Ухвала суду № 129678219, 21.08.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7148/25

провадження № 2-з/753/154/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М. розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товарної біржі "Електронні торгові системи", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство юстиції України, Акціонерне товариство «Агропросперіс Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання результатів електронних торгів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М. від 13.06.2025 року по вказаній справі розпочато підготовче провадження, яке не закінчено.

Чергове підготовче судове засідання призначено на 17.09.2025 року на 14 год. 00 хв.

11.08.2025 року позивачкою подано заяву, у якій вона просить суд: 1) виключити ОСОБА_2 з числа відповідачів та залучити його до участі у справі в якості третьої особи; 2) забезпечити позов шляхом накладення арешту на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

У зв`язку з перебуванням судді Осіпенко Л.М. у черговій відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 року, заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Цимбал І.К.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21.08.2025 року у складі судді Цимбал І.К. заяву про забезпечення позову передано в провадження судді Осіпенко Л.М.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2025 року заяву про забезпечення позову передано в провадження судді Осіпенко Л.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є накладення арешту на майно.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Позивачка в обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що предметом спору у даній цивільній справі є визнання недійсними результатів електронних торгів від 24.07.2018 року, в результаті проведення яких ОСОБА_2 придбав у власність вищевказану квартиру на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2018 року. В липні-серпні 2025 року ОСОБА_2 з метою продажу спірного об`єкта нерухомості, розмістив відповідні оголошення про його продаж у мережі Інтернет. З огляду на викладене, у неї наявне обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому існує реальна можливість і небезпека у заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі. Щодо зустрічного забезпечення, зазначає, що немає правових підстав для його застосування, оскільки ОСОБА_2 є третьою особою, а не відповідачем у справі, а у відповідності до ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення має на меті відшкодування саме збитків відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Зелена Н.Ю. у заяві від 12.08.2025 року просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову або у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, застосувати зустрічне забезпечення, посилаючись на те, що позивачка не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою з наступних підстав.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Спір виник з приводу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка була придбана відповідачем ОСОБА_2 на прилюдних торгах.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення до суду із заявою, власником вищевказаної квартири є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується Протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-07-16-000021-b від 24.07.2018 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-18, 59-60 т. 4).

Відповідач ОСОБА_2 виявив намір відчужити квартиру, що підтверджується знімками з екрану (скрін-шоти) (а.с. 61-63 т. 4) та що не заперечувалось відповідачем та його представником у письмових запереченнях (а.с. 67-73, 74-177 т. 4).

Як власник квартири, відповідач має реальну можливість здійснити її відчуження у будь-який спосіб, про що виявив намір, оприлюднивши оголошення про її продаж, що підтверджується доказами.

Зазначена обставина переконливо свідчить про достатньо обґрунтоване припущення, що майно, з приводу якого виник спір, може бути відчужене, що вплине на ефективність захисту або поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду. У зв`язку з цим наявні достатні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, із накладанням заборони на відчуження, без заборони користування та володіння, що, на думку суду, є достатнім та співмірним заходом забезпечення позову у справі. Такий спосіб забезпечення позову цілком відповідатиме суті заявлених вимог та не буде надмірним обмеженням прав відповідача ОСОБА_2 .

Щодо зустрічного забезпечення, суд зауважує наступне.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За вимогами частини 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

За змістом вказаної норми зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів (постанова КЦС ВС від 02.03.2023 року у справі № 643/14180/21).

Заборона відчуження квартири має тимчасовий характер, не обмежує інших прав власника щодо володіння та користування, а тому не матиме негативних наслідків для відповідача. При такому виді забезпечення позову баланс інтересів позивачки та відповідача не буде порушуватись.

Також суд зауважує, що процесуальні норми щодо зустрічного забезпечення позову, виходячи з їх змісту, не є імперативними. Заходи зустрічного забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно із положенням ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Ст. 9. Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Дані правовідносини з огляду дотримання ст. 6 Конвенції зазначені в наступних рішеннях.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін суднового розгляду ефективного суднового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Ческьої Республіки), § 49).

Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його "цивільних прав та обов`язків". Таким чином, у статті 6 § 1 представлено "право на суд", разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36)

Право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (Bellet v. France (Белі проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (Bellet v. France (Белі проти Франції), § 36; Nunes Dias v. Portugal (Нун' єш Діаш проти Португалії) (dec.) стосовно правив, що регламентують сповіщення

Правила, що стосуються предмета суперечки чи застосування цих правив, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (Miragall Escolano v. Spain (Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії); Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic (Звольський та Звольстка проти Чехії), § 51).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії), § 49; Miragall Escolano v. Spain (Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії), § 38; Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE v. Greece (Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE проти Греції), § 20; Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Ческьої Республіки),, § 50; RTBF v. Belgium (RTBF проти Бельгії), §§ 71, 72, 74);

Право на суд включає не лише право звертатися до суду, а також право на вирішення спору судом (Kutic v. Croatia (Кутіч проти Хорватії), § 25 і § 32 стосовно призупинення провадження; Acimovic v. Croatia (Ачімовіч проти Хорватії), § 41; Beneficio Cappella Paolini v. San Marino (Бенефічіо Капела Паоліні проти Сан- Марино), § 29 стосовно відмови у правосудді).

Відмова суду вирішувати фактичні обставини справи, які є значущими у вирішенні спору, може спричинити порушення статті 6 § 1 (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Тера Вонінген Б. В. проти Нідерландів), §§ 53-55).

Аналізуючи все вищевикладене, суд відхиляє доводи представника відповідача про необхідність вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, та зауважує, що не застосування судом заходів зустрічного забезпечення, не порушить баланс сторін та забезпечить справедливість судових процедур у розгляді справи.

Щодо заяви позивачки про виключення ОСОБА_2 з числа відповідачів та залучення його до участі у справі в якості третьої особи, то в зазначеній частині заява відповідно до закону не підлягає негайному розгляду, тому буде розглянута судом у підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст. 149-153, 158, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28396080000, номер відомостей про речове право: 29083501, розмір частки: 1, заборонивши відчуження квартири, без заборони користування та володіння квартирою.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - до закінчення розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_3

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л.М. Осіпенко