Постанова № 129687, 13.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.06 р. Справа № 33/340

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ

про стягнення 415286грн.34коп.

в адміністративній справі №33/340.

за участю представників:

від позивача: Вдовін М.М. – за дов. від 25.04.2006р.

від відповідача: Казанцева Л.В. – за дов. від 09.08.2006р.

на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні від 21.08.2006р. було оголошено перерву по 13.09.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернулось до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 404669грн.58коп. та нарахованої пені 10616грн.76коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені.

Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 7044осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць становить 282 робочих місць. Фактично на підприємстві працювали 240 інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 42 нестворені робочі місця для інвалідів дорівнює 404669грн.58коп.

На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 07.07.2006р., яка дорівнює 10616грн.76коп

У відзиві №11/232 від 28.07.2006р. відповідач пояснив, що відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 №875-XII (із змінами та доповненнями) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Таким чином, відповідач не зобов'язаний забезпечувати безпосереднє працевлаштування інвалідів. А отже він не може нести відповідальності, що встановлена ст. 20 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні".

Відповідач зазначив, що щомісяця він направляв до центру зайнятості звіти за формою №3-ПН, на підставі яких вказаний орган мав змогу направити інвалідів для працевлаштування до підприємства.

Крім того, згідно зі статтею 20 Закону України “Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні” сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). За результатами господарської діяльності у 2005році підприємство не отримало прибутку, тому відповідач вважає, що також відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 18.07.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/340 та призначено попереднє засідання на 04.08.2006р.

На підставі статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неможливістю продовження розгляду адміністративної справи суддею Дучал Н.М. до розгляду справи був залучений інший суддя. За нормами вищеназваної статті Кодексу судовий розгляд адміністративної справи розпочався спочатку, оскільки було залучено під час судового розгляду нового суддю.

У підготовчому засіданні від 04.08.2006р. представникам сторін повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог, відповідач не визнав заявлені вимоги.

За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 04.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 21.08.2006р.

У судовому засіданні від 21.08.2006р. головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України судом було оголошено перерву до 13.09.2006р.

Під час судового розгляду були досліджені: Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., розрахунок суми позову; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Шахтарського міського центру зайнятості №01-11/1148 від 29.06.2006р.; відзив №11/232 від 28.07.2006р.; звіт про фінансові результати за 2005р.; звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за січень - грудень 2005р.; Статут Державного підприємства „Шахтарськантрацит”.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 7044 особи, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 240 осіб.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ, створених відповідно до вимог вищенаведеної статті становить 282 особи.

Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації

Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.

У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.

З урахуванням цієї формули, розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 9634грн.99коп. Таким чином, сума штрафних санкцій за 42 робочих місця, не зайняті інвалідами дорівнює 404669грн.58коп.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 10616грн.76коп. за період з 15.04.2006р. по 07.07.2006р. з використанням ставки Національного банку України у розмірі 9,5%, чинної до 10.06.2006р.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України –розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов’язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Шахтарського міського центру зайнятості №01-11/1148 від 29.06.2006р. та звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за січень - грудень 2005р., відповідач (у тому числі його структурні підрозділи) не повідомляв державну службу зайнятості та органи соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць та посад на яких може використовуватися праця інвалідів протягом 2005 року.

Відповідачем також не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов’язку встановленого Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р., а саме - визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; включення заходів до колективного договору, та інше.

Норми Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., встановлюючи обов’язковість забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, не роблять виключень з цього правила залежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. (далі –Порядок) суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.

Таким чином, сума пені розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання із використанням облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний конкретний день.

Згідно Постанови Національного банку України №275 від 09.08.2005р. з 10 серпня 2005 року був встановлений розмір облікової ставки на рівні 9,5% річних.

Листом Національного банку України №14-011/1373-6039 від 06.06.2006р. з 10 червня 2006 року розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5% річних.

З урахуванням викладеного, розмір пені за період з 15.04.2006р. по 07.07.2006р., нарахований внаслідок несплати штрафних санкцій в сумі 404669грн.58коп., становить 10004грн.77коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 404669грн.58коп. та нарахованої пені 10004грн.77коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991 року, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, ст. 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 404669грн.58коп. та нарахованої пені 10616грн.76коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ (86211, м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд. 20, ЄДРПОУ 32299510) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська, буд.. 91, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) суму штрафних санкцій у розмірі 404669грн.58коп. та нарахованої пені в сумі 10004грн.77коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованої пені в розмірі 611грн.99коп. відмовити.

У судовому засіданні від 13.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено 15.09.2006р.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 3 примірника:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – до справи