Постанова № 12956980, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010                                                                                           № 1/275

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Тарасюк О.І. – пред. за дов. № б/н від 01.09.2010 р.,

від відповідача -не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Продукт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2010

у справі № 1/275 ( )

за позовом                               ТОВ "Експресс - продукт"

до                                                   ТОВ "Ютек Корпорейшн"

про                                                   стягнення 32622,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експресс-Продукт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" про стягнення 32622,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс - Продукт" 16335,40 грн. – основного боргу, 163,35 грн. –державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 16286,60 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. у справі 1/275 скасувати частково в частині відмови позовних вимог про стягнення 16286,60 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Продукт" обґрунтована тим, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, позивач відзначає, що матеріали справи свідчать про здійснення позивачем 100% передоплати вартості товару за договором. Доказів належного виконання відповідачем взятого на себе зобов’язання щодо поставки товару за договором в матеріалах справи відсутні. Крім того, перерахування грошових коштів у сумі 16286,60 грн. на поточний рахунок відповідача шляхом внесення директором позивача Радецьким В.Л. (матеріали справи містять підтверджуючі документи його повноваження як директора) є належним виконанням позивачем своїх грошових зобов’язань за договором, оскільки такі грошові кошти були перераховані позивачем на поточний рахунок відповідача, вказаний в договорі в межах безготівкових розрахунків.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у даній справі, також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. у справі 1/275 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" обґрунтована тим, що приймаючи рішення, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, а також помилково визнав встановленими обставини, які позивачем не доведені. Зокрема, заявник апеляційної скарги відзначає, що при прийняті рішення місцевим господарським судом не було надано належної оцінки платіжним дорученням № 583 від 20.01.2010 року, № 595 від 22.01.2010 року та № 661 від 01.02.2010 року, які надані позивачем на підтвердження виконання своїх договірних зобов’язань за договором № 1901/10 від 19.01.2010 року, та не враховано, що підставою для перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів були рахунки-фактури, які відповідачем не виставлялись та відсутні у позивача. Крім того, відповідач наголошує, що відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, оплата здійснюється на підставі специфікації без виписки окремого рахунку-фактури, а тому вважає, що позивачем не доведено факту оплати товару за договором № 1901/10 від 19.01.2010 року. Також апелянт зазначає, що судом не було досліджено належним чином умови договору, оскільки не було звернуто уваги на істотну умову пункту 2.5 договору.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Продукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. № 01-23/1/5 внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 1/275 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д.., Попікова О.В.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Продукт" в судовому засіданні 14.12.2010 р. подану ним апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн".

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 14.12.2010р. не з’явився, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з зайнятістю представників відповідача в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" про відкладення розгляду справи, дійшла висновку щодо відсутності підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, суд відкладає розгляд справи в тому разі, коли спір не можливо розглянути в даному засіданні, а тому, питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. В свою чергу, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, навіть, якщо було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегією суддів встановлено, що викладені у клопотанні обставини не є поважною причиною для відкладення розгляду справи та не перешкоджають розгляду поданої апеляційної скарги, оскільки, по-перше, до клопотання не додано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які в ньому викладені, по-друге, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує, що всіх учасників судового процесу про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а відповідно у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні, при цьому, враховуючи положення статті 28 Господарського процесуального кодексу України, керівник відповідача також мав можливість представляти інтереси відповідача.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експресс-Продукт" (надалі - покупець) виникли на підставі договору купівлі-продажу № 1901\10 від 19.01.2010 р. (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язувався поставити та передати у власність товар вартістю 32622,00 грн. (специфікація № 01 від 19.01.2010 р.), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Колегією суддів встановлено, що підставою для звернення з позовом стало те, що, за твердженням позивача, відповідач не поставив товар на суму 32622,00 грн., яка була перерахована за даним договором в якості передоплати.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до умов договору (п. 2.5 договору) сторони погодили, що попередня оплата за товар здійснюється у розмірі 70 % від суми, вказаної у специфікації, інші 30 % перераховуються протягом 3-х банківських днів з дати повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження зі складу продавця.

Згідно пункту 3 специфікації № 01 від 19.01.2010р., яка є невід’ємною частиною договору, позивач здійснює попередню оплату товару у розмірі 70% вартості товару, що дорівнює 22835,40 грн., інші 30%, що дорівнює 9786,60 грн., позивач має сплачувати протягом 3-х банківських днів з дати повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження зі складу відповідача. Оплата товару здійснюється на підставі специфікації без виписки окремого рахунку –фактури.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач згідно платіжного доручення № 595 від 22.01.2010 р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу "згідно р/ф від 22.01.10, за товар, в т.ч. ПДВ 833,33 грн.", платіжного доручення № 583 від 20.01.2010 р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу "згідно р/ф від 20.01.10, за товар, в т.ч. ПДВ 833,33 грн.", платіжного доручення № 661 від 01.02.2010 р. на суму 6335,40 грн. з призначенням платежу "згідно р/ф від 01.02.10, за товар, в т.ч. ПДВ 1055,90 грн.", а також згідно з квитанціями № 650.549.2 від 26.01.2010 р. на суму 6500 грн. з призначенням "за товар згідно договору" та № 1185.346.1 від 11.03.2010 р. на суму 9786.60 грн. з призначенням "згідно договору" перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 32622,00 грн. При цьому, колегією суддів встановлено, що зазначені кошти були перераховані позивачем на виконання договору.

Посилання відповідача на те, що перерахування позивачем коштів згідно платіжного доручення № 595 від 22.01.2010 р. на суму 5000,00 грн. та платіжного доручення № 583 від 20.01.2010 р. на суму 5000,00 грн. було здійснено поза межами договірних відносин, оскільки призначенням платежу даних платіжних доручень визначено рахунки-фактури, які відповідачем не виставлялись, колегією суддів відхиляються.

Зокрема, суд апеляційної інстанції відзначає, що відсутність рахунків, які помилково зазначені позивачем в призначенні платежу, не може свідчити про існування між сторонами позадоговірних відносин щодо сплаченої позивачем суми, оскільки сплачена вона була після підписання договору, між сторонами були відсутні будь-які інші договірні відносини та зобов'язання, окрім визначених договором купівлі-продажу № 1901\10 від 19.01.2010 р., який не передбачав обов'язковою умовою оплати виставлення рахунків відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошти у розмірі 16335,40 грн. згідно платіжних доручень № 583 від 20.01.2010р., № 595 від 22.01.2010р., № 661 від 01.02.2010р. перераховані позивачем як попередня оплата за договором. В свою чергу, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн", які викладені в апеляційній скарзі, щодо недоведеності обставин, які мають значення для справи та які суд першої інстанції визнав встановленими, не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги та спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, висновок суду першої інстанції, про те, що грошові кошти у сумі 6500,00 грн. перераховані згідно квитанції № 650.549.2 від 26.01.2010 р. та 9786,60 грн. перераховані згідно квитанції № 1185.346.1 від 11.03.2010 р. не стосуються спірного договору, оскільки були перераховані з рахунку № 10027800200601, який згідно довідки ПАТ "ПриватБанк" (а.с. 24) не належить ТОВ "Експресс Продукт".

Колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 4.1 статті 4, пункту Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання. Пунктом 24.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Загальний порядок завершення переказу встановлений ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно абз. 1 п. 30.1 якої переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з довідки Хмельницької філії ПАТ "ПриватБанк" від 29.10.2010 р. № 13.0.0.0/76-313, за дорученням директора позивача Радецького В.Л. через Хмельницьку філію ПАТ "ПриватБанк" на рахунок відповідача ТОВ "Експресс Продукт" (банк ПАТ "Терра Банк" № 26007301015963, МФО 380601) були перераховані кошти в сумі 6500,00 грн. та 9786,60 грн., які внесені директором позивача готівкою в касу банку, що засвідчується належним чином оформленими квитанціями № 650.549.2 від 26.01.2010 р. на суму 6500 грн. та № 1185.346.1 від 11.03.2010 р.

Колегія суддів відзначає, що у відповідності до норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 р. за N 377/8976, переказ коштів може здійснюватись як з рахунку особи, яка ініціює переказ, так і шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів, при цьому, в такому випадку кошти зараховуються до каси банку та в подальшому перераховуються з рахунку банку на рахунок належного отримувача. За таких обставин, доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про те, що квитанції не є належними доказами виконання позивачем зобов’язання щодо перерахування коштів, визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3 специфікації сторони погодили, що строк поставки становить 30 днів, починаючи з наступного дня після отримання від покупця попередньої оплати у розмірі 70 % вартості товару, зазначеного у цій специфікації.

Колегією суддів встановлено, що позивачем була здійснена попередня оплата в розмірі 100 % вартості товару (70 % (22835,40 грн.) від вартості товару перераховано з 20.01.2010 р. по 01.02.2010 р. (платіжне доручення № 595 від 22.01.2010 р. на суму 5000,00 грн., платіжне доручення № 583 від 20.01.2010 р. на суму 5000,00 грн., платіжне доручення № 661 від 01.02.2010 р. на суму 6335,40 грн., 30 % (9786,60 грн.) від вартості товару перераховано 26.01.2010 р. та 11.03.2010 р. (квитанції № 650.549.2 від 26.01.2010 р. на суму 6500 грн. та № 1185.346.1 від 11.03.2010 р. на суму 9786.60 грн.) перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 32622,00 грн.). Тобто, 01.02.2010 р. позивач виконав свої зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 70 % вартості товару, а відповідно в строк до 30.03.2010 р. відповідач зобов’язаний був здійснити поставку товару на умовах CPT, Україна, м. Київ (Інкотермс-2000). В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували виконання зобов’язань відповідачем.

Відповідно до частин першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

01.04.2010 р. позивач звертався до відповідача з претензією щодо повернення суми попередньої оплати, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 01.04.2010 р. та фіскальним чеком 01.04.2010 р. № 9807. Відповідач суму попередньої оплати не повернув.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару та неповернення позивачу попередньої оплати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача перерахованої йому суми попередньої оплати в розмірі 32622,00 грн.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 року у справі № 1/275 в частині відмови в стягненні 16286,60 грн. попередньої оплати слід скасувати, як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, та постановити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В частині стягнення 16335,40 грн. суми попередньої оплати рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до вимог закону і підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

У відповідності до вимог пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи в господарському суді першої та апеляційної інстанціях, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" залишити без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс – Продукт" задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 року у справі № 1/275 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення 16286,60 грн. – основного боргу, прийнявши в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" (м. Київ, вул. Верхній Вал 52-В, код ЄДРПОУ 36631893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс – Продукт" (29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька 109, кв. 53, код ЄДРПОУ 36212941) 16286,60 грн. – попередньої оплати, 162,86 грн. – державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 року у справі № 1/275 залишити без змін.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" (м. Київ, вул. Верхній Вал 52-В, код ЄДРПОУ 36631893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс – Продукт" (29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька 109, кв. 53, код ЄДРПОУ 36212941) 81,43 грн. державного мита з апеляційної скарги.

6.          Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання пунктів 4, 5 та 6 зазначеної постанови суду.

7.          Матеріали справи № 1/275 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.12.10 (відправлено)