Рішення № 129687473, 18.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2025Справа № 910/16588/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat"доАкціонерного товариства "ПроКредит банк" Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповичатретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 простягнення 88 495 євро 72 євроцентівПредставники сторін: від позивача Янчук В.В.від відповідача-1 не з`явивсявід відповідача-2 Свириденко О.Й.від третьої особи ОСОБА_1ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" з вимогами до Акціонерного товариства "ПроКредит банк" та Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про стягнення 88 501 євро 72 євроцентів.

11.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16588/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.11.2021, а також залучено до участі у справі Фізичну особу-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення позову відмовлено.

18.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення позову повернуто її заявнику.

08.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 25.11.2021.

09.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

09.11.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення та клопотання про витребування доказів.

25.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 13.12.2021.

13.12.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позовні вимоги викладено в наступній редакції: "Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "OptiLat" грошові кошти у розмірі 85 918 Євро, що на дату подання позову еквівалентно 2 618 505,7 грн шляхом їхнього солідарного стягнення з Акціонерного товариства "ПроКредит банк" та Фізичної особи - підприємця Свириденка Олександра Йосиповича, а також солідарно стягнути штраф за прострочення грошового зобов`язання у вигляді 3 % від неповернутої суми у розмірі 2 577,72 Євро, що на дату подання позову еквівалентно 78 560,66 грн.

13.12.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про продовження строків підготовчого провадження та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, відповідно до якого позивач просить суд залучити Фізичну особу - підприємця Свириденка Олександра Йосиповича співвідповідачем у справі.

В підготовчому засіданні13.12.2021, судом, на підставі частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та розглядає вимоги позивача в редакції зазначеної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Фізичну особу-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 13.01.2022.

21.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про розгляд справи спочатку попередній розрахунок судових витрат, та заява про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21 в частині залучення співвідповідача з врахуванням вимог частини 2 статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

22.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення щодо заяви про зміну предмету позову.

24.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення щодо заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21 повернуто заявнику.

04.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів.

06.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

06.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову.

10.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про неприйняття доказів до розгляду.

10.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про видачу технічного запису судового засідання та заява про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21.

Підготовче засідання призначене на 13.01.2022 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Н.Плотницької на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 суд постановив заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про роз`яснення ухвали від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21 задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 17.02.2022.

26.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2.

03.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

17.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів, про роз`яснення обставин, які входять в предмет спору та про видачу технічного запису судового засідання.

17.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 17.02.2022 судом оголошено перерву до 17.03.2022.

18.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Підготовче засідання, призначене на 17.03.2022, не відбулося.

06.04.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.04.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.05.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання з проханням повідомити щодо призначення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 27.06.2022.

20.06.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заява про припинення представництва на підставі ордеру, заява про зміну місця перебування та заява про відкладення розгляду справи на час воєнного стану в Україні.

20.06.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.06.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 суд постановив зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання припиненим зобов`язання про повернення грошових коштів у сумі 85 926 євро 00 євроцентів повернути заявнику.

27.06.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли повідомлення про припинення представництва за договором про надання правової допомоги та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 21.07.2022.

07.07.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.07.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

21.07.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 04.08.2022.

02.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на додаткові пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі.

03.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 зупинено провадження у справі № 910/16588/21 до набрання законної сили рішення у справі № 918/486/22, що розглядається Господарським судом Рівненської області, а також зобов`язано учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

05.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача1 надійшли заперечення щодо додаткових пояснень позивача у справі.

10.08.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.08.2022 до Господарського суду міста Києва від Адвокатського об`єднання "Ексвайро" надійшло повідомлення про припинення правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "OptiLat".

05.09.2022 до Господарського суду міста Києва від Адвокатського об`єднання "Ексвайро" надійшло повідомлення.

21.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

21.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.

27.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла повторно заява про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про поновлення провадження у справі.

11.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 поновлено провадження у справі № 910/16588/21, підготовче засідання призначено на 01.07.2024.

14.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

19.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строків на їх подання, закриття провадження у справі.

21.06.2024 Господарський суд міста Києва звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з листом № 01-31.1/22/24 про надання інформації.

24.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні і режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли пояснення у справі.

27.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання.

01.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строків на їх подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 29.07.2024.

03.07.2024 до Господарського суду міста Києва від Млинівського районного суду Рівненської області надійшов лист.

23.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні і режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 12.08.2022.

30.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

12.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справу та заява про вступ у справу як представника.

В підготовчому засіданні 12.08.2024 судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 16.09.2024.

12.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" інформації (відомостей) про користувача електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2, повного вмісту електронної поштової скриньки та лог-файлів щодо електронних поштових скриньок на які, коли і в який час надсилалися (відправлялися) з вказаної електронної поштової скриньки.

13.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання позивача про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення доказів.

02.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 про витребування у Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/16588/21, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 зупинено провадження у справі № 910/16588/21 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

04.09.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" надійшов лист.

Супровідним листом від 06.09.2024 матеріали справи направлено на адресу Північного апеляційного господарського суду

25.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

03.10.2024 матеріали справи№ 910/16588/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 поновлено провадження у справі №910/16588/21, підготовче засідання призначено на 11.11.2024.

23.10.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заява про вступ у справі представника та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

25.10.2025 до Господарського суду міста Києва від Ткаченко О.В. надійшла заява про припинення правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "OptiLat".

05.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про відсутність предмета спору у правовідносинах між позивачем та відповідачем та про застосування процесуальних наслідків такої відсутності.

06.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

06.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

07.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про огляд судом місць збереження даних у телефоні та на веб-сайті в мережі Інтернет.

08.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про неправомірну одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову; про порушення позивачем правил об`єднання позовів; про непідсудність справи Господарському суду м. Києва в частині вимог до відповідача ФОП Свириденка.

11.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заява про припинення представництва на підставі ордеру та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 16.12.2024.

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява з процесуальних питань.

05.12.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява з процесуальних питань.

09.12.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява з процесуальних питань.

11.12.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

12.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

24.12.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення.

01.01.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

02.01.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про виготовлення копій документів, долучених до справи.

Листом від 06.01.2025 суд направив на адресу третьої особи витребувані копії аркушів справи.

Підготовче засідання, призначене на 16.12.2024 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання до 03.02.2025.

21.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

27.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заява про закриття провадження у справі та заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів та клопотання про відкладення засідання на іншу дату.

03.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заява про відкладення судового засідання, заява про зупинення провадження у справі, відповідь на пояснення третьої особи, заперечення проти задоволення клопотання представника позивача про долучення доказів.

03.02.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява щодо отримання копій документів та відповідей.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 17.02.2025.

14.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про зупинення провадження у справі, у зв`язку з хворобою відповідача, що виключає можливість явки до суду.

17.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

17.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

17.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи пояснення свідка та письмових доказів та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 10.03.2025.

26.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заяви.

26.02.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло повідомлення про правопорушення, яке має ознаки кримінального.

05.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

06.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

07.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заяви про остаточне визначення підстав позову та характер спірних правовідносин та про розгляд заявлених відповідачем заяв та клопотань.

10.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання щодо витребування від АТ "ПроКредитБанк" документів та відповідей.

В підготовчому засіданні 10.03.2025 відповідачем-2 підтримано клопотання:

- про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 559/3058/23 Млинівським районним судом Рівненської області за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat", ФОП Свириденка Олександра Йосиповича, Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору оплати юридичних послуг, зобов`язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами, стягнення гонорару, визнання неправомірним переказу грошових коштів, солідарного стягнення суми винагороди та перерахування грошових коштів на банківський рахунок;

- про призначення почеркознавчої експертизи щодо дослідження питання чи виконані підписи від імені ТОВ "Optilat" на різних документах ( договір товариства «OPTILAT» із адвокатом Ілляшенко М.О. від 11 жовтня 2024 року; заява товариства «OPTILAT» про долучення доказів від 31.01.2025 року; договір товариства «OPTILAT» із третьою особою ОСОБА_1 від 28.07.2020 року та додаткова угода до нього від 26.07.2023 року) однієї і тією ж особою чи різними особами ;

- про зупинення провадження у справі, у зв`язку з хворобою відповідача, що виключає можливість явки до суду.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд протокольною ухвалою постановив залишити без задоволення клопотання ФОП Свириденка Олександра Йосиповича про зупинення провадження у справі, оскільки відсутній факт об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/16588/21 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 559/3058/23, визначені статтею 227 ГПК України для зупинення провадження по справі.

Розглянувши клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суд протокольною ухвалою постановив залишити без задоволення вказане клопотання, у зв`язку з тим, що викладені у клопотанні обставини не стосуються предмету доказування у даній справі.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, у зв`язку з хворобою відповідача, що виключає можливість явки до суду суд протокольною ухвалою постановив залишити без задоволення вказане клопотання, оскільки правовий зміст інститут представництва та положення параграфу 2 глави 4 Господарського процесуального кодексу України не обмежено право особи (фізичної чи юридичної) на представництво її інтересів іншою особою та надає можливість її участі в судовому процесі через уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.04.2025.

28.03.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли заява про ознайомлення з матеріалами справи, заява про видачу копії технічного запису судового процесу.

11.04.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заява про непідсудність Господарському суду міста Києва справи з позовними вимогами до ФОП Свириденко.

15.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про протиправну одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову.

16.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заяви з процесуальних питань.

17.04.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли заява про приєднання документів до матеріалів справи та заява про видачу копії технічного запису судового процесу.

В судовому засіданні 17.04.2025, на стадії дослідження доказів та встановлення обставин, судом оголошено перерву до 15.05.2025.

14.05.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява з процесуальних питань.

В судовому засіданні 15.05.2025, на стадії дослідження доказів та встановлення обставин, судом оголошено перерву до 12.06.2025.

02.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

09.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заяви з процесуальних питань.

12.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 12.06.2025, на стадії судових дебатів, судом оголошено перерву до 03.07.2025.

18.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заяви з процесуальних питань.

26.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява з процесуальних питань.

02.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заяви з процесуальних питань.

03.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заява про ухвалення додаткового рішення про повернення судового збору та виступ у судових дебатах.

03.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/16588/21.

03.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/16588/21 передано на автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 заяву (вх. № 8348/25 від 03.07.2025) передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича від 03.07.2025 про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/16588/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 судове засідання призначено на 04.08.2025.

04.08.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли клопотання про відкладення судового засідання та заява з процесуальних питань.

В судовому засіданні 04.08.2025 оголошено перерву до 18.08.2025.

12.08.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява щодо останньої репліки відповідача АТ "ПроКредит Банк" у справі та про проведення судового засідання без участі представника.

15.08.2025 до Господарського суду міста Києва від адвоката Войцехівського О.В. надійшла заява про припинення повноважень.

18.08.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло заключне слово.

18.08.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшов виступ у судових дебатах.

В судове засідання 18.08.2025 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 07.08.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.07.2020, на підставі платіжного доручення від 29.07.2020 № 1369 сформованого Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" згідно інвойсу № 1-07 від 29.07.2020 з банківського рахунку позивача, відкритого у Акціонерному товаристві "Citabele Banka" (Республіка Латвія) з використанням міжнародної платіжної системи SWIFT було здійснено переказ грошових коштів в сумі 85 924,00 Євро на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "ПроКредит Банк" на ім`я Свириденка Олександра Йосиповича.

30.07.2020 Акціонерним товариством "ПроКредит Банк", кошти отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" зараховано на транзитний рахунок № НОМЕР_2 .

31.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "OptiLat" звернулося до Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" з повідомленням про помилкове скерування коштів в розмірі 85 924,00 Євро на рахунок Свириденка Олександра Йосиповича.

03.08.2020 Акціонерним товариством "ПроКредит Банк", кошти отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat", зараховано на рахунок кредитових сум до з`ясування № НОМЕР_3 .

07.08.2020 Акціонерним товариством "ПроКредит Банк", кошти отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat", зараховано на розподільчий рахунок № НОМЕР_4 .

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 07.08.2020 по 07.08.2020, на рахунок Свириденка Олександра Йосиповича були зараховані кошти в розмірі 85 918,00 Євро з призначення платежу: "зг. інвойсу № 1-07 від 29.07.2020р.INVOICE NR 1 07 71A:SHA 71 F:EUR 6,00 Latvia-OPTILAT SIA-SVYRYDENKO OLEKSANDR-30.07.2020".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, при здійсненні платежу на суму 85 924,00 Євро, отримувачем за яким повинен був бути ОСОБА_1 , зазначено неправильні банківські реквізити, внаслідок чого здійснено платіж на рахунок Свириденка Олександра Йосиповича . З огляду на те, що станом на момент прийняття банком рішення про зарахування коштів на рахунок Свириденка Олександра Йосиповича , банк був повідомлений про помилковість переказу, а тому факт надходження коштів на рахунок відповідача-2 знаходиться у прямому взаємозв`язку з винними діями банку, у зв`язку з чим позивач, на підставі частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути солідарно з Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" та Свириденка Олександра Йосиповича на свою користь помилково перераховані грошові кошти в розмірі 85 918,00 Євро. Крім того, у зв`язку з невиконанням зобов`язань з повернення безпідставно отриманих коштів позивачем нараховано штраф у розмірі 3 % від суми зобов`язання у розмірі 2 577,72 Євро.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" посилається на те, що повідомлення про відкликання платежу надійшло від позивача після дати валютування, яку платник самостійно встановив при оформленні платежу, тобто поза межами встановленого строку, що виключає можливість повернення платежу і подальше зарахування грошових коштів за цим платіжним дорученням є правомірним та не свідчить про порушення відповідачем приписів законодавства. Крім того, відповідач-2 зазначає, що на даний час спірні кошти знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я Свириденка Олександра Йосиповича, з огляду на що всі суперечки щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів повинні вирішуватися між позивачем та Свириденком Олександром Йосиповичем.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-2 зазначає, що платіж здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "OptiLat" є платою за надані послуги на підставі договору про надання послуг у сфері права від 24.10.2015, підписаним між Свириденком Олександром Йосиповичем та членом правління ТОВ "OptiLat" Misha Raiser, та фотокопія якого була надана банку.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб`єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначений Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк-кореспондент - банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок; дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, врегульовано відповідним Положенням, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

При цьому суд враховує, що Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 09.07.2020 № 99) затверджено "Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах" (далі - Положення), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за № 910/15601, якою, зокрема встановлено, що

- платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах оформляється, приймається, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті користувачів платіжних послуг, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні;

- банк зобов`язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником, та з урахуванням дати валютування, що визначається банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні";

- платник має право відкликати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах з банку, що його обслуговує, лише в повній сумі і до настання дати валютування шляхом подання листа про відкликання, складеного в довільній формі та підписаного відповідальною(ими) особою(ами) платника, яка(і) вповноважена(і) розпоряджатися рахунком.

Відповідно до пункту 2.1 Положення платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов`язково має містити такі реквізити: код платіжного доручення в іноземній валюті; назву документа - "Платіжне доручення в іноземній валюті" або "Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах"; номер платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (може містити цифри та літери); дату складання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує платника (назви країни і міста); найменування платника, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань/ Єдиному банку даних про платників податків-юридичних осіб/ документі, що свідчить про реєстрацію юридичної особи-нерезидента відповідно до законодавства країни її місцезнаходження; номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, з якого здійснюється переказ коштів або банківських металів; цифровий або літерний код іноземної валюти; суму переказу; суму переказу і назву іноземної валюти; найменування одержувача, його місцезнаходження або проживання та номер рахунку, на який перераховуються кошти; призначення платежу (заповнюється відповідно до вимог пункту 2.2 цієї глави);

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах несе(уть) особа(и), яка(і) підписала(и) цей документ (пункт 2.7 Положення).

Відповідно до пункту 4.1.-4.5. Положення банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов`язково зазначені зокрема для бенефіціарів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - найменування або прізвище та ім`я, номер рахунку бенефіціара і призначення платежу. Банк бенефіціара в разі отримання повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або підприємця, у якому не заповнено графу "Призначення платежу" (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова - інформація, звертається до банку,- що обслуговує платника, та/або до бенефіціара для з`ясування цього реквізиту в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

Банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи або підприємця, або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в банку. Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється банком бенефіціара відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніше дня, наступного за днем отримання банком виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента з урахуванням у ній цього переказу на користь бенефіціара.

Відповідно до пункту 2.3.4 статті 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"унормовано, що ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

Отже, з наведених положень законодавства можна дійти висновку, що платник може відкликати платіжну інструкцію в іноземній валюті до списання коштів з рахунку платника або до настання дати валютування платіжної інструкції (до настання моменту безвідкличності платіжної інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, переказ коштів в сумі 85 924,00 Євро відповідно до інвойсу №1-07 від 29.07.2021 відбувся з банківського рахунку позивача, відкритого у AT "Citadele Banka", з використанням міжнародної платіжної системи SWIFT.

SWIFT (англ. Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, SWIFT, або S.W.I.F.T.) - це міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів, яка містить єдиний стандарт символів та тегів для SWIFT-повідомлень, в яких міститься інформація про деталі платежу.

Одним з обов`язкових полей SWIFT-повідомлення є поле "32А": Дата валютування, код валюти, сума.

30.07.2020 Акціонерне товариство "ПроКредит банк" отримав SWIFT-повідомлення про переказ 85924,00 євро, платник Товариство з обмеженою відповідальністю "OptiLat", одержувач коштів Фізична особа-підприємець Свириденко Олександр Йосипович, яке містить поле "32А", в якому вказана дата валютування 30 липня 2020 року.

Дата валютування платежу вказана у Підтвердженні платежу AT "Citadele banka" від 25.08.2020, в якому в графі "Дата валютування платежу" міститься наступна інформація "Дата валютування платежу 29/07/2020".

В зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "OptiLat" здійснив платіж 29.07.2020 після 14.30, AT "Citadele banka" переказ коштів в сумі 85924,00 євро ( платник ТОВ "OptiLat", одержувач коштів ФОП Свириденко О.Й.) виконав 30.07.2020, відповідно дата валютування в SWIFT - повідомленні була визначена 30.07.2020.

Відповідно до міжнародних правил здійснення платежів дата валютування може відрізнятися від дати документу і не може перевищувати дату документу більше ніж на 10 днів.

В довідці AT "Citadele banka" від 19.03.2021 вказано про те, що платником не було вказано особливу дату (дату валютування) для виконання банком платіжного доручення, що свідчить про те, що в платіжному документі про переказ коштів в сумі 85924,00 євро дата валютування не відрізнялась від дати документу.

Оскільки повідомлення про відкликання платежу надійшло від позивача після дати валютування, яка вказана і в Підтвердженні платежу AT "Citadele banka" від 25.08.2020 і в SWIFT - повідомленні від 30.07.2020, у Акціонерного товариства "ПроКредит банк" не було правових підстав для повернення платежу і подальше зарахування грошових коштів на рахунок Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича є правомірним та не свідчить про порушення Акціонерним товариством "ПроКредит банк" приписів законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірний платіж стався внаслідок помилкових дій представника Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat", а не з вини Акціонерного товариства "ПроКредит банк", що виключає відповідальність останнього.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213 Цивільного кодексу України).

Солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (постанова Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20);

Для кондикційних зобов`язань (глава 83 Цивільного кодексу України) не встановлено випадків виникнення солідарного зобов`язання (постанова Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №161/10117/21).

Ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20).

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження №12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом варто керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц (провадження №61-18064св18).

Отже, суди мають можливість самостійно застосувати до спірних правовідносин ті норми права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, у цьому випадку - застосувати норми глави 82 Цивільного кодексу України "Відшкодування шкоди" та/або глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави".

Спір у справі стосується стягнення безпідставно збережених коштів.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів), від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але надалі відпала.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212- 1214 Цивільного кодексу України).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності речово-правових відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати у набувача таке майно.

Отже, виходячи з предметі та підстав позовних вимог суду необхідно встановити факт отримання та збереження відповідачем відповідних грошових коштів та наявності обов`язку щодо їх повернення.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 915/517/21 відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Щодо тверджень Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича, що платіж здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "OptiLat" на суму 85 924,00 Євро є платою за надані послуги на підставі договору про надання послуг у сфері права від 24.10.2015, підписаним між Свириденком Олександром Йосиповичем та членом правління ТОВ "OptiLat" Misha Raiser, суд зазначає наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Тобто правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Варто відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Нормами статті 641 Цивільного кодексу України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №922/1246/21 зазначив, що нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це.

Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.

Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.

Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Отже, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проєкту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.

Отже, для укладення двостороннього правочину необхідна наявність волевиявлення обох сторін, здійснена в належній формі.

Належність підпису особі є обов`язковою умовою при констатації волевиявлення сторони, тобто визнання договору таким, що відбувся. Натомість відсутність волевиявлення однієї із сторін згідно з наведеними нормами права дає правові підстави вважати, що вказаний правочин є неукладеним.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Постанови від 02.09.2015 № 6-12/161608 Департаменту по виконанню функцій Регістра підприємств Латвійської республіки в комерційний регістр внесено зміни щодо прокура (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat", а саме з 02.09.2015 Андрій Рубцов, персональний код 081078-10422 - прокур з правом відчужувати, закладати, обтяжувати речовим правом нерухому власність, з правом представляти товариство окремо.

Таким чином, судом встановлено, а відповідачем-2 не спростовано, що станом на 24.10.2015 Misha Raiser не мав права на підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" правочинів.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Учасник справи повинен був надати засвідчені власноручним підписом копії письмових доказів, оригінали яких у нього є; подати за наявності копії письмових доказів, яких у нього немає, зазначивши, в якого учасника такі докази можуть бути витребувані судом, або заявити клопотання про витребування таких доказів (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21 (провадження № 14-97цс22)). Для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19).

Отже, учасник справи має обов`язок підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього. Учасник справи може подати доказ в копії, що не засвідчена, якщо у нього відсутній оригінал, але у такому разі необхідно зазначити особу, в якій знаходиться оригінал письмового доказу, та заявити клопотання про витребування доказу з обґрунтуванням неможливості самостійно його надати.

Враховуючи викладене, та з огляду на заперечення позивача щодо факту укладення договору про надання послуг у сфері права від 24.10.2015 з Фізичною особою-підприємцем Свириденком Олександром Йосиповичем та відсутність його оригіналу, суд вважає недоведеними твердження відповідача-2 про укладання та виконання сторонами вказаного договору.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт безпідставності отримання Фізичною особою-підприємцем Свириденком Олександром Йосиповичем коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" у розмірі 85 918,00 Євро згідно інвойсу № 1-07 від 29.07.2020 та на момент прийняття рішення будь - яких доказів повернення позивачу вказаних коштів відповідач-1 суду не представив, як і належних до допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича 85 918,00 Євро.

Вимоги позивача про нарахування та стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 3 % від суми зобов`язання у розмірі 2 577,72 Євро не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено будь-якого обґрунтування, на підставі якого застосовано штраф.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвійська республіка, місто Юрмала, вулиця Лейстеру, 1, реєстраційний номер LV-40003407907) безпідставно набуті кошти в розмірі 85 918 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) Євро.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 19 638 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн 79 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 22.08.2025

Суддя Н.Плотницька