Ухвала суду № 129638013, 20.08.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7508/25

Номер провадження 2/404/2625/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Браверман В.О. до ДП «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, про витребування майна із чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Браверман В.О. до ДП «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, про витребування майна із чужого незаконного володіння. Просив суд витребувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2448589735101.

Зазначав, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 листопада 2020 року по справі 404/8340/18 задоволено позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно рішення: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла за кредитним договором № 014-09.5-72291 від 03 квітня 2007 року у сумі 24 380 доларів США 88 центів звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру, загальною площею: 23,66 кв.м., житловою 11,40 кв.м., яка знаходиться з адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу заставного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

15 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. відносно ОСОБА_1 , як боржника, було відкрите виконавче провадження № ВП64525255 на виконання рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 листопада 2020 року по справі 404/8340/18.

Позивачу не було відомо про виконавче провадження ВП64525255. Постанову про відкриття провадження та інших постанов, повідомлень позивач не отримував, таким чином не був проінформованим про відкриття виконавчого провадження та вжиті виконавчі дії, у тому числі щодо продажу квартири. Вважає, що були порушення проведення опису квартири, відбувся продаж квартири за заниженою вартістю, порушено порядок реалізації арештованого майна у частині остаточного розрахунку переможця.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступних висновків.

Предметом даного позову є вимога про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2448589735101.

Згідно наявних процесуальних документів у Єдиному державному реєстрі судових рішень та системі Д-3, судом установлено, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боруш Андрій Олександрович звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександра Олександрович, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу їх проведення, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності.

Просив: визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 (лот № 488099), проведені Державним підприємством «Сетам» 18 серпня 2021 року і оформлені протоколом від 18 серпня 2021 року № 550654; визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 30 серпня 2021 року, складений приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком О.О.; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 06 вересня 2021 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною Іриною Анатоліївною і зареєстроване у реєстрі за № 896, яке посвідчує право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 43813040 від 06 вересня 2021 року) на квартиру АДРЕСА_3 за проведену на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 06 вересня 2021 року; стягнути з Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька О.О. та ОСОБА_2 судові витрати у справі у розмірі по 1 362 грн. з кожного на користь ОСОБА_1 ; скасувати засоби забезпечення позову шляхом зняття арешту з кв. АДРЕСА_3 накладену відповідно до ухвали суду від 19.10.2021.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2022 року позов задоволено.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександра Олександровича та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», задоволено.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2022 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександра Олександрович, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу їх проведення, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

Знято арешт з однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , накладеного ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2021 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишено без задоволення. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 44 ЦПК України, визначені основні засади щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Ознайомившись зі змістом даного позову та виходячи з суті заявлених позовних вимог, суд дійшов до переконливого висновку, що метою подання даної позовної заяви було вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, про що зазначено самим позивачем у позові, та така дія підпадає під ознаки зловживання правом, визначеним у ст. 44 ЦПК України. Отже, подання позивачем даного позову суд розцінює як зловживання наданими процесуальними правами.

Обізнаність позивача, суд розцінює як подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, оскільки позивачу завідомо достовірно відомо про неможливість відкриття провадження по даній справі виходячи з предмета заявлених ним позовних вимог.

Системний аналіз та оцінка змісту судових рішень, які містяться в ЄДРСР в рамках справ, що перебували та перебувають в провадженні суду складають суб`єктивну думку про те, що зловживання процесуальними правами з боку позивача набули системний характер, що дає змогу в черговий раз критично віднестися до процесуальної поведінки позивача.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06.09.2018, справа № 552/2378/17).

Частиною 4 ст. 44 ЦПК України, закріплено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За таких обставин вважаю дії позивача щодо подання даного позову з метою вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, подання даного позову як завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, - зловживанням процесуальними правами позивача.

Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи наведене, оскільки дії позивача щодо подання даного позову з метою вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, подання даного позову як завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, визнані судом зловживанням процесуальними правами позивача, приходжу до переконання про необхідність повернення позовної заяви позивачу на підставі ст. 44 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 19, 186, 352-356 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Браверман В.О. до ДП «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, про витребування майна із чужого незаконного володіння, повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20.08.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова