ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.06 р. Справа № 33/341
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:
за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк
до Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ
про стягнення 8793грн.43коп.
в адміністративній справі №33/341.
за участю представників:
від позивача: Вдовін М.М. – за дов. від 25.04.2006р.
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернулось до Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8568грн.63коп. та нарахованої пені 224грн.80коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені.
Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 51особа. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць, розрахований позивачем, становить 2 робочих місця. Фактично на підприємстві працював 1 інвалід.
Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для інваліда дорівнює 8568грн.63коп.
Як зазначає позивач, 10.02.2006р. відповідач перерахував 35362грн, внаслідок цього позивач заявляє до стягнення штрафні санкції у розмірі 2758243грн.90коп. На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 03.07.2006р., яка дорівнює 224грн.80коп.
Ухвалою від 18.07.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/341 та призначено попереднє засідання на 04.08.2006р.
На підставі статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неможливістю продовження розгляду адміністративної справи суддею Дучал Н.М. до розгляду справи був залучений інший суддя. За нормами вищеназваної статті Кодексу судовий розгляд адміністративної справи розпочався спочатку, оскільки було залучено під час судового розгляду нового суддю.
У підготовчому засіданні від 04.08.2006р. представнику позивача було роз’яснено права та обов’язки та повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог.
Представник відповідача в попереднє засідання не з’явився, документи, витребувані судом не надав. Як вбачається зі змісту повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав ухвалу суду 19.07.2006р.
За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 04.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 18.08.2006р.
У судовому засіданні від 18.08.2006р. головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки позивачу, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.
На адресу суду надійшов відзив №6/92 від 16.08.2005р., де відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з урахуванням наступного.
По-перше, обов’язок працевлаштування інвалідів покладено на органи, зазначені в ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Інваліди до Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ службою зайнятості не направлялися.
По-друге, за результатами роботи за 2005р. господарська діяльність Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ була збитковою.
На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд був відкладений на 11.09.2006р. через нез’явлення представника відповідача.
Під час судового розгляду були досліджені: Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., розрахунок суми позову; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Шахтарського міського центру зайнятості №01-11/1148 від 29.06.2006р.; відзив №6/92 від 16.08.2005р.; звіт про фінансові результати на 2005рік.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.
Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 51 особа, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 1 особа.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ, створених відповідно до вимог вищенаведеної статті становить 2 особи.
Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації
Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.
У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.
З урахуванням цієї формули, розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 8568грн.63коп. Таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом дорівнює 8568грн.63коп.
Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Позивачем була нарахована пеня у розмірі 10616грн.76коп. за період з 15.04.2006р. по 03.07.2006р. з використанням ставки Національного банку України у розмірі 9,5%, чинної до 10.06.2006р.
Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України –розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
До числа таких заходів відносяться обов’язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Шахтарського міського центру зайнятості №01-11/1148 від 29.06.2006р., відповідач не повідомляв державну службу зайнятості та органи соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць та посад на яких може використовуватися праця інвалідів протягом 2005 року.
Відповідачем також не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов’язку встановленого Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р., а саме - визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; включення заходів до колективного договору, та інше.
Норми Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., встановлюючи обов’язковість забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, не роблять виключень з цього правила залежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. (далі –Порядок) суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку встановлено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.
Таким чином, сума пені розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання із використанням облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний конкретний день.
Згідно Постанови Національного банку України №275 від 09.08.2005р. з 10 серпня 2005 року був встановлений розмір облікової ставки на рівні 9,5% річних.
Листом Національного банку України №14-011/1373-6039 від 06.06.2006р. з 10 червня 2006 року розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5% річних.
З урахуванням викладеного, розмір пені за період з 15.04.2006р. по 03.07.2006р., нарахований внаслідок несплати штрафних санкцій в сумі 8568грн.63коп, становить 211грн.84коп.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8568грн.63коп. та нарахованої пені 211грн.84коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991 року, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, ст. 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8568грн.63коп та нарахованої пені 224грн.80коп. – задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськвуглезбут” м. Шахтарськ (86200, м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд. 20, ЄДРПОУ 32315610) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська, буд.. 91, МФО 834116, ЄДРПОУ 24164870) суму штрафних санкцій у розмірі 8568грн.63коп. та нарахованої пені в сумі 211грн.84коп.
У задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованої пені в розмірі 12грн.96коп. відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Новікова Р.Г.
Надруковано 3 примірника:
1– позивачу;
1 – відповідачу;
1 – до справи
Судове рішення № 129685, Господарський суд Донецької області було прийнято 11.09.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/341. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: