Рішення № 129671577, 21.08.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2025 р. справа № 300/603/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 12.07.2024 та зобов`язання до вчинення дій, -

Стислий виклад позиції сторін. Процесуальні дії та рішення суду.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач 1, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач 2, ГУ ПФ України в Рівненській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з 04.07.2024 та зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982: з 20.07.1979 по 30.01.1980 робочим цегельного заводу; з 30.01.1980 по 10.05.1980 підмінним водієм радгоспу Косівський (запис 1, 2, 3); з 12.05.1980 по 03.05.1982 служба в рядах радянської армії (запис 4); з 09.06.1982 по 08.06.1991 водієм радгоспу Косівський (запис 5); з 09.06.1991 по 23.02.1996 член колгоспу Спаський (запис 8); з 24.02.1996 по 21.02.2000 член спілки селян Спаська (запис 10, 11); з 22.02.2000 по 15.10.2003 член ТзОВ Зоря (запис 12, 13).

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 04.07.2024 звернулася до сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, за результатом розгляду якої ГУ ПФ України в Рівненській області прийняло рішення від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Представник позивача вважає зазначену відмову в призначенні пенсії за віком протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу трудову книжку, яка підтверджує необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком. Представник позивача вказав на те, що відповідач 2 протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно записів трудової книжки з 20.07.1979 по 30.01.1980, з 30.01.1980 по 10.05.1980, з 12.05.1980 по 03.05.1982, з 09.06.1982 по 08.06.1991, оскільки дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом; період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.2000, оскільки в архівній довідці запис про прізвище, ім`я та по батькові не відповідає паспортним даним, а в книгах про заробітну плату за 1995-2000 роки відсутнє прізвище позивача; період з 01.01.2001 по 15.10.2003, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків. Позивач зазначив, що працівник не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, а також за сплату страхових внесків. Таким чином, неналежний порядок ведення та заповнення документації, несплата страхових внесків з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком на загальних підставах.

Ухвалою від 03.02.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0802-8/8578 від 13.02.2025 на позовну заяву. Так, представник відповідача 1 зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2024 ГУ ПФ України в Рівненській області прийняло рішення від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, відповідно до наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом; періоди роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.2000 відповідно до архівної довідки Коломийської райдержадмністарції вд 24.05.2024 № 04-01/К-96, оскільки за 1994 рік значиться ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу, імені та по батькові даним паспорта. За 1995-2000 роки прізвище ОСОБА_1 в книгах по заробітній платі не виявлено; період роботи з 01.01.2001 по 15.10.2003 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки в системі персоніфікованого обліку відстні відсутні відомості про роботу за вказаний період. Представник відповідача 1 просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 35-43).

ГУ ПФ України в Івано-Франківській області до відзиву № 0900-0802-8/8578 від 13.02.2025 на позовну заяву долучило копії документів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 44-70).

21.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Рівненській області від 21.02.2025 на позовну заяву. Так, представник відповідача 2 зазначив, що за результатами розгляду заяви від 04.07.2024 ГУ ПФ України в Рівненській області прийняло рішення від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом. Таким чином, трудова книжка НОМЕР_1 заповнена з порушенням вимог законодавства, а тому вона не може бути належним документом, що підтверджує трудовий стаж позивача. Чинним законодавством України передбачено можливість підтвердження трудового стажу у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці. Проте, жодних допустимих доказів, передбачених п. 3 Порядку № 637 позивачем до Головного управління не було надано. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994, та з 01.01.1995 по 31.12.2000 відповідно до архівної довідки Коломийської райдержадміністрації від 24.05.2024 № 04-01/К-96, оскільки за 1994 рік значиться ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу, імені та по батькові даним паспорта. За 1995-2000 роки прізвище ОСОБА_1 в книгах по заробітній платі не виявлено. Відповідно до п. 26 Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2001 по 15.10.2003 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про роботу за вказаний період. Представник відповідача 2 просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 74-77).

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 04.07.2024 через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 44-46). До вказаної заяви від 04.07.2024 були долучені копії: паспорта громадянина України (а.с. 50-53); довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 54); витяг з Реєстру територіальної громади від 02.07.2024 (а.с. 55); довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.07.2024 № 203 (а.с. 56); трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982 (а.с. 57-61); листа Архівного відділу Коломийської райдержадміністарції від 24.05.2024 № 09.05.2024 (а.с. 62); архівної довідки Коломийської райдержадміністрації від 24.05.2024 № 04-01/К-96 (а.с. 63); витяги з наказів, наданих Архівним відділом Коломийської райдержадміністарції від 24.05.2024 (а.с. 64-67); відомості з реєстру страхувальників від 01.07.2024 (а.с. 68); довідки від 04.07.2024 про відсутність індивідуальних відомостей про особу (а.с. 69).

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2024 ГУ ПФ України в Рівненській області прийняло рішення від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову в призначенні пенсії за віком. Вказане рішення від 12.07.2024 № 092950016920 мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 02 роки 04 місяці при необхідних 29 років. До страхоовго стажу не зараховано періоди роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом; періоди роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.2000 відповідно до архівної довідки Коломийської райдержадміністрації від 24.05.2024 № 04-01/К-96, оскільки за 1994 рік значиться ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу, імені та по батькові даним паспорта. За 1995-2000 роки прізвище ОСОБА_1 в книгах по заробітній платі не виявлено; період роботи з 01.01.2001 по 15.10.2003 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відсутні відомості про роботу за вказаний період (а.с. 9).

Листом № 0900-0211-8/39897 від 17.07.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області направило ОСОБА_1 рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову в призначенні пенсії за віком (а.с. 8).

Вважаючи протиправним рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з 04.07.2024 та зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982: з 20.07.1979 по 30.01.1980 робочим цегельного заводу; з 30.01.1980 по 10.05.1980 підмінним водієм радгоспу Косівський (запис 1, 2, 3); з 12.05.1980 по 03.05.1982 служба в рядах радянської армії (запис 4); з 09.06.1982 по 08.06.1991 водієм радгоспу Косівський (запис 5); з 09.06.1991 по 23.02.1996 член колгоспу Спаський (запис 8); з 24.02.1996 по 21.02.2000 член спілки селян Спаська (запис 10, 11); з 22.02.2000 по 15.10.2003 член ТзОВ Зоря (запис 12, 13).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Пунктом 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 23.01.2014 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21), а тому на час звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком від 04.07.2024 в позивач досягнув пенсійного віку 60 років.

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2024 про призначення пенсії за віком, страховий стаж позивача становить 02 роки 04 місяці, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 49).

Згідно рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом; періоди роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.2000 відповідно до архівної довідки Коломийської райдержадмністарції від 24.05.2024 № 04-01/К-96, оскільки за 1994 рік значиться ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу, імені та по батькові даним паспорта. За 1995-2000 роки прізвище ОСОБА_1 в книгах по заробітній платі не виявлено; період роботи з 01.01.2001 по 15.10.2003 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про роботу за вказаний період (а.с. 9).

Згідно з статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 20.07.1979 прйнятий в Совхоз «Косовский» на посаду робочого цегельного заводу; з 30.01.1980 переведений на посаду підмінного водія; з 10.05.1980 звільнений у зв`язку з призовом до армії; з 12.05.1980 по 03.051982 служба в Радянській армії; з 09.06.1982 прийнятий в Совхоз «Косовский» на посаду водія; з 30.03.1992 переведений на посаду робочого цегельного заводу; з 09.06.1991 Радгосп «Косівський» перетворено в колгосп «Спаський»; з 09.06.1991 позивача переведено в члени колгоспу; з 06.04.1995 Колгосп «Спаський» реорганізовано в спілку селян «Спаська»; з 24.02.1996 позивача переведено в спілку селян «Спаська»; з 22.02.2000 спілка селян «Спаська» реорганізована в ТзОВ «Зоря»; з 22.02.2000 позивач переведений в члени ТзОВ «Зоря»; з 15.10.2003 звільнений з роботи за власним бажанням (а.с. 57-61).

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Також, відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

З огляду на зміст вищевказаних положень, які були чинні на час виникнення спірних правовідносин, передбачено дві форми роботи особи в колгоспі: шляхом прийняття в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводився загальними зборами колгоспників за поданням правління; за трудовими договорами фахівців та інших працівників, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (тобто без членства в колгоспі).

Таким чином, трудова книжка колгоспника заводилася лише щодо членів колгоспів та була основним документом про трудову діяльність таких осіб. Також вимоги про встановлення в колгоспі мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму стосувались лише членів колгоспу і такі відомості підлягали внесенню до трудових книжок колгоспників.

В спірному випадку згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач до 09.06.1991 працював на посадах робочого цегельного заводу та водія, а з 09.06.1991 позивача зараховано в члени колгоспу.

Щодо періодів з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991, які не зараховані до страхового стажу згідно рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920, оскільки дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом, то суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що дата заповнення трудової книжки дописана іншим чорнилом не відповідає Інструкції та слугувала підставою для не зарахування до стажу позивача періодів роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991, є безпідставним, оскільки посадові особи пенсійного органу не є фахівцями в галузі почеркознавчих досліджень та не можуть кваліфіковано встановлювати тотожність чи ідентичність почерків, способу вчинення записів та предметів, якими ці записи нанесені. Клопотань про призначення відповідної експертизи відповідачем не заявлялося.

При цьому суд звертає увагу на те, що дата та відомості про прийом на роботу, переведення на інші посади та звільнення в періоди з 20.07.1979 по 10.05.1980 та з 09.06.1982 по 08.06.1991 записані акуратно, вказані записи є чітким та зрозумілим, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1982.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 15.07.2020 в справі № 127/13762/17.

Щодо періодів роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.2000, то відповідач 2 не зарахував до страхового стажу, оскільки відповідно до архівної довідки Коломийської райдержадмністарції від 24.05.2024 № 04-01/К-96 за 1994 рік значиться ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу, імені та по батькові даним паспорта, за 1995-2000 роки прізвище ОСОБА_1 в книгах по заробітній платі не виявлено.

Суд звертає увагу на те, що згідно архівної довідки Коломийської райдержадмністарції від 24.05.2024 № 04-01/К-96 в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу «Спаський» за 1991-1992 роки значиться прізвище ОСОБА_1 , за 1993-1994 роки ОСОБА_1 (так у документі). Дні значаться з червня 1991 року по квітень 1992 року, з січня 1994 року по травень 1994 року. Додатково повідомлено, що переглянувши книги нарахування заробітної плати за 1995-2000 роки прізвище ОСОБА_1 не виявлено (а.с. 63).

Щодо доводів пенсійного органу про те, що « ОСОБА_1 » не відповідає прізвищу, імені та по батькові даним паспорта « ОСОБА_1 », то такі доводи свідчать про надмірний формалізм пенсійного органу, оскільки прізвище та власне ім`я позивача співпадає з його паспортними даними, а зазначення першої літери по батькові ОСОБА_2 » є скороченим ініціалом від « ОСОБА_3 », що дає змогу встановити, що мова йде саме про позивача, за відсутності даних щодо інших осіб з таким прізвищем, іменем та по батькові.

Окрім цього, до заяви від 04.07.2024 про призначення пенсії, ОСОБА_1 долучив надані Архівним відділом Коломийської райдержадміністарції від 24.05.2024 витяги з наказів: про прийняття ОСОБА_1 на посаду робочого цегельного заводу з 20.07.1979; про прийняття з 09.05.1982 ОСОБА_1 на посаду підмінного водія (а.с. 64-67).

До позовної заяви позивач долучив копію архівної довідки Архівного відділу Коломийської райдержадміністрації від 24.05.2024 № 04-01/К-97, згідно якої в книгах обліку розрахунків по оплаті праці радгоспу «Косівський», колгоспу «Спаський» за 1987-1988 роки значиться прізвище ОСОБА_1 (так у документі), за 1989-1992 роки ОСОБА_1 , та зазначено розмір щомісячної заробітної плати за період з січня 1987 року по квітень 1992 року (а.с. 11).

Також позивач долучив: довідку ТзОВ «Зоря»: від 17.10.2003 № 153 про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди: липень-серпень 1979 року; січень-травень 1980 року; червень 1982 року грудень 1985 року (а.с. 15); довідку ТзОВ «Зоря»: від 17.10.2003 № 153 про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди: з січня 1986 року по грудень 1989 року (а.с. 16); довідку ТзОВ «Зоря»: від 17.10.2003 № 153 про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди: з червня 1991 року по листопад 1992 року, за січень-лютий 1994 року (а.с. 17); довідку ТзОВ «Зоря»: від 17.10.2003 № 153 про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди: з січня 1990 року по червень 1991 року (а.с. 18); архівний витяг від 24.05.2024 № 04-01/К-99 із протоколу № 1 звітно-виробних загальних зборів колгоспників колгоспу «Косівський» від 09.06.1991 про перетворення радгоспу у колгосп (а.с. 12); архівний витяг від 24.05.2024 № 04-01/К-100 із розпорядження № 135 Коломийської райдержадміністарції «Про перереєстрацію колгоспу «Спаський» у спілку селян «Спаська» від 28.03.1996 (а.с. 13).

Відповідно до розписки-повідомлення про перелік прийнятих від ОСОБА_1 документів разом із заявою від 04.07.2024 про призначення пенсії, позивач вищевказані документи не долучав до заяви від 04.07.2024 про призначення пенсії (а.с. 44-46).

Водночас, враховуючи вищевказаний висновок суду про те, що для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980, з 09.06.1982 по 08.06.1991, з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.2000 достатньо лише записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.06.1982, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи ОСОБА_1 оскільки згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, беруться до уваги лише у тих випадках, коли взагалі відсутня трудова книжка, або коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи, або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Також суд звертає увагу на те, що пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок Про трудові книжки робітників і службовців від 06.09.1973 № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічні положення містяться в пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 № 301, згідно якого відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В спірному випадку трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 15.06.1982 оформлена відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, оскільки містить інформацію стосовно вищевказаних періодів роботи позивача, а саме: дати прийняття на роботу, посада; найменування підприємства, де працював позивач, а також зазначено на підставі якого наказу позивач звільнений з роботи, містить відтиск печатки підприємства та підпис директора.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що заперечення відповідача щодо наданої позивачем трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 19.12.2019 у справі № 307/541/17.

Суд переконаний, з огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення такої трудової книжки. Зрештою, в разі виникнення у відповідача будь-яких сумнівів щодо певного періоду роботи позивача, пенсійний орган міг витребувати первинні документи за цей період, однак цього не зробив.

Що стосується періоду роботи з 01.01.2001 по 15.10.2003, то такий період незарахований до страхового стажу позивача, оскільки в системі персоніфікованого обліку відстні відсутні відомості про роботу за вказаний період.

Відповідно до статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно з статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною другої статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Отже, посадові особи таких страхувальників, відповідальні за сплату страхованих внесків, в разі їх несплати, несуть передбачену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, а пенсійний орган застосовує до страхувальників фінансові санкції та здійснює заходи щодо стягнення такої заборгованості зі сплати страхових внесків.

Тобто щодо періодів трудової діяльності після 1 липня 2000, то Верховний Суд при застосуванні норм Закону Про пенсійне забезпечення (статті 56), Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (статті 20, 24, 40, 106) виснував, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Невиконання підприємством-страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавляти соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. Протилежний підхід є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, ОСОБА_1 не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

(Постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а, від 17 листопада 2021 року у справі № 242/5635/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17).

Суд звертає увагу на те, що частина періодів роботи ОСОБА_1 зі спірних періодів зарахована пенсійним органом до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком стажу.

Так, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано такі періоди: з 12.05.1980 по 03.05.1982 військова служба; з 01.06.1991 по 31.12.1991 робота в колгоспі; з 01.01.1992 по 30.04.1991 робота в колгоспі (а.с. 49).

Водночас, позивач просить суд зобов`язати пенсійний орган зарахувати до страхового стажу такі періоди роботи: з 20.07.1979 по 30.01.1980, з 30.01.1980 по 10.05.1980, з 12.05.1980 по 03.05.1982; з 09.06.1982 по 08.06.1991, з 09.06.1991 по 23.02.1996; з 24.02.1996 по 21.02.2000, з 22.02.2000 по 15.10.2003.

З метою уникнення подвійного зарахуванню до страхового стажу одних і тих же періодів роботи, до страхового стажу підлягають зарахуванню лише ті періоди, які незараховані пенсійним органом згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , а саме: з 20.07.1979 по 10.05.1980, з 09.06.1982 по 31.05.1991, з 01.05.1992 по 15.10.2003.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки таке рішення прийнято безпідставно, необґрунтовано та непропорційно. Отже, рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком належить скасувати як протиправне.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії особі за її заявою.

В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що відповідач 2 необґрунтовано та без відповідної підстави прийняв рішення від 12.07.2024 № 092950016920, наслідком чого є його скасування.

Водночас, суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що саме Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).

Заяву про призначення пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась ГУ ПФ України в Рівненській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , орган пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на призначення пенсії за віком, в розумінні Порядок № 22-1, є ГУ ПФ України в Рівненській області.

Отже, саме ГУ ПФ України в Рівненській області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності. Оскільки вказаний відповідач неналежно розглянув заяву позивача про призначення пенсії, то саме він повинен вчинити дії зобов`язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФ України в Рівненській області повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980, з 09.06.1982 по 31.05.1991, з 01.05.1992 по 15.10.2003, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні позову до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області відмовити.

Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 05.09.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 605,60 грн. (а.с. 28).

З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 12.07.2024 № 092950016920 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, Рівненська область, 33028) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) від 04.07.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1979 по 10.05.1980, з 09.06.1982 по 31.05.1991, з 01.05.1992 по 15.10.2003, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відмовити в задоволенні решти позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Відмовити в позові до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, Рівненська область, 33028) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, Рівненська область, 33028.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.