Ухвала суду № 129695700, 21.08.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/10394/25

В справі 760/22191/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

21 серпня 2025 року в м. Києві

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №72023110000000001 від 10.05.2023.

ІІ. Мотивувальна частина

12 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2025 у справі №760/926/25 (провадження №11-сс/824/2172/2025) в межах кримінального провадження №72023110000000001 від 10.05.2023, на майно, вилучене 08.01.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: предмети, зовні схожі на купюри доларів США, у сумі 59200 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті).

Заявник зазначає, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023110000000001 від 10.05.2023 за фактом організації незаконного виробництва, розповсюдження, рекламування, пропонування до продажу та продажу контрафактної продукції із незаконним використанням знака для товарів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.12.2024 у справі №760/32023/24 (провадження №1-кс/760/15182/24) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , в домоволодінні, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:009:0083 за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_7 , з метою відшукання: фінансово-господарської документації та бухгалтерської звітності (в тому числі електронному вигляді), відповідно до яких здійснюється продаж контрафактної продукції, договорів щодо поставки контрафактної продукції; кави, упакування для кави, яке містить фірмове найменування торговельної марки "Dallmayr", або інших відомих світових брендів, які містять ознаки підробки та ті, які неможливо ідентифікувати; виробничої лінії, за допомогою якої виготовляється контрафактна продукція та приладдя для обсмажування та сушіння кавових зерен, поліграфічного обладнання.

На виконання зазначеної ухвали слідчого судді 08.01.2025 старшим детективом ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_8 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: предмети, зовні схожі на долари США, у сумі 59200; ключ для криптогаманця Trezor Safe 3; мобільний телефон марки iPhone 12 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; чорнові записи на 6 арк. формату А4; моноблок Lenovo, з розбитим екраном, s/n: NP1F WTXJ.

В подальшому, слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва 11.02.2025 у справі №760/926/25 частково задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна, накладено арешт на майно, вилучене 08.01.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки iPhone 12 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; чорнові записи на 6 арк. формату А4.

Не погоджуючись з даним рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернулась з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2025 (справа №11-сс/824/2172/2025) ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.02.2025 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна - задоволено, накладено арешт на майно, вилучене 08.01.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: предмети, зовні схожі на долари США, у сумі 59200; ключ для криптогаманця Trezor Safe 3; мобільний телефон марки iPhone 12 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; чорнові записи на 6 арк. формату А4; моноблок Lenovo, з розбитим екраном, s/n: NP1F WTXJ.

Обґрунтовуючи прийняте рішення про необхідність накладення арешту на майно, колегією суддів вказано, що постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ Київській області ОСОБА_8 від 09.01.2025 вилучене під час проведення 08.01.2025 обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72023110000000001 від 10.05.2023. При цьому, для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту "достатніх підстав" вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК України).

Заявник вважає, що на теперішній час обставини, які слугували підставою для накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_6 , перестали існувати, з огляду на що такий захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню. Так, з укладеним 04.05.2022 договором позики між ОСОБА_5 (позикодавець) та ОСОБА_6 (позичальник) позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в сумі 2 000 000 (два мільйони) грн на лікування матері останнього - ОСОБА_10 , зі строком повернення до 04.05.2025. Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, за життя ОСОБА_10 отримувала дороговартісне лікування у зв`язку з наявним онкологічним захворюванням. Так, за період з 13.09.2021 по 16.10.2023 ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" на ім`я ОСОБА_10 виписано рахунок на оплату наданих послуг на суму 399 171,00 (триста дев`яносто дев`ять тисяч сто сімдесят одна тисяча) грн. Крім цього, відповідно до реєстру оплат рахунків від 03.01.2024 ТОВ "Медікс-Рей Інтернешнл Груп" ОСОБА_10 виставлено рахунок на суму 553 435,00 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі чотириста тридцять п`ять) грн, 431 303,50 (чотириста тридцять одна тисяча триста три) грн, 1 713 287,50 (один мільйон сімсот тринадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн, що вказує на необхідність її тривалого дороговартісного лікування, а грошові кошти, вилучені у її сина ОСОБА_6 , мали бути повернуті в якості боргу ОСОБА_5 та не мали відношення до можливого вчинення кримінального правопорушення.

На думку Заявника, постанова детектива про визнання речовими доказами вилучених грошових коштів не є належним чином обґрунтованою, має формальний характер та не враховує, що грошові кошти в розумінні цивільного законодавства України є речами, визначеними родовими ознаками, що, за існуючих у кримінальному провадженні обставин, унеможливлює їх віднесення до предметів, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошей, цінностей та інших речей, набутих кримінально протиправним шляхом або отриманих юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Заявник вважає, що вилучені грошові кошти не можуть містити на собі, як фізичні об`єкти, будь-якої інформації, яка може бути використана як доказ під час розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 229 КК України. Відтак, визнання їх речовим доказом у кримінальному провадженні за вказаною статтею Кримінального кодексу України має суперечливу природу. Органом досудового розслідування не надано підтвердження про те, що вилучені грошові кошти мають зв`язок з протиправною діяльністю, зокрема, не надано протоколів огляду, висновків експертиз чи інших документів, які б свідчили про їх використання в незаконному виробництві чи продажу контрафактної продукції. Більше того, слідчий суддя переконаний в тому, що з моменту вилучення і накладення арешту на вказані грошові кошти орган досудового розслідування мав достатньо часу (понад сім місяців) для здійснення необхідних слідчих дій, спрямованих на встановлення такого зв`язку, однак таких дій не проведено або їх результати не надані суду.

Крім того, статтею 173 КПК України зобов`язано слідчого судді дослідити розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Натомість, прокурором чи детективом не зазначено, яку саме мету переслідує подальше збереження арешту на вилучені грошові кошти, окрім формального визнання їх речовими доказами. Досліджені обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що скасування арешту на належне ОСОБА_5 майно жодним чином не може унеможливити досягнення цілей досудового розслідування кримінального провадження. Таким чином, враховуючи, що подальше збереження арешту на майно Заявника з урахуванням перебігу досудового розслідування матиме характер надмірного тягаря, невиправдано обмежуватиме його права і порушуватиме справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, суд вважає можливим скасувати арешт.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 - підтримав клопотання про скасування арешту, наполягаючи на тому, що ніяких розумних причин для збереження арешту на вилучені грошові кошти немає, оскільки фактично вони не мають жодної ознаки речового доказу в кримінальному провадженні №72023110000000001 від 10.05.2023, а їх походження пов`язане з договором позики на лікування, що підтверджується відповідними документами.

Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, зазначила, що в межах кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру за статтями, одна з яких передбачає можливу конфіскацію, а тому для забезпечення конфіскації арешт необхідно зберегти.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2025 (справа №11-сс/824/2172/2025) в межах кримінального провадження №72023110000000001 від 10.05.2023 накладено арешт на речі та предмети, які були виявлені та вилучені 08.01.2025 в ході проведеного обшуку за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Котляревського, буд. 25, зокрема на предмети, зовні схожі на купюри доларів США, у сумі 59200. В якості підстав для накладення арешту колегія суддів зазначила про необхідність забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що грошові кошти, вилучені під час обшуку, самі по собі не містять на собі, як фізичні об`єкти, будь-якої інформації, яка може бути використана як доказ під час розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару). Прокурор не довела доказове значення даних грошових коштів для кримінального провадження з урахуванням тривалості кримінального провадження (з 10.05.2023, тобто понад два роки) та обсягу проведених слідчих дій, спрямованих на встановлення зв`язку грошових коштів з кримінальними правопорушеннями, які розслідуються. Зокрема, суду не надано жодних доказів, таких як висновки експертиз, протоколи допитів чи інші матеріали, які б свідчили про те, що ці кошти були набуті внаслідок незаконного виробництва чи продажу контрафактної продукції, або використовувалися для фінансування такої діяльності. Тривалість провадження свідчить про те, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для проведення необхідних дій, але не вжив заходів для підтвердження доказового значення майна.

При цьому не має значення той факт, що підозра, яка пред`явлена ОСОБА_6 , допускає конфіскацію, оскільки арешт Київським апеляційним судом накладений саме для забезпечення збереження грошових коштів як речових доказів, і мови про забезпечення конфіскації в ухвалі не йдеться. Ухвала апеляційного суду чітко вказує на мету арешту як забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), а не спеціальної конфіскації чи конфіскації як виду покарання (п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). Тому аргументи прокурора про необхідність збереження арешту для забезпечення конфіскації не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не відповідають підставі, на якій арешт був накладений.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 170, 174 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання задовольнити.

Частково скасувати арешт, який був накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2025 у справі №760/926/25 (провадження №11-сс/824/2172/2025) у кримінальному провадженні №72023110000000001 від 10.05.2023, намайно ОСОБА_5 , а саме в частині предметів зовні схожих на купюри доларів США у сумі 59200 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті).

Зобов`язати уповноваженого детектива Територіального управління Бюро економічної безпеки в Київській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023110000000001 від 10.05.2023 повернути ОСОБА_5 вилучені у нього предмети зовні схожі на купюри доларів США у сумі 59200 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті).

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: