Ухвала суду № 129628245, 07.08.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10662/25

1-кс/295/4230/25

УХВАЛА

07.08.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене слідчою СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025060600000989 від 21.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4 ст. 190 КК України, та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулася із вказаним клопотанням, в якому послалася на те, що у провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060600000989 від 21.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 , 01.02.2023 зареєстрував юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Бриня Авто», код ЄДРПОУ 45000461, основний вид діяльності:63.99 Надання інших інформаційних послуг, для здійснення діяльності, пов`язаної з придбанням та доставлення на митну територію України автомобілів зі Сполучених Штатів Америки для продажу їх фізичним особам - покупцям, без мети ведення реальної господарської діяльності, а лише для введення в оману замовників послуг. В подальшому ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Бриня Авто» виїхав за межі України та до функціонування товариства залучив інших осіб, які не були обізнаними в злочинних намірах останнього. Фактично керівник ТОВ «Бриня Авто» ОСОБА_5 здійснював контроль за діяльністю дистанційно, зокрема: отримував замовлення щодо придбання транспортних засобів, координував проведення господарських операцій, а також приймав рішення про укладення договорів із фізичними особами.

У клопотанні вказано, що в період з березня 2023 року по лютий 2025 року ОСОБА_5 вів активну комунікацію з потенційними клієнтами через соціальні мережі, месенджери, телефонні розмови та шляхом розміщення оголошень, у такий спосіб він формував у громадян хибне переконання щодо наміру та спроможності виконати зобов`язання з придбання та доставки автомобілів. В період часу з березня 2023 року по листопад 2024 року директор ОСОБА_5 ТОВ «Бриня Авто» частково надавав послуги, маскуючи свою злочинну діяльність, що дозволило йому встановити довірчі відносини з великою кількістю потенційних клієнтів, що створювало у замовників уявлення про добросовісність компанії, ілюзію прозорості та доброчесності.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що у вересні 2024 року ОСОБА_6 , попередньо натрапивши на сторінку ТОВ «Бриня Авто» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в соціальній мережі Instagram, де знайшов розміщене оголошення про надання послуг з підбору та доставки автомобілів зі США, в ході спілкування, домовився про укладення договору на закупівлю авто з США. В подальшому, ОСОБА_6 03.09.2024 уклав договір комісії на надання послуг № 40297, який йому надіслав поштовим зв`язком менеджер з продажу ТОВ «Бриня Авто» Юрій, за вказівкою директора ТОВ «Бриня Авто» ОСОБА_5 . На виконання умов даного договору, 03.09.2024 ОСОБА_6 здійснив перерахування грошових коштів зі свого особистого рахунку на рахунок ТОВ «Бриня Авто» АТ «УкрСибБанк» НОМЕР_1 , в сумі 10 250 гривень. У подальшому, 12.09.2024 та 13.09.2024 потерпілий перерахував зі свого особистого рахунку на рахунок ФОП ОСОБА_5 в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 106 000 гривень та 126 957 гривень, відповідно, під виглядом оплати за виконання умов договору комісії на надання послуг № 40297 з придбання та доставки автомобіля Jeep Patriot Sport. Загальна сума отриманих від потерпілого коштів становила 243 207 грн.

Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна та з метою забезпечення збереження грошових коштів, що є об`єктом кримінально протиправних дій та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідча за погодженням із прокурором просить накласти арешт на відкритий рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження та розпоряджання наявними на ньому коштами.

Слідча ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, направила заяву, в якій просила розглядати клопотання без її участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання слідчого не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям учасників провадження.

Вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12025060600000989 від 21.06.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначила, що метою накладення арешту на банківський рахунок у даному випадку є забезпеченнязбереження грошових коштів, що є об`єктом кримінально протиправних дій та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За сталою судовою практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні питання щодо законності й обґрунтованості арешту майна та відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Відтак слідчий суддя вважає, що накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість.

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт рахунку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для їх володільця не створює. Наявні у клопотанні матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, враховуючи правову підставу для арешту майна, з метою припинення злочинних дій, а також те, що майно може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , із забороною відчуження, користування та розпорядження наявними на ньому коштами.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1