Рішення № 12956823, 22.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р.Справа № 3/2016-10 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" м.Славута, Славутського району, Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя" с. Пукляки Чемеровецького району, Хмельницької області

про стягнення 167979,12 грн. з яких: 137264,12 грн. основного боргу, 13081,27 грн. інфляційних збитків, 3756,90 грн. - 3% річних, 13876,83 грн. пені

Суддя                     Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

позивач не з`явився

відповідач не з`явився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду області з позовом про стягнення з відповідача 167979,12 грн. з яких: 137264,12 грн. основного боргу, 13081,27 грн. інфляційних збитків, 3756,90 грн. - 3% річних, 13876,83 грн. пені. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки засобів захисту рослин №1022з1 від 25.02.2009 р., укладеного між сторонами, щодо оплати за отриманий товар.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надіслав клопотання в якому повідомив, що заборгованість відповідачем не погашена та просив здійснювати розгляд справи без його участі. У попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив.

Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, оскільки ухвалу про порушення провадження по справі надіслано з повідомленням про вручення від 19.11.2010 р.

За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

25.02.2009 р. між сторонами укладений договір поставки засобів захисту рослин №1022з1, згідно умов якого позивач (постачальник) зобов’язується поставити, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар) на умовах, які визначені у Додаткових угодах до даного Договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4 договору, оплата за товар проводиться відповідно до умов, обумовлених у Додатку №1 до даного договору.

У відповідності до п. В2 Додатку до договору №1022з1 платіж у розмірі 145001,24 грн. сплачується відповідачем до 31.10.2009 р.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №S-00000154 від 16.03.2009 р., №S-00000183 від 19.03.2009 р., №S-00000229 від 25.03.2009 р., №S-00000571 від 13.04.2009 р., №S-00000896 від 29.04.2009 р., №S-00001028 та відповідними довіреностями на загальну суму 145001,24 грн.

Частину товару відповідач повернув згідно накладної на повернення № S-00000008 від 26.05.2009 р. на суму 7737,12 грн.

Взяті на себе зобов’язання за договором, щодо оплати за отриманий товар, відповідач не виконав.

У випадку прострочення оплати позивач нараховує пеню у розмірі 0,1 % від вартості договору за кожен день прострочення (п. В2 Додатку до договору №1022з1). Позивач нарахував відповідачу 13876,83 грн. пені.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 13081,27 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2009 р. по вересень 2010 р. та 3756,90 грн. –3% річних за період з 01.11.2009 р. по 30.09.2010 р.

В зв’язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази повного чи часткового погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п. В2 Додатку до договору №1022з1 платіж у розмірі 145001,24 грн. сплачується відповідачем до 31.10.2009 р.

Враховуючи те, що відповідач частину товару повернув, а за отриманий товар розрахунок не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 137264,12 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахування пені передбачено умовами договору, її розрахунок здійснено з врахуванням обмежень встановлених п.6 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а тому вимоги в частині стягнення 13876,83 грн. пені є правомірними.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 137264,12 грн. 3% річних. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку інфляційних нарахувань, суд вважає, що стягненню підлягає 13077,70 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 137264,12 грн. основного боргу, 13077,70 грн. інфляційних втрат, 3756,90 грн. 3% річних та 13876,83 грн. пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

В решті позову необхідно відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя" (с. Пукляки Чемеровецького району, код 03787006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (м. Славута, Хмельницька область, Славутський район, вул. Кірова, 138, код 34863309) - 137264,12 грн. (сто тридцять сім тисяч двісті шістдесят чотири гривні 12 копійок) основного боргу, 13077,70 грн. (тринадцять тисяч сімдесят сім гривень 70 копійок) інфляційних втрат, 3756,90 грн. (три тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень 90 копійок) 3% річних, 13876,83 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 83 копійки) пені, 1679,76 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять гривень 76 копійок) державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,99 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 99 копійок).

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

                    Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.:

1. до справи; 2. позивачу; 3. відповідачу.