Рішення № 129575413, 13.08.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/33/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2025 Справа № 908/625/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько ОА.,

за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/625/25

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124)

про стягнення грошової суми

за участю представників сторін:

прокурор Михальчук І.В.,

від позивача Кисельова О.О., довіреність від 26.03.2025 №02/03.3-20/00855;

від відповідача Саланська І.Л., адвокат, ордер серія АР №1231276 від 31.03.2025.

Процесуальні дії по справі.

17.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №52-103-2089вих-25 від 14.03.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.03.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 у розмірі 179 742,83 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/625/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/625/25 (номер провадження 6/33/25). Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 15.04.2025 об 10 год. 00 хв.

15.04.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.05.2025 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.05.2025 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 15.05.2025 о 09 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2025 клопотання прокурора про зупинення провадження у справі №908/625/25 до розгляду Верховним Судом справи №908/1196/24 залишено без задоволення. Клопотання прокурора про розгляд справи № 908/625/25 за правилами загального позовного провадження задоволено. Постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №908/625/25 за правилами загального позовного провадження, стадія відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.06.2025 о 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 03.06.2025 відкладено підготовче засідання на 24.06.2025 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 13.08.2025, підготовче засідання відкласти на 30.07.2025 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/625/25, призначено справу до розгляду по суті на 13.08.2025 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 13.08.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив, що з 27.09.2018 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» на праві власності належить нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 30а, а саме: будівля літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівля тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення №1); роздягальня літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальня літ. М., загальною площею 25,0 кв.м.; душова літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м.; вбиральня літ. 3; стадіон літ. № 1; паркан літ. № 2; замощення І, ІІ. 26.08.2020 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 111/16 «Про передачу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в оренду земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом». Відповідно до п. 4.1 зазначеного рішення відповідач зобов`язаний був у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, укласти із Запорізькою міською радою відповідний договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку. Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 між Запорізькою міською радою та відповідачем укладено лише 01.03.2023. З наданої ГУ ДПС у Запорізькій області інформації від 16.07.2024 № 8477/5/08-01-04-07 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 не нараховувало та не сплачувало плату за землю (земельний податок або орендну плату за землю) за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки № НВ-2300004832023 від 06.02.2023 нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 6 921 722,65 грн. Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою площею 0,6705га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.03.2022 по 28.02.2023. Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за наведений період становить 179 742,83 грн. Таким чином, прокурор доводить, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного її правового оформлення з 12.03.2022 по 28.02.2023 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду. Відтак, на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 в розмірі 179 742,83 грн.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 01.04.2025 (документ сформований в системі Електронний суд 31.03.2025), ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» зазначив про відсутність правових підстав для нарахування і сплати орендної плати за спірну земельну ділянку у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 145133,97 грн, оскільки у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 вся територія Запорізького району була віднесена до територій активних бойових дій та на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховувалась та не сплачувалась. Відповідно до проведеного відповідачем контррозрахунку розмір орендної плати за період з 01.01.2023 по 28.02.2023 має складати 31312,40 грн. Відповідач вважає, що Витяг № НВ-2300004832023 від 06.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є допустимим доказом у справі, оскільки він сформований з порушенням вимог Рішення міської ради від 30.06.2015 № 7, що мало наслідком завищення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. У свою чергу контррозрахунок розміру орендної плати, здійснений Відповідачем виходячи з вартості спірної земельної ділянки, обчисленої відповідно до Рішення міської ради від 30.05.2015 № 7, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» та з урахуванням даних топографо-геодезичного плану м. Запоріжжя М1:500 може бути належним доказом у даній справі. Посилаючись на правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду від 30.07.2021 у справі №905/1680/20, від 02.06.2021 у справі №201/2956/19 та від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 04.04.2025 (документ сформований в системі Електронний суд 03.04.2025) прокурор виклав заперечення щодо доводів відповідача, які наведені у відзиві на позов. Так прокурор зазначив, що правовідносини зі стягнення безпідставно збережених коштів не підпадають під правове регулювання норм п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України. Таким чином, не вірним є посилання Відповідача на постанову Верховного Суду від 25.02.2025 № 908/929/24, оскільки предметом позову у вказаній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за укладеними договорами оренди землі, а прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів. Доводи Відповідача щодо відсутності в ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» обов`язку по сплаті плати за користування спірною ділянкою у період часу з 12.03.2022 по 31.12.2022 є необґрунтованими. Зауважив, що Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували інший розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, а самостійно здійснено розрахунок такої оцінки, що не може бути належним доказом. Також прокурор зазначив, що пунктом 50 Договору визначено, що невід`ємними частинами договору є, зокрема, витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 06.02.2023 № НВ-2300004832023, а також розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, зроблений на підставі вказаного витягу, який є належним доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки.

09.04.2025 до суду від ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» надійшли заперечення на відповідь на відзив (документ сформований в системі Електронний суд 09.04.2025), в яких Відповідач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин з урахуванням ч. 4 ст. 236 ГПК України висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 25.02.2025 №908/929/24, а саме про відсутність обов`язку у Відповідача по сплаті оплати за користування спірною земельною ділянкою у період з 12.03.2022 по 31.12.2022. Підтримав решту заперечень, що викладені у відзиві на позов.

15.04.2025 до суду від Запорізької міської ради надійшли письмові пояснення щодо заявлених прокурором позовних вимог (документ сформований в системі Електронний суд 15.04.2025) вх. №7843/08-08/25 та додаткові пояснення вх. №7894/08-08/25, відповідно до змісту яких Запорізька міська рада підтримує вимоги прокурора у повному обсязі. Вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» грошових коштів у вигляді доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 обґрунтованими та доведеними.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 412836585 від 12.02.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», код ЄДРПОУ 42491726 є власником нерухомого майна, а саме: будівлі літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літнього павільйону літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гаражу літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівлі тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальні літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальні літ. М., загальною площею 25,0 кв.м.; душової літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м.; вбиральні літ. З; стадіону літ. № 1; паркан літ. № 2; замощення І, ІІ, розташованого за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Волгоградська, будинок 30а.

24.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» звернулося до Запорізької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі в оренду під спортивно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.

Рішенням Запорізької міської ради № 38/34 від 28.11.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,800 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом та подальшої передачі її в оренду.

08.07.2020 Міжрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 08.01.2020 Державного підприємства «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а; категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; форма власності: комунальна власність; площа земельної ділянки 0,6705 га, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

26.08.2020 рішенням Запорізької міської ради № 111/16 «Про передачу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в оренду земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом по вул. Волгоградській, 30а, встановлено межі та затверджено розмір земельної ділянки, передано строком на 19 років ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0413) площею 0,6705 га (землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту) по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом за рахунок земель Запорізької міської ради.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного рішення відповідач зобов`язаний був у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, укласти із Запорізькою міською радою відповідний договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку.

01.03.2023 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди землі №202305000100013, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення п`ятдесят другої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №111/16 від 26 серпня 2020 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом, що знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а (надалі договір).

Відповідно до п. 2 договору земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.

Пунктом 3 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6705 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:009:0413.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6 921 772,65 грн, в цінах 2023 року (п. 6 договору).

Відповідно до п. 11 договору, договір укладено до 26 серпня 203 9 року, на 16 років, 5 місяців, 25 днів.

У пункті 12 договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 207 653,18 грн, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 01.03.2023 №202305000100013 Орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 загальною площею 0,6705 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01 січня 2023 р. (додаток до договору оренди), цільове призначення земельної ділянки землі рекреаційного призначення; площа 6705,00 кв.м; нормативна грошова оцінка на 01.01.2023 6 921 772,65 грн; прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки 3%; розмір орендної плати 207 653,18 грн.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Розмір орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 складає 3% від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.

Відповідно до витягу №НВ-2300004832023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (надалі - НГО) від 06.02.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 становить 6 921 772,65 грн.

Згідно листа Головно управління ДПС у Запорізькій області №8477/5/08-01-04-07 від 16.07.2024 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» та інші особи з 12.03.2022 по 28.02.2023 не нараховували та не сплачували плату за землю (земельний податок або орендну плату) за земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.

За розрахунком Запорізької міської ради, недоотриманий дохід за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою площею 6705,00 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 складає 179 742,83 грн, зокрема:

- за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 145 133,97 грн;

- за період з 01.01.2023 по 28.02.2023 34 608,86 грн.

Ураховуючи, викладене, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.03.2022 по 28.02.2023) в розмірі 179 742,83 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.

З положень статті 131-1 слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, суду належить з`ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до компетенції рад належить питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону. Повноваження сільських, селищних міських, районних та обласних рад визначені ст. ст. 8-12 Земельного кодексу України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, передача земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп для суспільних потреб, організація землеустрою тощо).

Отже, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування та наділення повноваженнями діяти від імені територіальної громади відповідних рад.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.

У позовній заяві прокурор зазначив, що порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок недобросовісних дій відповідача, а саме користування земельною ділянкою площею 6705,00 кв.м., з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.03.2022 по 28.02.2023, що призвело до недоотримання Запорізькою міською радою, як власником зазначеної земельної ділянки, доходів за фактичне користування земельною ділянкою у вказаний період.

Суд зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:009:0413, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а є Запорізька міська рада, а тому є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як убачається з матеріалів справи, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листами від 23.09.2024 №52-103-8983вих-24 (арк.спр. 41-43) та від 10.12.2024 №52-103-11464вих-24 (арк.спр. 44-46) відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено позивача про порушення відповідачем у справі (набувачем нерухомого майна) обов`язку своєчасного укладення договору оренди землі, сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, тобто про збільшення відповідачем вартості власного майна та втрати Запорізькою міською радою належного їй майна (кошти від орендної пати). У відповідь Запорізька міська рада листом від 14.01.2025 №26.131/033 20/03(арк.спр. 47) повідомила про невжиття заходів претензійно-позовного характеру до ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

25.02.2025 прокурор повідомив Запорізьку міську раду (вих. №52-103-1471вих-25) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову до ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 179 742,83 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 у розмірі 179 742,83 грн.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 412849532 від 12.02.2025. За даними Державного земельного кадастру, вказана земельна ділянка загальною площею 0,6705 га, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, категорія земель землі рекреаційного призначення, цільове призначення земельної ділянки 07.02 Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту. Державну реєстрацію земеленої ділянки у Державному земельному кадастрі проведено 08.07.2020.

Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як встановлено судом, відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності з 27.09.2018 і до теперішнього часу за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівля тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальня літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальня літ. М., загальною площею 25,0 кв.м.; душова літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м.; вбиральня літ. З; стадіон літ. № 1; паркан літ. № 2; замощення І, ІІ, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.

Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, що має кадастровий номер 2310100000:05:009:0413.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Частиною 2 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, у період з 12.03.2022 по 28.02.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 площею 0,6705 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, перебувала у користуванні відповідача у зв`язку із розташуванням на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності. Ураховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами прокурора, що ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у вказаний період за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.

01.03.2023 між Запорізькою міською радою та ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» укладено Договір оренди землі № 202305000100013 від 01.03.2023, яким відповідачу на підставі рішення Запорізької міської ради № 111/16 від 26.08.2020 передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6705 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0413, для розташування критої льодової ковзанки із штучним льодом, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.

Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що в порушення ст. 125 ЗК України, ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою до моменту укладення договору оренди цієї земельної ділянки з Запорізькою міською радою.

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення в період з 12.03.2022 по 28.02.2023 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 284 Податкового кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» не є власником та постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3).

В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 06.02.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, становить 6 921 772,65 грн.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).

Наведеним вище спростовуються аргументи відповідача щодо невідповідності витягу №НВ-2300004832023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 06.02.2023 вимогам допустимості доказів.

З урахуванням вищенаведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.03.2022 по 28.02.2023.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за вказаний період становить 179 742,83 грн, зокрема:

- за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 134 133,97 грн;

- за період з 01.01.2023 по 28.02.2023 34 608,86 грн.

Як убачається зі вказаного розрахунку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році була визначена позивачем в сумі 6 018 932,74 грн з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, який за 2022 рік становить 1,15. Такі коефіцієнти оприлюднені на офіційному сайті Державної податкової служби України (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22).

Дослідивши наданий прокурором розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву наведений контррозрахунок орендної плати за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, яка визначена відповідачем в сумі 31 312,40 грн. При цьому, за твердженням відповідача, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області невірно визначено сукупний локальний коефіцієнт Км3 на рівні 1,05 внаслідок незастосування локальних факторів: земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95 та земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95. Відтак, за розрахунком відповідача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 має становити 6 262 480,27 грн, відповідно розмір орендної плати за період 01.01.2023 28.02.2023 має становити 31 312,40 грн.

Господарський суд відхиляє доводи представника відповідача в цій частині з огляду на таке.

Як указано судом вище, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку землі (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.03.2021 № 924/730/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 виснувала, що земельним та податковим законодавством не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати оренди виключно витягом з Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

В матеріалах справи наявний витяг №НВ-23000004832023 від 06.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, нормативна грошова оцінка якої становить 6 921 772,65 грн. Інших належних та допустимих доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в іншому розмірі, зокрема, який зазначено відповідачем у відзиві, матеріали справи не містять. Сам лише самостійно здійснений відповідачем розрахунок такої оцінки не може бути належним доказом нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині стягнення доходів, одержаних у вигляді орендної плати за період з 12.03.2022 по 31.12.2022, відповідач зазначив про відсутність правових підстав для нарахування і сплати орендної плати за спірну земельну ділянку у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 145133,97 грн, оскільки у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 вся територія Запорізького району була віднесена до територій активних бойових дій та на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховувалась та не сплачувалась.

Оцінюючи доводи відповідача в цій частині суд ураховує таке.

Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2021 по справі № 922/2378/20 дійшов висновку, що з урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 Податкового кодексу України та встановлених судами фактичних обставин справи, зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: «власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України».

Отже, зазначені положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24.

У даній справі господарським судом установлено, що ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила грошові кошти у вигляді орендної плати, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача.

Відтак, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:05:009:0413 за відсутності правових підстав для володіння чи користування нею, відповідач не підпадає під правове регулювання підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Ураховуючи наведене, господарський суд відхиляє аргументи відповідача про звільнення його від орендної плати за спірну земельну ділянку у період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів перерахування на користь позивача доходу, набутого за період 12.03.2022 28.02.2023 у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 179 742,83 грн суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 12.03.2022 по 28.02.2023 в розмірі 179 742,83 грн (сто сімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок дві гривні 83 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69035, м.Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписане 18.08.2025

Суддя О.А. Федько