Ухвала суду № 12956749, 07.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"07" грудня 2010 р.Справа № 12/18/4733 Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі Мазій І.А. за участю представників сторін : Позивача:не зявився

Відповідача:ОСОБА_1. (присутній 2.12.2010р.)

За участю : Присяжний О.І. представник за довіреністю ДВС (присутній 2.12.2010р.)

Розглянувши матеріали справи за позовом :Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар”

м. Хмельницький

до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 11500 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

Державне територіально-галузеве обєднання „Південно-Західна залізниця” м. Київ

та зустрічним позовом

приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький

третя особа на стороні позивача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог :

приватне підприємство „Ікіо” м. Хмельницький

третя особа на стороні позивача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог :

Хмельницьке регіональне відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області м. Хмельницький

про стягнення 84320грн.

(Скарги на дії органів Державної виконавчої служби)

Виготовлення ухвали у повному обсязі завершено 7 грудня 2010р., оскільки в судових засіданнях 25 листопада та 2 грудня 2010р. судом оголошувались перерви через неподання учасниками повністю витребуваних судом документів та матеріалів виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.07.2008 р. у справі № 12/18/4733 в позові Українсько-Турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 11500 грн. відмовлено, а зустрічний позов СПД ОСОБА_1 до Українсько-Турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" про стягнення 84320,00 грн. задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Стар" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 16725 грн. заборгованості, 167,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 23,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні 67595 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Українсько-Турецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Стар" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.08.2008р. не прийнято до розгляду та повернуто апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар", м.Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області від "15" липня 2008р. у справі № 12/18/4733 з поверненням матеріалів справи до господарського суду Хмельницької області. А тому за ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.09.2008р. видано відповідний наказ.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. апеляційну скаргу Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" м. Хмельницький задоволено.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 15 липня 2008 року у справі № 12/18/4733 скасовано в частині відмови в задоволенні позову українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" (м.Хмельницький) до підприємця ОСОБА_1 (м.Хмельницький) про стягнення 11500 грн. та задоволення зустрічного позову підприємця ОСОБА_1 (м.Хмельницький) до українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" (м.Хмельницький) про стягнення 16725 грн. заборгованості по орендній платі.

Прийнято в цій частині нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача орендної плати. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 15.07.2008р. у справі № 12/18/4733 залишено без змін, а резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції :

"Позов Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" (м.Хмельницький) до підприємця ОСОБА_1 (м.Хмельницький) про стягнення 11500 грн. задовольнити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" (м.Хмельницький, вул.Заводська, 34, код 21344235) безпідставно отримані кошти в сумі 11500 грн., 115 грн. витрат з державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові відмовити".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.02.2009р. видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2009р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. у справі № 12/18/4733 господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

15.02.2010р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/12 від 15.02.2010р.), у якій просив суд постанову державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 25.12.09р. Дяка О.М. визнати незаконною з підстав наведених у скарзі і зобовязати її скасувати, додавши ксерокопію відповідної постанови.

16.02.2010р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/14 від 16.02.2010р.), в якій просив суд постанову начальника відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 23.11.09р. Кравчика В.П. визнати незаконною з підстав наведених у скарзі і зобовязати її скасувати, додавши ксерокопію відповідної постанови.

17.02.2010р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/16 від 17.02.2010р.), в якій просив суд Акт державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 19.05.09р. Дяка О.М. визнати незаконним з підстав наведених у скарзі і зобовязати його скасувати, додавши ксерокопію відповідного акту.

18.02.2010р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/18 від 18.02.2010р.), у якій просив суд постанову державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 11 січня 2010р. Дяка О.М. визнати незаконною з підстав наведених у скарзі і зобовязати її скасувати, додавши ксерокопію відповідної постанови.

22.03.2010 р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/27 від 22.03.2010р.), в якій просив суд винести ухвалу про заборону міському відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції вчиняти будь-які дії, що стосуються виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 20.03.09 року по справі № 12/18/4733 до завершення розгляду скарги на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 22.03.10 року, додавши ксерокопію відповідної постанови.

21.04.2010р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/38 від 21.04.2010р.), у якій просив постанову начальника відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 2916 від 02.04.10р. Кравчика В.П. визнати незаконною з підстав наведених у скарзі і зобовязати її скасувати, додавши ксерокопії відповідних заяви і постанови.

В послідуючому ухвалою суду від 7 вересня 2010р. в задоволенні вищезгаданої скарги підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

28.05.2010р. ПП ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/46 від 28.05.2010р.), в якій просив скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 19.05.2010р. через затвердження її посадовою особою, не наділеною відповідним обсягом владних повноважень.

В отриманих судом 7 вересня 2010р. Письмових поясненнях стосовно скарг, повноважний представник Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Присяжний О.І. зазначив, що 01.09.2010р. до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції надійшла ухвала № 12/18/4733 від 26.08.2010р. про призначення до розгляду скарг Приватного підприємця ОСОБА_1 на :

- постанову державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяка О.М. № 1423/27-09 від 25.12.2009р. про арешт рухомого майна боржника та заборону на його відчуження ;

- постанову начальника міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 23.11.09 Кравчика В.П. ;

- дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяка О.М. по винесенню акта від 19.05.09р. про перевірку майнового стану боржника ;

- дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяка О.М. по винесенню постанови від 11.01.2010р. про стягнення з боржника виконавчого збору ;

- дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяка О.М. по винесенню постанови про відновлення виконавчого провадження від 19.05.2010р.

Другий міський відділ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції заперечує проти заявлених скарг та вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 18.01.2010р. підприємець ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження по виконанню рішення - наказу господарського суду Хмельницької області № 12/18/4733 від 20.02.09 про стягнення з підприємця ОСОБА_1 на користь Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Стар»11500 грн. безпідставно отриманих коштів, 115 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (копія заяви додається), а тому ним пропущено встановлені строки на оскарження дій вчинених державним виконавцем до 18.01.2010р. та не вказано поважних причин на поновлення такого строку.

Що стосується винесення державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяком О.М. постанови про відновлення виконавчого провадження від 19.05.2010р. зазначив, що 07.04.2010р. державним виконавцем у відповідності до ст. 35, п.5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по Примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 12/18/4733 від 20.02.09 про стягнення з ПП ОСОБА_1 11733 грн. на користь ТзОВ «Стар»у зв'язку із надходженням до відділу ДВС ухвали Житомирського апеляційного господарського суду №12/18/4733 від 25.03.2010р.про призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою ПП ОСОБА_1 (копія постанови додається).

18.05.2010р. до відділу ДВС надійшла ухвала Житомирського апеляційного господарського суду № 12/18/4733 від 29.04.2010р. за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, а отже було усунено обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.

Тому 19.05.2010р. державним виконавцем у відповідності до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 12/18/4733 від 20.02.09 про стягнення з ПП ОСОБА_1 11733 грн. на користь ТзОВ «Стар».

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 17, 35, 36 Закону України «Про виконавче провадження»та ст.ст. 22, 121-2 ГПК України, представник органу стягнення просив господарський області відмовити ПП ОСОБА_1 в задоволенні поданих ним скарг.

Розпорядженням голови господарського суду області № 271 від "04" жовтня 2010 р. в зв'язку з відпусткою судді Шпака В.О., відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд скарг на дії Державної виконавчої служби по справі № 12/18/4733 за позовом Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 11500 грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-західна залізниця”, м. Київ та зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький за участю третіх осіб на стороні позивача за зустрічним позовом, які не заявляють самостійних вимог приватного підприємства „Ікіо” м. Хмельницький та Хмельницького регіонального відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області м. Хмельницький про стягнення 84320грн., передано на розгляд судді Грамчуку І.В., що викликало необхідність прийняття скарг до провадження з призначенням для розгляду по суті.

Прибулі до суду приватний підприємець ОСОБА_1 та представник другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції повністю витребувані судом документи не надали, що стало підставою відкладення розгляду скарг по суті.

При цьому суд вважав за необхідне задовольнити клопотання підприємця (вх. № 01-24/10805 від 26.10.2010р.) про виклик для дачі пояснень по суті скарг посадовців відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Кравчика В.П., Боднарчука Д.Л. та Дяка О.М., які на думку заявника, безпосередньо причетні до виконавчого провадження та своїми підписами засвідчували законність дій органів державної виконавчої служби, витребувавши в останніх детальні пояснення по кожній зі скарг підприємця (вх. № 01-08/12 від 15.02.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 25.12.2009р. про арешт рухомого майна боржника та заборону на його відчуження, (вх. № 01-08/14 від 16.02.2010р.) на постанову від 23.11.2009р., (вх. № 01-08/16 від 17.02.2010р.) на Акт державного виконавця від 19.05.2009р., (вх. № 01-08/18 від 18.02.2010р.) на Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.01.2010р., (вх. № 01-08/27 від 22.03.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 10.03.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, (вх. № 01-08/46 від 28.05.2010р.) на Постанову про поновлення виконавчого провадження від 19.05.2010р.

Викликані до суду працівники відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції безпосередньо в судовому засіданні відповіли на запитання підприємця, але зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів на підтвердження повноважень посадових осіб, які затвердили оскаржувані постанови, а також документів, повязаних з реорганізацією міського відділу ДВС, зокрема передачею виконавчого провадження другому міському відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, розгляд скарг було відкладено.

В послідуючому судом отримано (вх. 01-24/12033 від 26.11.2010р.) клопотання представника Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Присяжного О.І., який з посиланням на ст.ст. 22, 121-2 ГПК України просив долучити до матеріалів справи примірники Інструкцій начальника і заступників начальника міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, а також наказів про звільнення Дяка О.М. з посади державного виконавця міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції і призначення його на посаду державного виконавця другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Наявний в матеріалах справи Наказ Міністерства юстиції України від 14.05.2010р. за № 1042/5 «Про ліквідацію Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції»свідчить про те, що з метою оптимізації роботи органів державної виконавчої служби Хмельницької області та враховуючи пропозиції Головного управління юстиції у Хмельницькій області ліквідовано Міський відділ державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (п.1), а також утворено на базі Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції в межах граничної чисельності працівників органів юстиції Хмельницької області, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.04.2010р. № 370/7 «Про затвердження граничної чисельності працівників органів юстиції на 2010р.», Перший міський відділ державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції та Другий Міський відділ державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (п.2), встановивши, що новостворені відділи державної виконавчої служби є правонаступниками Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (п.3).

З огляду на викладене, суд вважає за належне в порядку ст. 25 ГПК України здійснити процесуальне правонаступництво Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції замінивши його правонаступником у спірних правовідносинах на Другий Міський відділ державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Здійснюючи розгляд матеріалів скарг по суті судом враховується наступне :

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

В Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.97 N 9-зп щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України зазначено, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження за Законами України від 24 березня 1998 р. N 202/98-ВР (з наступними змінами) "Про державну виконавчу службу" (далі - Закон N 202/98-ВР) та від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV (з наступними змінами) "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 606-XIV) до компетенції судів віднесено розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження за зверненнями його учасників.

При розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження (п.1) суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950р.); ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР), Закону N 202/98-ВР, Закону N 606-XIV, гл. 31-Г Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), розд. XIV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.

Скарги розглядаються за правилами гл. 31-Г ЦПК та ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118-122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.

У відповідності до пункту 3 згаданої постанови, скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) і ГПК ( 1798-12 ), та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) і ГПК ( 1798-12 ), якими врегульовано аналогічні питання, зокрема : статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо ( 1798-12 ).

Статтею 121-2 Господарсько-процесуального кодексу України регламентовано порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, зокрема скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»закріплено обовязок судів враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 121-2 ГПК, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановляється ухвала.

З матеріалів витребуваного господарським судом виконавчого провадження вбачається, що заявник 18 січня 2010р. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, відкритого за наказом по примусовому виконанню рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 12/18/4733 від 20.02.2009р. про стягнення з нього на користь українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Стар»безпідставно отриманих коштів в сумі 11500 грн., витрат по оплаті державного мита в сумі 115 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., а тому повноважним представником відділу ДВС обґрунтовано відзначено про пропуск підприємцем визначених Законом строків на оскарження дій вчинених державним виконавцем, відмічених у скаргах (вх. № 01-08/12 від 15.02.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 25.12.2009р. про арешт рухомого майна боржника та заборону на його відчуження, (вх. № 01-08/14 від 16.02.2010р.) на постанову від 23.11.2009р., (вх. № 01-08/16 від 17.02.2010р.) на Акт державного виконавця від 19.05.2009р., (вх. № 01-08/18 від 18.02.2010р.) на Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.01.2010р., а при зверненні до суду з відповідними скаргами заявником не вказано поважних причин на поновлення такого строку.

Таким чином у задоволенні вище перелічених скарг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 слід відмовити.

Розглядаючи по суті скаргу підприємця (вх. № 01-08/27 від 22.03.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 10.03.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, подану в межах визначеного законом терміну, судом встановлено, що її винесено державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяком О.М. через невиконання в добровільному порядку рішення суду з посиланням на ст.ст. 5, 55 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскаржуваною постановою накладено арешт на автомобіль марки HYUNDAI Tucson, техпаспорт НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2, 2008р. випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що проживає : АДРЕСА_2 (п.1). Наступний пункт 2 містить посилання про направлення її копії на виконання УДАІ та сторонам, тоді як в пункті 3 розяснюється можливість оскарження постанови до Хмельницького міськрайонного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.

10 березня 2010р. спірну постанову № 1423/27-09 від 10.03.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, від імені Начальника міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Кравчика В.П. затверджено його заступником Боднарчуком Д.Л.

У Скарзі підприємця (вх. № 01-08/27 від 22.03.2010р.) звертається увагу суду на порушення державним виконавцем ст.ст. 55, 56 Закону України «Про виконавче провадження». Додатково підприємець керуючись ст.ст. 43-1, 43-2 ГПК України для всебічного, повного та обєктивного розгляду скарги просив суд витребувати матеріали виконавчого провадження, відкритого за наказом по примусовому виконанню рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 12/18/4733 від 20.02.2009р. про стягнення з нього на користь українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Стар»безпідставно отриманих коштів в сумі 11500 грн., витрат по оплаті державного мита в сумі 115 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., а також керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України для забезпечення неупередженого розгляду скарги з метою недопущення незаконних дій державної виконавчої служби просив суд винести ухвалу про заборону міському відділу ДВС вчиняти будь-які дії, що стосуються виконання наказу господарського суду області від 20.03.2009р. до завершення розгляду скарги по суті.

Заперечуючи проти можливості задоволення скарги, повноважні представники відділу ДВС Кравчик В.П., Боднарчук Д.Л та Дяк О.М. у наданих суду письмових поясненнях посилались на норми ст.ст. 5, 50, 55 Закону України «Про виконавче провадження»через відмову підприємця в добровільному порядку повідомити орган стягнення про наявність у нього банківських рахунків, а також отриманої з ДПІ відповіді про відсутність підстав для надання такої інформації щодо фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності. В послідуючому через отримання від підприємця коштів, достатніх для погашення заборгованості перед стягувачем, автомобіль підприємцю було повернуто та звільнено з-під арешту постановою від 21.04.2010р.

Досліджуючи правомірність винесення оскаржуваної Постанови № 1423/27-09 від 10.03.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, судом враховується наступне :

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. { Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 7-рп/2009 від 16.04.2009р.

Закон України «Про державну виконавчу службу»визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. (ч.2 ст.1 Закону).

Згідно статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу»правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

У відповідності до статті 13 Закону, якою регламентовано оскарження дій або бездіяльності державних виконавців, передбачено, що Дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»закріплено обов'язки і права державних виконавців та передбачено, що Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, у відповідності до частини третьої вищезгаданої статті Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження поряд з іншими повноваженнями має право :

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; ( Абзац шостий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003р. )

на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; { Абзац сьомий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV від 10.07.2003, N 2631-IV від 02.06.2005, N 3541-IV від 15.03.2006 }

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника закріплено статтею 50 Закону, відповідно до якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. { Частина п'ята статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV від 15.03.2006 }

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. { Статтю 50 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1255-IV від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV від 15.03.2006 }

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. { Статтю 50 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1255-IV від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV від 15.03.2006 }

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. ( Частина статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV від 28.11.2002 )

У відповідності до статті 55 Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом :

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. ( Статтю 55 доповнено частиною першою згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. ( Статтю 55 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003)

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк. ( Статтю 55 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV від 23.06.2005 )

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. ( Частина четверта статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( Частина статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV від 28.11.2002 )

Державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.

Разом з тим, зважаючи на наявність у виконавчому провадженні Постанови № 1423/27-09 від 25.12.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, якою поряд з іншим накладено арешт на автомобіль марки HYUNDAI Tucson, техпаспорт НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2, 2008р. випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що проживає : АДРЕСА_2 (п.1), «подвійний арешт»є необґрунтованим.

Окрім того докази відповідної реєстрації обтяження рухомого майна (вищезгаданого автомобіля) за оскаржуваною постановою в Державному реєстрі в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в матеріалах справи та виконавчому провадженні відсутні.

Однак зважаючи на наданий представниками органу стягнення Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) серія ОМ № 060761 від 22.04.2010р., що підтверджує звільнення майна боржника з-під арешту на час розгляду скарги по суті та відсутність обмежень щодо реалізації останнім права власності заявника на вказаний постанові автомобіль, невірне посилання скаржника на норми Господарського процесуального кодексу України, які регламентують застосування господарським судом запобіжних заходів (ст.ст. 43-1, 43-2), а також заходів до забезпечення позову (ст.ст. 66, 67), в задоволенні скарги підприємця (вх. № 01-08/27 від 22.03.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 10.03.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження також слід відмовити.

28 травня 2010р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/46 від 28.05.2010р.), в якій просив скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 19.05.2010р. через затвердження її посадовою особою, не наділеною відповідним обсягом владних повноважень - в.о. Начальника міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Боднарчуком Д.Л., а також відсутність в оскаржуваній постанові всупереч ч.5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»відомостей про винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження та обставин, якими обумовлена ця постанова.

Заперечуючи проти можливості задоволення скарги, повноважні представники відділу ДВС Кравчик В.П., Боднарчук Д.Л та Дяк О.М. у наданих суду письмових поясненнях з посиланням на ст.ст.22, 121-2 ГПК України повідомили, що 7 квітня 2010р. державним виконавцем у відповідності до ст. 35, п.5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 12/18/4733 від 20.02.09 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 11733 грн. на користь ТОВ «Стар»у зв'язку із надходженням до відділу ДВС ухвали Житомирського апеляційного господарського суду № 12/18/4733 від 25.03.2010р.про призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою підприємця ОСОБА_1

В послідуючому 18.05.2010р. до відділу ДВС надійшла ухвала Житомирського апеляційного господарського суду № 12/18/4733 від 29.04.2010р. за наслідками розгляду апеляційної скарги приватного підприємця ОСОБА_1, а отже було усунено обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.

Тому 19.05.2010р. державним виконавцем згідно статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 12/18/4733 від 20.02.09 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 11733 грн. на користь ТОВ «Стар».

Необґрунтованими є посилання скаржника на неправомірність підпису Постанови про поновлення виконавчого провадження В.о. начальника відділу ДВС, оскільки відповідно до п.2.3. наказу Мін'юсту України від 5 липня 1999 року N 470/7 «Про затвердження Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби»на час відсутності начальника органу ДВС його обов'язки виконує заступник начальника або особа, на яку ці обов'язки покладаються начальником органу ДВС. Так, наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області №125/в від 06.05.2010р. виконання обов'язків начальника МВ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції на період відпустки Кравчика В.П. з 17 травня по 11 червня 2010 року було покладено на заступника цього відділу Бондарчука Д.Л.

З приводу викладених у скарзі на дії міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (вх. № 01-08/46 від 28.05.2010р.) аргументів, суд вважає за необхідне відзначити, що статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження»врегульовано порядок і строки зупинення виконавчого провадження.

Зокрема у відповідності до диспозиції згаданої норми права, після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам. ( Частина п'ята статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законами N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002, N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 ).

Оскільки 18 травня 2010р. до відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції надійшла ухвала Житомирського апеляційного господарського суду № 12/18/4733 від 29.04.2010р. по результатам розгляду апеляційної скарги заявника - приватного підприємця ОСОБА_1, і як наслідок було усунено обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, 19 травня 2010р. державним виконавцем у відповідності до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»правомірно винесено постанову про поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 12/18/4733 від 20.02.09 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 11733 грн. на користь ТОВ «Стар».

Зважаючи на те, що наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області № 125/в від 06.05.2010р. виконання обов'язків начальника міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції на період відпустки Кравчика В.П. з 17 травня по 11 червня 2010 року було покладено на заступника цього відділу Бондарчука Д.Л., останній правомірно затвердив оскаржувану Постанову.

З огляду на завершення розгляду господарським судом області скарг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Державної виконавчої служби по справі № 12/18/4733, отримане судом виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Хмельницької області від 15.07.2008р. у справі № 12/18/4733 за позовом Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 11500 грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-західна залізниця”, м. Київ та зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький за участю третіх осіб на стороні позивача за зустрічним позовом, які не заявляють самостійних вимог приватного підприємства „Ікіо” м. Хмельницький та Хмельницького регіонального відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області м. Хмельницький про стягнення 84320грн. підлягає поверненню в порядку ст. 40 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У х в а л и в :

В задоволенні скарг фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії Державної виконавчої служби по справі № 12/18/4733 за позовом Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 11500 грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-західна залізниця”, м. Київ, та зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький за участю третіх осіб на стороні позивача за зустрічним позовом, які не заявляють самостійних вимог приватного підприємства „Ікіо” м. Хмельницький та Хмельницького регіонального відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області м. Хмельницький про стягнення 84320грн. (вх. № 01-08/12 від 15.02.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 25.12.2009р. про арешт рухомого майна боржника та заборону на його відчуження, (вх. № 01-08/14 від 16.02.2010р.) на постанову від 23.11.2009р., (вх. № 01-08/16 від 17.02.2010р.) на Акт державного виконавця від 19.05.2009р., (вх. № 01-08/18 від 18.02.2010р.) на Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.01.2010р., (вх. № 01-08/27 від 22.03.2010р.) на Постанову № 1423/27-09 від 10.03.2010р. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, (вх. № 01-08/46 від 28.05.2010р.) на Постанову про поновлення виконавчого провадження від 19.05.2010р. відмовити.

Суддя