктом 1статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Як свідчать матеріали справи, у спірному випадку до позивача застосовані штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 221893,80 грн. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах були відсутні реквізити марок акцизного податку (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), то такі документи неможливо визнати розрахунковими. Наведенні обставини не є спірними між сторонами.

Абзацом дев`ятнадцятимстатті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першоюстатті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджененаказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (із змінами, внесеними згідно зНаказами Міністерства фінансів № 288 від 19.02.2018, № 306 від 18.06.2020, № 329 від 08.06.2021).

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК Українимарка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт226.7 статті 226 ПК України).

Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, контролюючий орган дійшов правильного висновку про те, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 221893,80 грн не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов`язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, контролюючим органом кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 2статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Як вказав представник позивача в судовому засіданні, стороною позивача не заперечуються обставини щодо того, що в деяких розрахункових документах не було зазначене цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Відсутні спростування виявленого складу правопорушення, який інкримінується позивачу відповідно до пункту 1статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме як за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (як такий, що фіскальний чек не утримує в собі обов`язкового реквізиту при продажу алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, а також розміру визначеного податковим органом штрафної санкції за таке порушення.

Натомість позивач стверджує, що недолік в оформленні розрахункового документа не свідчить про невидачу такого документа. На вказане зауваження суд вже раніше зазначив, що цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, варто зазначити таке.

Відповідно до пункту61.1 статті 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті62 ПК Українивстановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту72.1 статті 72 ПК Українидля інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених уЗаконі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно визначення термінів наведеного уЗаконі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту74.1 статті 74 ПК Україниподаткова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом41.1.2 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту41.2 статті 41цьогоКодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт74.3 статті 74 ПК України).

Положеннямистатті 83 ПК Українивстановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно достатті 84 цього Кодексута інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначенихПодатковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті42-1розділуII Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 09 вересня 2024 року по справі № 280/6832/23.

При цьому суд наголошує, що усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, повинні були спростовані саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків.

Водночас позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відміною від наявних у позивача електронних розрахункових документах. Більше того, представник позивача визнав, що в інформації з системи СОД РРО в графі, де не зазначено цифрове значення МАП, їх там дійсно не було зазначено.

Щодо зауважень позивача про продаж алькогольних напоїв зі старими МАП, суд зазначає таке.

Наказами Міністерства фінансів України № 306, 329, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 р. за № 624/34907 та 24 червня 2021 р. за № 832/36454 відповідно, вносились зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Так останніми змінами Наказом № 329 було установлено, що:

до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно достатті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цьогонаказу.

В цій справі, фактично спірний перевіряємий період був з 01 січня 2022 року в межах 1095 днів, в якому встановлений факт порушення, видачі позивачем розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які не містять обов`язкових реквізитів, а саме, - цифрового значення штрих коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформацію про серію та номер марки акцизного податку) - був іншим та виходив за межі перехідного періоду встановленого положеннями Наказу до 01 жовтня 2021 року.

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року),у справі № 280/6832/2309 постанова від 09 вересня 2024 року).

При цьомуПодатковим кодексомне встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крімстатті 102 ПК України(не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначенихПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Стосовно застосування до позивача штрафних санкцій від вартості товару, що реалізовувався, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до пунктів109.1,109.2 статті 109 ПК Україниподатковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом113.3пункту 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Як вже зазначалося, до позивача застосовано, крім іншого, штрафні санкції, передбачені пунктом 1статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Тобто, положення профільногоЗакону № 265/95-ВРє спеціальними нормами щодо тлумачення сутності здійснюваних операцій та їх подальшої кваліфікації.

Зокрема,стаття 2 Закону № 265/95-ВР чітко визначає поняття розрахункової операції, розрахункового документу та вбудованого електронного контрольно-касового реєстратора, а також встановлення належного виконання кожного з обов`язків, встановленихстаттею 3 цього Закону.

З огляду на об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта, суб`єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту проведення розрахункової операції (продажу підакцизних товарів без зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку на алкогольні напої) тощо.

За першу з таких операцій потрібно застосовувати штраф як за порушення, вчинене вперше, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі). Наведене слідує із змістустатті 17 Закону № 265/95-ВР.

Отже, кожен встановлений контролюючим органом факт продажу підакцизних товарів з видачею фіскальних касових чеків, в яких відсутній штриховий код марок акцизного податку на алкогольні напої є окремим правопорушенням.

При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є наступність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Наведений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 640/4426/19.

Крім того, висновки щодо застосування норм права, які аналогічні до даної справи, викладені в постанові Верховного Суду №120/11036/23 від 06.02.2025.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті9, статті72, частин першої, другої, п`ятоїстатті77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу нормЗакону України «Про судовий збір»від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 22 серпня 2025 року

Суддя С.М. Дуляницька