Рішення № 129632094, 20.08.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/727/25

Господарський суд Івано-Франківської області, у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/727/25 за позовом фізичної особи-підприємця Дорош Юлії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" про стягнення 491 937,30 грн.

Суть спору.

Адвокат Мельник Роман Ярославович від імені фізичної особи-підприємця Дорош Юлії Володимирівни через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" про стягнення 491 937,30 грн, з яких: 452 800,00 грн - основний борг, 6994,66 грн - три проценти річних, 32 142,64 грн - інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 0109/23 від 01 вересня 2023 р. в частині здійснення орендної плати.

За порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2025 для розгляду справи № 909/727/25 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/727/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін. Також суд повідомив відповідача про його право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у строк для подання відзиву (ч. 7 статті 252 ГПК України).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно з вимогами ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України), шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету позивача, представника позивача та відповідача.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача, представника позивача та відповідача 20.06.2025 о 15:11.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

01 вересня 2023 р. між фізичною особою-підприємцем Дорош Юлією Володимирівною (далі також - позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" (далі також - відповідач/орендар) укладено договір оренди № 0109/23 (а.с. 5).

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування (оренду) техніку - гусеничний екскаватор JCB JS 240 LC (1998 р.в.) з планіровочним ковшем.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування технікою та обладнанням з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та обладнання.

Відповідно до п. 2.2. Договору, орендар зобов`язаний повернути техніку та обладнання протягом трьох робочих днів з моменту припинення строку оренди. Техніка та обладнання вважається поверненою орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та обладнання.

Згідно з п. 3.1. Договору, строк оренди: з 01 вересня по 31 грудня 2023 р. включно. Техніка може бути повернута орендодавцю з оренди до закінчення терміну оренди, про що сторони складають відповідний акт прийому-передачі.

Орендна плата та порядок розрахунків обумовлені у розділі 4 договору.

Пунктом 4.4. Договору сторони погодили, що нарахування орендної плати буде здійснюватися орендарем з дня підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та обладнання.

Згідно з п. 4.6. Договору, остаточний розрахунок здійснюється згідно Актів наданих послуг згідно умов договору.

Права та обов`язки сторін сторони обумовили у розділі 5 договору.

Відповідно до пп. 5.1.2. п. 5.1. Договору, орендар зобов`язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно договору.

Додатком № 1 від 01.09.2023 року до Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 ФОП Дорош Ю.В. та ТОВ "Дорожнє підприємство ПБС" погодили: орендна плата сплачується за час фактичного перебування техніки в оренді (використання техніки); розмір орендної плати визначається згідно акту наданих послуг оренди; орендна плата сплачується щомісячно (а.с. 6).

Відповідно до Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв наступну техніку: гусеничний екскаватор JCB JS 240 LC (1998 р.) з планіровочним ковшем, про що сторони 01.09.2023 склали Акт № 1 передачі техніки в оренду до Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 (а.с. 7).

На виконання умов Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 та Додатку № 1 від 01.09.2023 сторонами підписано акти, в яких визначено розмір орендної плати, а саме:

- Акт оренди № 30 від 30.09.2023 року, згідно якого загальна вартість оренди гусеничного екскаватора JCB JS 240 LC за вересень 2023 року становить 354 000,00 грн (а.с. 8);

- Акт оренди № 32 від 31.10.2023 року, згідно якого загальна вартість оренди гусеничного екскаватора JCB JS 240 LC за жовтень 2023 року становить 298 800,00 грн (а.с. 9).

Відповідно до Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 орендар передав з оренди, а орендодавець прийняв наступну техніку: гусеничний екскаватор JCB JS 240 LC (1998 р.) з планіровочним ковшем, про що сторони 31.10.2023 склали Акт № 2 передачі техніки з оренди до Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 (а.с. 10).

В порушення умов договору, орендар прийняті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав; на користь орендодавця сплатив грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. Відтак, несплаченим залишився борг у розмірі 452 800,00 грн.

ФОП Дорош Ю.В. 21.11.2024 надіслала на адресу ТОВ "Дорожнє підприємство ПБС" вимогу № 2-21/11 від 21.11.2024 щодо належного виконання орендарем своїх зобов`язань та перерахування на її рахунок 452 800,00 грн; вимога та докази направлення останньої відповідачу наявні в матеріалах справи (а.с. 11-12).

Згідно з повідомленням, отриманим за допомогою чат-бота Укрпошти, відправлення № 7730100038700 (вкладенням до якого була вимога № 2-21/11 від 21.11.2024 року) отримане ТОВ "Дорожнє підприємство ПБС" 04.12.2024 (а.с. 12 зворот), однак вимога залишена без задоволення, що стало підставою для нарахування відповідачу трьох процентів річних, інфляційних втрат та звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Внаслідок укладення договору оренди № 0109/23 від 01 вересня 2023 р. між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), виникли цивільні права та обов`язки.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що зазначений вище договір укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - також ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами першою та другою ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У Додатку № 1 від 01.09.2023 року до Договору оренди № 0109/23 від 01.09.2023 ФОП Дорош Ю.В. та ТОВ "Дорожнє підприємство ПБС" погодили таке: орендна плата сплачується за час фактичного перебування техніки в оренді (використання техніки); розмір орендної плати визначається згідно акту наданих послуг оренди; орендна плата сплачується щомісячно.

За встановлених судом обставин, за період вересень - жовтень 2023 року, загальна вартість оренди гусеничного екскаватора JCB JS 240 LC становить 652 800,00 грн.

В порушення умов договору, орендар прийняті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав; на користь орендодавця сплатив грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору оренди № 0109/23 від 01 вересня 2023 р. в сумі 452 800,00 грн залишилася неоплаченою.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Борг відповідача перед позивачем становить 452 800,00 грн. Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, відповідно до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 452 800,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у розмірі 6994,66 грн та інфляційні втрати в розмірі 32 142,64 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин та правових норм, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є обгрунтованим та правомірним.

Водночас, з огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині трьох процентів річних та інфляційних нарахувань суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Однак, ні в позовній заяві не наведені, ні до матеріалів справи позивачем не додані належним чином оформлені розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, нараховані на основну заборгованість.

Дотримання судом принципу змагальності не дозволяє суду самостійно визначати календарні періоди, за які позивач має законне право вимагати стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Суд лише має перевірити обґрунтованість позовних вимог та правильність розрахунків позивача.

За відсутності вказаних позивачем періодів нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, в тому числі дат початку та припинення нарахування, суд не може перевірити обґрунтованість розрахунків.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про відмову в частині позову про стягнення 6994,66 грн трьох процентів річних та 32 142,64 грн інфляційних втрат через недоведеність таких вимог позивачем.

В контексті викладеного, позов фізичної особи-підприємця Дорош Юлії Володимирівни підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 7379,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 87 від 17.06.2025 (а.с. 15).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, в сумі 452 800,00 грн, то на відповідача покладається судовий збір в сумі 6792,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а 587,06 грн судового збору покладається на позивача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, з приводу чого позивач подав суду докази, і які входять до складу судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до приписів вказаної вище норми, у позовній заяві позивач зазначив, що судові витрати, які понесені позивачем становлять 15 379,06 грн та складаються з судового збору за подання позову - 7 379,06 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу - 8 000,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач, серед іншого, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" на користь фізичної особи-підприємця Дорош Юлії Володимирівни 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду наступні докази (у копіях документів):

- Договір про надання правничої допомоги від 27 травня 2025 року (а.с. 13), укладений між Дорош Юлією Володимирівною (замовник/клієнт) та Мельником Романом Ярославовичем (виконавець/адвокат) ;

- платіжну інструкцію № 86 від 17.06.2025 на суму 8000,00 грн (а.с. 14);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 3);

- ордер на надання правничої допомоги (а.с. 4).

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 27 травня 2025 року між позивачем (далі - замовник/клієнт) та Мельником Романом Ярославовичем (далі - виконавець/адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

Відповідно до умов та протягом строку дії цього договору адвокат зобов`язується здійснити представництво та надати інші види правової допомоги (надалі - послуги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що послуги, що надаються та є предметом даного договору пов`язані з стягненням заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС", яка виникла перед ФОП Дорош Ю.В. згідно договору оренди № 0109/23 від 01 вересня 2023 р. та включають надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, а також представництво клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розмір вартості послуг є фіксованим та становить 8000,00 грн.

Платіжною інструкцією № 86 від 17.06.2025 Дорош Юлія Володимирівна оплатила Мельнику Роману Ярославовичу 8000,00 грн (призначення платежу: оплата за консультаційні послуги пов`язані з стягненням заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС").

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо вартості витрат позивача на правничу допомогу інтересів в суді у розмірі 8000,00 грн, на думку суду така не є завищеною, враховуючи предмет спору, розмір заявлених позовних вимог та обсяг виконаної адвокатом роботи. Витрати в такому розмірі є обґрунтованими, необхідними, реальними та пропорційними до предмета спору.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" обов`язок відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7360,00 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця Дорош Юлії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" про стягнення 491 937,30 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство ПБС" (76000, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Військових ветеранів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи: 42703373) на користь фізичної особи-підприємця Дорош Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 452 800 (чотириста п`ятдесят дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. заборгованості з орендної плати, 6792 (шість тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 00 коп. судового збору та 7360 (сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення 6994,66 грн трьох процентів річних та 32 142,64 грн інфляційних втрат.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 587,06 грн та 640,00 грн витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк