Ухвала суду № 129678205, 19.08.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4289/23

провадження № 2-зз/753/52/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Пічкур А.О.,

за участі

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 до суду від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Терещенко Л.В. надійшло клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, у якому вона просила скасувати заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на пенсійному рахунку ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що в межах розгляду справи постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердар М.М. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, у тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 в межах ціни позову 2 316 451,10 грн. Розгляд справи завершено. Єдиним банківським рахунком, який відкритий у ОСОБА_1 є соціальний рахунок для отримання пенсії, який є заблокованим, у зв`язку з чим останній позбавлений права розпоряджатися своїми грошовими коштами, які є єдиним його доходом, у тому числі і сплачувати грошові кошти в рахунок погашення моральної компенсації та витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву, просили задовольнити.

Позивач у справі та її представники, а також представник відповідача у судове засідання не з`явились, судом ухвалено проводити розгляд заяви без їх участі

Заслухавши заявника, дослідивши заяву, додані до неї документи, частково вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В провадженні Дарницького районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Рішенням суду від 26.01.2024 та додатковим рішенням суду від 15.02.2024, які залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.04.2024 та Постаново Верховного Суду від 02.04.2025, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

В межах розгляду справи Постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2023 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, у тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 в межах ціни позову 2 316 451,10 грн.

На виконання вказаної постанови видано виконавчий лист № 753/4289/23 від 18.12.2023, 29.12.2023 постановою ПВ ВО м. Києва Бердара М.М. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

У відповідності до п. 6 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заявник як на підставу скасування заходів забезпечення позову посилається на те, що на пенсійний рахунок ОСОБА_1 накладено арешт, що позбавляє його можливості розпоряджатись своїм єдиним джерелом доходу - пенсією, у тому числі і виконувати рішення суду.

Водночас, надана заявником довідка з АТ КБ «Приватбанк» - виписка по рахунку за період з 01.12.2023 по 28.05.2024 підтверджує лише щомісячне надходження на рахунок ОСОБА_1 пенсії, у той же час інформації про те, що вказаний рахунок заявника є пенсійним, що він є єдиним рахунком заявника та що вказані надходження є єдиним джерелом доходу, надана виписка не містить.

Крім того, виписка видана 28.05.2024, тобто більше ніж за рік до дати звернення із заявою про скасування заходів забезпечення позову, що унеможливлює з`ясування актуальної інформації про стан рахунку заявника станом на час розгляду заяви.

Жодних інших доказів на підтвердження необхідності скасування заходів забезпечення позову заявником не надано.

Крім того, заявником не наведено обставин, з підтвердженням належними засобами доказування, які б давали підстави вважати, що потреба в заході забезпечення або в забезпеченні позову взагалі відпала, як і вжиті заявником заходи для виконання рішення суду. Загалом, вказані заявником обставини не є підставами для скасування заходів забезпечення позову згідно ст. 158 ЦПК України.

Слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Безпідставне скасування заходів забезпечення позову, застосованих Постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2023, нівелює саму суть інститут забезпечення позову, який полягає у вжитті судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, клопотання заявника про скасування заходів забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення за необґрунтованістю.

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 21.08.2025.