Рішення № 12956279, 15.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/11015.12.10 За позовомСпільного Українсько-бельгійсько-німецького Підприємства “Мрія Даві Дан” До Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА МЕТАЛ”

Пропро стягнення 72879,58 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивачаКовешнікова Ю.В.

Від відповідача не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне Українсько-бельгійське-німецьке підприємство “Мрія Даві Дан”звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА МЕТАЛ” про стягнення 68391,34 грн. боргу, 1517,72 грн. 3 % річних, 2970,52 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 27.10.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 27.10.2010 р. з‘явився, на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2010 р. надав документи.

Відповідач в судове засідання 27.10.10 р. не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 58/110 від 01.10.2010 р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Враховуючи неявку представника відповідача, розгляд справи 27.10.2010 р. було відкладено.

У судове засідання 12.11.2010 р. представник позивача з‘явився, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, вимоги ухвали суду від 01.10.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача, розгляд справи 12.11.2010 р. відкладався.

26.11.2010 р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою суду від 06.12.2010 р. розгляд справи було призначено на 15.12.2010 р.

У судове засідання призначене на 15.12.2010 р. з’явився представник позивача, який надав підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 58/110 не виконав, позовні вимоги не спростував, докази відсутності заявленої до стягнення суми боргу не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

У зв’язку з чим та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В судовому засіданні 15.12.2010 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.12.2007 р. між Спільним Українсько-бельгійсько-німецьким Підприємством “Мрія Даві Дан” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІГА МЕТАЛ” (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 16 (надалі –договір), відповідно до якого орендодавець зобов’язався передати орендарю, а орендар прийняти у тимчасове платне користування приміщення нежилого будинку по вул. Старовокзальній, 24, для використання під офіс.

У зв’язку з виникненням у відповідача заборгованості по орендній платі, сторони 30.11.2009 р. уклали додаткову угоду № 4 до договору, відповідно до якої сторони домовились розірвати договір оренди, повернути орендарем орендовані приміщення та про реструктуризацію погашення заборгованості, що становить 68391,34 грн.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 4 на підставі проведення взаєморозрахунків, орендар визнає за собою заборгованість по оплаті комунальних та орендних послуг на дату підписання цієї угоди за договором у розмірі 68391,34 грн.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди № 3 сторони домовились на підставі цієї угоди та договору провести реструктуризацію заборгованості, визначеної в п. 1.3 орендаря перед орендодавцем.

Відповідно до п.п. 2.2 та 2.3 додаткової угоди № 3 орендар зобов’язується у добровільному порядку та в повному обсязі погасити заборгованість перед орендодавцем протягом 12 місяців в період з 01.12.2009 р. по 30.11.2010 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, відповідно до наступного порядку:

-          Грудень 2009 року –5699,28 грн.;

-          Січень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Лютий 2010 року –5699,28 грн.;

-          Березень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Квітень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Травень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Червень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Липень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Серпень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Вересень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Жовтень 2010 року –5699,28 грн.;

-          Листопад 2010 року –5699,28 грн.

За твердженнями позивача, орендоване приміщення було повернуто орендодавцю згідно акту прийому-передачі, проте відповідач не виконав свої зобов’язання за договором та додатковою угодою № 4 і його борг складає 68391,34 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 68391,34 грн. за додатковою угодою № 4 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1517,72 грн. 3 % річних, 2970,52 грн. інфляційних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за розрахунком позивача перевіреним судом, який суд визнає як належний, стягненню підлягають 1517,72 грн. 3 % річних, 2970,52 грн. інфляційних витрат.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА МЕТАЛ” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31565349) на користь Спільного Українсько-бельгійсько-німецького Підприємства “Мрія Даві Дан” (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 24, код ЄДРПОУ 05266575), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 68391,34 грн. (шістдесят вісім тисяч триста дев’яносто одну гривню 34 коп.) боргу, 2970,52 грн. (дві тисячі дев’ятсот сімдесят гривень 52 коп.) інфляційних витрат, 1517,72 грн. (одну тисячу п’ятсот сімнадцять гривень 72 коп.) 3 % річних, 729,00 грн. (сімсот двадцять дев’ять гривень 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повне рішення складено: 20.12.2010