Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 450/1951/25 Провадження № 2/450/1583/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2025 р. . Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про предметспору : стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 631037222 у розмірі 127 765,77 грн.,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 631037222 у розмірі 127 765,77 грн., судові витрати просить покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 22.10.2018 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та Банком. Таким чином між Банком та відповідачем укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631037222 відповідно до умов якої банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, проте позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 02.03.2025 заборгованість за кредитним договором становить 127 765,77 грн., з яких 92622, 02 грн. прострочене тіло кредиту, 35143,75 відсотки за користування кредитом. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». З метою добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу про необхідність виконання договірних зобов`язань, однак кошти позичальником залишаються несплаченими. На підставі наведеного позивач звернувся до суду для захисту свого майнового права та інтересу.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 178 ЦПК України.
У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст.178та ч. 5 ст.279ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2ст.247ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положеньЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, 22.10.2018 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкети-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорту споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії зі встановленим кредитним лімітом на кредитну карту з максимальною сумою кредиту у сумі 200 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 24,00% річних. Порядок повернення кредиту був погоджений шляхом внесення щомісячних платежів не менших ніж сума обов`язкового мінімального платежу у розмірі 5% від суми заборгованості (п. 5 паспорту споживчого кредиту).
Відповідно до умов договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та умовах, визначених договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку.
Відповідно до виписки по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 23.10.2018 року по 02.03.2025 року відповідач користувалася кредитним коштами шляхом зняття готівки у банкоматі, оплати товарів, здійснення переказів, однак умови кредитного договору належним чином не виконувала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до розрахунку, поданого позивачем, станом на 02.03.2025 за період 23.02.2018р. по 02.03.2025р. у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 127765,77 грн. 72 коп., з яких: прострочене тіло кредиту- 92622, 02 грн., відсотки за користування кредитом - 35 143,75 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із вимогою про усунення порушень договірних зобов`язань щодо повернення кредиту від 23.10.2018р., проте така залишилась без належного реагування.
Пунктом 1 ч.2ст.11 ЦК Українивстановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно з ч.1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як передбаченост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимогст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2ст. 615 ЦК України).
Частиною 1статті 612 ЦК Українипередбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Суд зазначає, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК УКраїни, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором не виконала. Загальна сума боргу за тілом кредиту складає 92622,02 грн. Таким чином, виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач порушила умови договору, тому з останньої на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі за тілом кредиту.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне :
відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно з ч. 1ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
Стаття 625ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст.1050ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2ст.625ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст.1048ЦК України і охоронна норма ч. 2ст.625цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст.1048ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення можуть бути стягнуті річні проценти відповідно до ст.625ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах прав та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до умов договору № 631037222, передбачено надання кредиту строком на 12 місяців (п.3 паспорту споживчого кредиту). Доказів пролонгації кредиту стороною позивача не представлено.
Таким чином, правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після закінчення погодженого сторонами строку кредитування відсутні, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, є необґрунтованими.
Зазначений висновок зроблений з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2019 року в справі №175/4753/15-ц.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керуєтьсяст.137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п.3 ч.2ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 629,61 грн. На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання юридичних послуг № 1006 від 28.01.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе підготовку і подання позовної заяви, отримання рішення суду та комісійну винагороду від стягнутих коштів в сумі 10 629,61 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи. А відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором № 631037222 від 22.10.2018 у сумі 92622,02 грн. (дев`яносто дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 02 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1748,27 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», зареєстроване місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 06.08.2025 року.
СуддяН. Б. Добош
Судове рішення № 129625316, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 06.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 450/1951/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: