Постанова № 12956972, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010                                                                                           № 11/458-32/416

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільська районна у м. Києві рада

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.09.2010

у справі № 11/458-32/416 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Секрет-2"

до                                                   Подільська районна у м. Києві рада

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Секрет-2” про визнання недійсним рішення Подільської районної у м. Києві ради ІХ сесії V скликання від 01.03.2007 № 134 в частині п. 22 Додатку 2 щодо включення до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації конкурентним способом через аукціон нежилих приміщень площею 105,8 кв. м за адресою: вул. Житньоторзька, 8 літ. А. (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог № 39 від 08.09.2010 р.)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2009 р., залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 р., у справі № 11/584 позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду від 13.07.2010 р. № 11/458 скасовано рішення попередніх інстанцій, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі № 11/458-32/416 позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення Подільської районної у м. Києві ради ІХ сесії V скликання від 01.03.2007 р. № 134 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу” в частині п. 22 Додатку № 2 щодо включення до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації конкурентним способом через аукціон, нежилих приміщень площею 105,8 кв. м за адресою: вул. Житньоторзька, 8 літ. А; стягнуто з Подільської районної у м. Києві ради(04070, м. Київ, площа Контрактова, 2, ідентифікаційний код 26077603, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Секрет-2” (04071, м. Київ, вул. Житньоторзька, 8, ідентифікаційний код 19025572, п/р 26002301260797 в Подільському відділенні Промінвестбанку, МФО 322197) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт стверджує, що місцевим судом при прийнятті спірного рішення не було взято до уваги того, що позивачем не надано доказів здійснення ремонту у спірному приміщенні, а також позивач не скористався свої правом на участь у приватизації, що, в свою чергу, свідчить про відсутність порушення його переважного права перед іншими особами на придбання речі, переданої у найм.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Подільської районної у місті Києві ради і порушено апеляційне провадження у справі № 11/458-32/416.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Відповідач (апелянт) своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання не з’явився, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило, про час та місце розгляду апеляційної скарги двічі був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду).

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, 15.05.1993 р. між Товариством покупців членів трудового колективу Державного підприємства “Секрет-2” та Фондом по формуванню, роздержавленню та приватизації комунального майна Подільського району був укладений Договір, відповідно до якого Фонд по формуванню, роздержавленню та приватизації комунального майна Подільського району продав, а Товариство покупців членів трудового колективу Державного підприємства “Секрет-2” придбало майно цілісного майнового комплексу державного підприємства “Секрет-2”, розташованого в м. Києві, вул. Житньотрзька, 8 згідно з рішенням Фонду по формуванню, роздержавленню та приватизації комунального майна Подільського району від 03.03.1993 р. протокол № 2.

Відповідно до п. 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Секрет-2” останнє створено згідно з Законом України “Про господарські товариства” та на основі Установчого договору про створення і діяльність Позивача, який є правонаступником Державного комунального підприємства “Секрет-2”.

Між Державним комунальним підприємством по утриманню житла та Товариством з обмеженою відповідальністю “Секрет-2” 01.03.1994 р. був укладений Договір № 139, згідно з яким Державне комунальне підприємство по утриманню житла передало, а Позивач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення на першому поверсі будинку по вул. Житньоторзька, 8 в м. Києві.

Між Комунальним підприємством “Оренда” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Секрет-2” 30.09.2003 р. був укладений Договір № 139-1 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

Згідно з умовами вказаного Договору Комунальне підприємство “Оренда” на підставі розпорядження Подільської райдержадміністрації м. Києва від 30.09.2003 р. № 1215 передало, а Позивач прийняв в оренду приміщення на першому поверсі площею 105,8 кв.м. по вул. Житньоторзькій, 8, літ. А для розміщення майстерні по наданню побутових послуг населенню.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 139-1 строк дії договору встановлений з 30.09.2003 р. по 30.09.2008 р.

Рішенням Подільської районної у м. Києві ради № 134 від 01.03.2007 р. “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу” було затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації конкурентним способом.

Згідно з п. 22 Додатку № 2 до вказаного рішення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації конкурентним способом через аукціон, включені нежилі приміщення по вул. Житньоторзькій, 8 літ. А загальною площею 132,3 кв. м.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” приватизація об’єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про приватизацію державного майна” державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

Згідно зі ст.ст. 48, 49 Закону України “Про державну програму приватизації” продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та цієї Програми. Покупець, який став власником об’єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об’єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об’єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об’єктів права комунальної власності).

Згідно зі ст. 53 Закону України “Про державну програму приватизації” у разі, якщо державний орган приватизації звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар не погоджується на викуп такого майна, державний орган приватизації може запропонувати зазначене майно для продажу на конкурентних засадах. При цьому договір оренди зберігає свою силу для нового власника. Продаж орендованих нежилих приміщень, будівель та споруд незалежно від відомчого підпорядкування здійснюється шляхом приватизації відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.          

Згідно зі ст. 20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” аукціон, конкурс може бути припинено і об’єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадку, коли об’єкт включено до відповідного переліку об’єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

З наведених норм вбачається, що будівлі, приміщення приватизуються разом з розташованими в них об’єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації такої будівлі, приміщення, особа, яка приватизувала об’єкт приватизації, має право на викуп будівлі, приміщення у межах займаної цим об’єктом площі, державний орган приватизації має право на продаж на конкурентних засадах такої будівлі, приміщення лише у разі звернення до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване приміщення та відмови орендаря від цього.

Місцевим судом вірно встановлено, що рішення про відмову у приватизації об’єкта оренди шляхом викупу Відповідачем не приймалось, а Позивач не відмовлявся від свого права на викуп об’єкта оренди.

Вищий арбітражний суд України у п. 14 листа 25.04.2001 р. № 01-8/500 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна” зазначив, що на аукціоні або за конкурсом не можуть продаватись об'єкти, які підлягають приватизації шляхом викупу за договором оренди, крім випадків, коли працівники орендного підприємства не подали заявки на приватизацію.

На підставі ст. 49 Закону України “Про Державну програму приватизації”, де зазначено, що покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності), судом встановлено право Позивача на викуп орендованого об’єкту.

Згідно з Наказом Фонду державного майна України № 236 від 16.02.1998 р. “Про затвердження Порядку продажу цінних паперів, паїв, іншого майна, що перебувають у державній власності і входять до складу майна підприємств, розташованих за кордоном (із змінами, внесеними згідно з Наказом Фонду державного майна № 1137 від 16.06.1999 р.) визначено наступні способи продажу об'єктів державної власності:

- викуп;

- аукціон або інші конкурентні способи, передбачені чинним законодавством країни місцезнаходження об'єкта державної власності.

При цьому пунктами 2.2, 2.3 цього ж Наказу визначено, що викуп застосовується в разі згоди співзасновника (-ів) підприємства будь-якої організаційно-правової форми на першочергове придбання об'єкта державної власності.

Аукціон або інші конкурентні способи продажу застосовуються в разі відмови співзасновника (-ів) від першочергового права на придбання об'єкта державної власності.

Пунктами 4, 5 Наказу встановлено, що право власності на придбаний шляхом викупу об'єкт державної власності підтверджується договором купівлі-продажу між покупцем та Фондом державного майна України, який укладається у місячний термін з дня затвердження наказу про графік продажу.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів (як плати за придбаний об'єкт державної власності) у банківську установу на обумовлений договором рахунок.

У разі відмови покупця від підписання договору купівлі-продажу Фонд державного майна України має право на відшкодування витрат, пов'язаних з підготовкою об'єкта державної власності до продажу; при цьому продаж об'єкта державної власності здійснюватиметься конкурентними способами.

Продаж об'єктів державної власності на конкурентних засадах відбувається у разі відмови співзасновника (-ів) від придбання або при частковому придбанні об'єкта державної власності його подальший продаж здійснюється на аукціоні або іншими пособами, що передбачають конкуренцію покупців.

Фонд державного майна України публікує інформаційне повідомлення про проведення аукціону українською та однією з іноземних мов у місцевій пресі та засобах масової інформації в країні місцезнаходження об'єкта продажу не пізніше як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону.

Порядок проведення аукціонів або інших способів продажу, що передбачають конкуренцію покупців, визначається відповідно до законодавства країни місцезнаходження об'єкта державної власності.

За результатом проведеного аукціону або інших способів продажу, що передбачають конкуренцію покупців, між Фондом державного майна України і переможцем укладається договір купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як плати за придбаний об'єкт державної власності.

Таким чином викуп і аукціон є різними способами відчуження майна що відноситься до державної власності, як за видом та і за процедурою здійснення.

Рішення Подільської районної у м. Києві ради ІХ сесії V скликання від 01.03.2007 р. № 134 “Про включення спірного об’єкту до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу” в частині п. 22 Додатку № 2 щодо включення до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації конкурентним способом через аукціон позбавляє права Позивача на відчуження цього об’єкту в інший (неконкурентний) спосіб передбачений законом.

Пунктом 51 Закону України “Про державну програму приватизації” встановлено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Отже, наявність невід’ємних поліпшень орендованого майна, здійснених Позивачем за власний рахунок, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення) є обов’язковою умовою для реалізації права на викуп цього майна, при цьому передумовою реалізації зазначеного права є саме прийняття рішення відповідним уповноваженим органом про приватизацію орендованого державного майна.

Таким чином, досліджуючи заперечення Подільської районної у місті Києві ради, на вивченні яких звертає увагу касаційна інстанція, місцевим судом вірно встановлено, що рішення про приватизацію не приймалось, а тому встановлення фактичних обставин щодо здійснення Позивачем невід’ємних поліпшень є передчасним та не могло вплинути на прийняття Відповідачем рішення щодо порядку відчуження майна, оскільки відповідний орган виконавчої влади повинен встановити відповідність усіх обов’язкових умов у особи - орендаря лише після винесення рішення про викуп, яке, як зазначає сам Відповідач, не приймалось, а тому посилання останнього є безпідставними.

Касаційна інстанція, приймаючи постанову від 13.07.2010 р., зазначила, що судом не враховано відсутність повної тотожності суб’єктного складу спору, яка є обов’язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Проте рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2008 р. у справі № 38/258, залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2009 р., яким визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в літ. А по вул. Житньоторзькій, 8 від 27.09.2007 р., укладений за результатами аукціону, проведеного на виконання оскаржуваного рішення Подільської районної у м. Києві ради, є чинним на час розгляду справи, а тому місцевий суд обґрунтовано не застосував зазначені в ньому обставини як преюдицію, а лише врахував результати розгляду як такі, що набрали законної сили.

Досліджуючи питання відповідності адреси цілісного майнового комплексу дійсній адресі та тій, що зазначена в спірному рішенні, судом встановлено, що літеровка, яку вказує Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в технічній документації (літера “А”), не має відношення до поштової адреси будівлі, а є технічним терміном, а тому йдеться про один і той самий об’єкт, що підтверджується листом виконавчого органу Подільської районної у м. Києві державної адміністрації – Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та поясненнями Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 26.08.2010 за № 33833 (И-2010).

Стаття 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює, що орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - Позивача у справі.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскаржуваний пункт рішення прийнятий Відповідачем з порушенням ст.ст. 48, 49 Закону України “Про державну програму приватизації” та ст. 2, 20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” і порушує права Позивача на викуп орендованого приміщення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на Відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі № 11/458-32/416 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фронт” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі № 11/458-32/416 – без змін.

2. Матеріали справи № 11/458-32/416 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді