Рішення № 129653836, 14.08.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року місто Чернігів

Справа №751/6350/25

Номер провадження2-а/751/158/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Стрижак В.П.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Департамент патрульної поліції

представник відповідача Люблінський Руслан Миколайович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПП про скасування постанови серії ЕНА №5244609 від 17.07.2025, винесеної поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Чернігівській області ДПП Полосьмаком Б.О. відносно нього за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі (а.с.1-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за те, що начебто він у м. Чернігові по вул. Шевченка,74 не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зупинка автомобіля здійснена без наявності законних підстав згідно ст.. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а отже всі подальші дії та рішення інспектора також протиправні. В його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки на місці зупинки він пред`являв інспектору всі передбачені законом документи, зокрема посвідчення водія; справу про адміністративне правопорушення розглянуто за територіальним місцем, в якому відповідно до закону розгляд справи не може проводитися, а тому такий розгляд не тягне за собою жодних правових наслідків.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 22.07.2025 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.18-27), згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зазначає, що 17.06.2025 в м. Чернігів, екіпаж патрульної поліції під час патрулювання вул. Шевченка виявив транспортний засіб Toyota Camry з індивідуальним номерним знаком, інформація про який відсутня в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції», що в свою чергу свідчило про можливе порушення водієм чинних нормативно-правових актів. У зв`язку з необхідністю перевірки правомірності використання водієм індивідуального номерного знаку, поліцейським було зупинено вищевказаний транспортний засіб на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після зупинки транспортного засобу, позивачу повідомлено про причину зупинки та неодноразово заявлено законну вимогу надати для перевірки документи, передбачені законодавством. Позивачем було продемонстровано фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, правомірність використання індивідуального номерного знаку підтвердилась. Неодноразову вимогу про надання посвідчення водія позивач проігнорував, аргументуючи тим, що він не погоджується з причиною його зупинки. Прямий обов`язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського надати документи, передбачені п. 2.1 ПДР закріплені в ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». У зв`язку з ігноруванням позивачем законної вимоги поліцейського про надання документів, передбачених п. 2.1 ПДР, позивач своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та як наслідок, у результаті розгляду справи, відносно ОСОБА_1 було винесено оскаржувану постанову. Наявними відеозаписами в повній мірі спростовуються доводи позивача про надання ним посвідчення водія. Крім того, під час спілкування поліцейських з водієм, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Водія було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознакалкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому розгляд справи та винесення постанови було здійснено за адресою Івана Мазепи, 3. Винесення постанови за вищевказаною адресою ніяким чином не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зауважують, що навіть у разі підтвердження факту порушення відповідачем окремих процедурних питань при здійсненні розгляду адміністративної справи, які не були дотримані відповідачем у повному обсязі під час прийняття оскаржуваного рішення, це не може потягнути за собою безумовне його скасування у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконних рішень. Отже,поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Полосьмак Б.В. під час розгляду справи та винесення постанови серії ЕНА № 5244609 від 17.07.2025 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст.. 283 КУпАП.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.35-36), у якій він заперечив проти доводів, викладених у відзиві та просив задовольнити позов з підстав, викладених у ньому. Вказав, що автомобіль зупинено безпідставно, як і вимога про пред`явлення документів. Працівниками поліції свідомо не надано до відзиву повний, безперервний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, а долучено лише фрагменти, які не відображають послідовний розвиток подій. За таких обставин, відеозапис не може бути належним доказом у справі. Також оскаржувана постанова винесена не за місцем вчинення правопорушення, чим порушено вимоги ст.258 КУпАП та п.4 Інструкції №1395.

Втім відповідно частини 1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Полосьмаком Б.О.17.07.2025 складено постанову серії ЕНА №5244609про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн (а.с.6,29).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 17.07.2025 об 11 год 03 хв ум. Чернігів по вул. Шевченка, 74, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, н.з. НОМЕР_1 , не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний: на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Відповідно пункт 2.4 а ПДРна вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП відповідальність керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавствомтягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).

З дослідженого відеозапису, доданого до відзиву відповідачем, вбачається, що автомобіль марки ToyotaCamry, з індивідуальним номерним знаком НОМЕР_2 , рухався під керуванням позивача ОСОБА_1 та був зупинений працівниками поліції, причина зупинки номер не читається по базі даних. Позивачем було надано для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що працівником поліції була підтверджена правомірність його використання. Надалі працівник поліції попросив пред`явити посвідчення водія, на що позивач відмовився, оскільки причин для зупинки його транспортного засобу, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівником поліції не зазначено. Потім поліцейський повідомив, що його номери не відповідають ДСТУ 3649. Тоді інший працівник поліції побачив на задньому бампері автомобіля пошкодження лакофарбового покриття і зазначив причину зупинки, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Пізніше, працівник поліції виявив у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду, де було встановлено, що він тверезий (а.с.32).

Суд не приймає до уваги доводи позивача про незаконну зупинку транспортного засобу, оскільки підставою зупинки була перевірка правомірності використання індивідуального номерного знаку транспортного засобу.

У свою чергу, відповідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З матеріалів справи та переглянутого відеозапису вбачається, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке пред`являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред`явлення документів.

Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР, суд дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення посвідчення водія, а позивач, в свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу(посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а тому постанову серії ЕНА № 5244609 від 17.07.2025 слід скасувати, провадження у справі закрити.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн (а.с.5).

Враховуючи, що судове рішення ухвалено на його користь, тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134. 139, 246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5244609 від 17.07.2025, винесену поліцейським2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області капралом поліції Полосьмак Богданом Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14 серпня 2025 року.

Позивач ОСОБА_1 (місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Відповідач Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 4010864)

Суддя Н. В. Маслюк