Ухвала суду № 129628080, 18.08.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4021/25

Провадження № 1-кс/191/629/25

У Х В А Л А

іменем України

18 серпня 2025 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря - ОСОБА_2 , прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025041390000910, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді звернувся слідчий із вищевказаним клопотанням, посилаючись на те, що слідчим відділом Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041390000910 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем на посаді машиніста екскаватора інженерно - технічного відділення інженерно - технічного взводу інженерно - саперної роти військової частини НОМЕР_1 в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» в період часу з 11 години 30 хвилин по 11 години 53 хвилини 06.08.2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в м. Синельникове Дніпропетровської області проходив по вул. Армійська де побачив ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 з мобільним телефоном в руках. В цей час у ОСОБА_6 , раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчиненому в умовах воєнного стану.

Цього ж дня 06.08.2025 в період часу з 11 годин 30 хвилин по 11 годин 53 хвилин (більш точного часу в ході слідства не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область м. Синельникове вул. Армійська, із метою реалізації свого прямого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що малолітня потерпіла ОСОБА_7 тримала мобільний телефон «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM| 64GB ROM) сірого кольору, розуміючи, що його дії носять відкритий характер для малолітньої потерпілої ОСОБА_7 викрав мобільний телефон.

У подальшому ОСОБА_6 розпорядився, викраденим у малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , мобільним телефоном «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM| 64GB ROM) на власний розсуд спричинивши останній матеріальний збиток на суму 2905 грн. 34 коп. (дві тисячі дев`ятсот п`ять гривень тридцять чотири копійки).

В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_8 яка пояснила, що купила в раніше невідомого їй чоловіка мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM/64GB ROM) сірого кольору, після чого ОСОБА_8 добровільно видала працівникам поліції раніше зазначений мобільний телефон.

Протоколом огляду мобільного телефону, який видала свідок ОСОБА_8 встановлено, що це є мобільний телефон «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM| 64GB ROM) ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.98 КПК України вищевказаний мобільний телефон має ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, так як є предметом кримінального правопорушення та є першоджерелом, що потребує проведення відповідних судових експертних досліджень, у тому числі для доведеності причетності винних осіб до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення, у зв`язку з чим 06.08.2025 слідчим винесено відповідну постанову про визнання речового доказу.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також можливого застосування спеціальної конфіскації, слідчий просить накласти арешт, шляхом заборони відчуження, володіння, користування та розпорядження майном, яке добровільно видала працівникам поліції ОСОБА_8 , а саме на мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM/64GB ROM) сірого кольору, ) ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Суд, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 06.08.2025 року внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за № 12025041390000910 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

В рамках кримінального провадження слідчим СВ Синельниківського РУП 06.08.2025 постановлено постанову про визнання речовим доказом мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM/64GB ROM) сірого кольору, ) ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та виданий добровільно працівникам поліції ОСОБА_8 ,

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Також, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на вилучене майно з метою його збереження.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований на будь-якій стадії кримінального провадження, якщо в подальшому у застосуванні цього заходу відпаде потреба.

З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникає необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, оскільки, воно має значення речового доказу та вказує на вчинення кримінального правопорушення, тому заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025041390000910, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно у виді заборони відчуження, володіння, користування та розпорядження майном, яке добровільно видала працівникам поліції ОСОБА_8 , а саме на мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM/64GB ROM) сірого кольору, ) ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1