Рішення № 129617451, 19.08.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4309/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8166,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що відповідно до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 "Про результати службового розслідування відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", наказано щомісячно здійснювати стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% (двадцять відсотків) з грошового забезпечення солдата резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2025 року №58 військовослужбовець за призовом під час мобілізації солдат резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відставку за підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), з 27 лютого 2025 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку із звільненням з військової служби та виключенням із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 27.02.2025 року відповідач не відшкодував завдану майнову шкоду у розмірі 8166,78 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02.2023 №22 солдат ОСОБА_1 на підставі наказу Командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 01.02.2023 №30-РС призначений на посаду механіка-водія 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який 07.02.2023 року прибув з військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 Про результати службового розслідування старший солдат ОСОБА_1 визнаний винним у втраті речового майна та притягнутий до повної матеріальної відповідальності у розмірі 11810,68 грн.

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 Про результати службового розслідування старший солдат ОСОБА_1 встановленим порядком та строки не оскаржував.

Відповідно до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 "Про результати службового розслідування" відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", наказано щомісячно здійснювати стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% (двадцять відсотків) з грошового забезпечення солдата резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2025 року №58 військовослужбовець за призовом під час мобілізації солдат резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відставку за підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), з 27 лютого 2025 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

У зв`язку із звільненням з військової служби та виключенням із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 27.02.2025 року відповідач не відшкодував завдану майнову шкоду у розмірі 8166,78 грн., що підтверджується довідкою про непогашену заборгованість станом на 27.02.2025 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту внутрішньої служби).

Згідно із ст.26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначені Законом України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160).

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

Відповідно до ст.3 Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

наявність шкоди;

протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

вина особи в завданні шкоди.

Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. При цьому, обов`язковим є встановлення вини особи у завданні такої шкоди.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №160 матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що за ОСОБА_1 , який перебував на посаді механіка-водія 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , відповідав за зберігання майна та повинен був забезпечувати збереження його у належному стані, виключати можливість втрати.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не оскаржував наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 "Про результати службового розслідування", яким його визнано винним у втраті речового майна та притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 11810,68 грн.

Частина збитків в сумі 3643,90 грн., за період, коли ОСОБА_1 ще перебував на військовій службі, вже була з нього стягнута за рахунок грошового забезпечення та жодних заперечень з цього приводу відповідач не наводить.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) про стягнення шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в сумі 8166 (вісім тисяч сто шістдесят шість) грн. 78 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко