Рішення № 129631125, 10.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35698/24

Провадження № 2/761/3077/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Суперіум? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Суперіум? (надалі по тексту - ТОВ ?ФК ?Суперіум?) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на його (ТОВ ?ФК ?Суперіум?) користь заборгованість за кредитним договором №96950184000 від 05 листопада 2020 року у розмірі 31 814, 75 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 листопада 2020 між АТ ?Укрсиббанк? було укладено Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування №96950184000.

23 січня 2024 між АТ ?Укрсиббанк? та ТОВ ?ФК ?Суперіум? укладено Договір факторингу №254, відповідно до якого АТ ?Укрсиббанк? відступило на користь ТОВ ?ФК ?Суперіум? право вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за договором №96950184000, укладеного між АТ ?Укрсиббанк? та ОСОБА_1 .

Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на 23 січня 2024 складає 31 814, 75 грн., з яких: 17 264, 25 грн. - заборгованість за основним боргом; 14 550, 50 грн. заборгованість за відсотками, 0, 00 грн. заборгованість за комісіями.

Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.

Представник позивача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; в позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд справи за відсутності представника, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі з підстав, викладених у позові; проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що 05 листопада 2020 між АТ ?Укрсиббанк? та ОСОБА_1 було укладено Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування №96950184000, відповідно до умов якого АТ ?Укрсиббанк? надав відповідачу кредит у сумі 5 000, 00 грн., на строк до 05 грудня 2022 року.

23 січня 2024 року між АТ ?Укрсиббанк? та ТОВ ?ФК ?Суперіум? було укладено Договір факторингу №254, відповідно до якого АТ ?Укрсиббанк? відступило на користь ТОВ ?ФК ?Суперіум? право вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за договором №96950184000, укладеного між АТ ?Укрсиббанк? та ОСОБА_1 .

З моменту отримання права вимоги до відповідача за вказаним договором, позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій, що підтверджується довідкою про заборгованість боржника, яка міститься в матеріалах справи.

Так, за змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови від зобов?язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

В розумінні Закону України ?Про споживче кредитування? (надалі Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч.2 ст.8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором №96950184000 від 05 листопада 2020 року, укладеного між первісним кредитором АТ ?Укрсиббанк? та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ ?ФК ?Суперіум?.

Отже, підписавши Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування №96950184000 від 05 листопада 2020 року, ОСОБА_1 добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов?язання.

Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов?язань у відповідача перед ТОВ ?ФК ?Суперіум? виникла заборгованість, яка станом на 23 січня 2024 року складає 31814, 75 грн., з яких: 17 264, 25 грн. заборгованість за основним боргом; 14 550, 50 грн. заборгованість за відсотками, 0,00 грн. заборгованість за комісіями.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач до суду не надав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Згідно ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка утворилася станом на 23 січня 2024 року за кредитним договором №96950184000 від 05 листопада 2020 року у розмірі 31 814, 75 грн., з яких: 17 264, 25 грн. - заборгованість за основним боргом; 14 550, 50 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.514, 525, 526, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 77-81, 141, 223, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Суперіум? до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Суперіум заборгованість за кредитним договором №96950184000 від 05 листопада 2020 року станом на 23 січня 2024 року у розмірі 31 814 (тридцять одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 75 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: